До Всесвітнього дня хворого

Доцент кафедри клінічної імунології алергології та ендокринології БДМУ, к.мед.н., клінічний імунолог – алерголог вищої категорії Каспрук Наталья Михайлівна

Щорічно 11 лютого відзначається Всесвітній день хворого. Цей день є свідченням підтримки суспільством всіх людей, здоров'я яких було порушено через різні недуги. Ініціював встановлення цього символічного свята Папа Римський Іоанн Павло II. За роки свого існування Всесвітній день хворого вже давно вийшов за рамки суто конфесійного заходу. Зараз він підтримується й на рівні державних та недержавних медичних закладів.

 Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ також приєднується до цієї доброї ініціативи та бажає всім сил і здоров’я, бадьорості та гарного позитивного настрою! А всім хворим – полегшення і одужання, енергії і самовладання, душевного тепла й підтримки!

На сьогоднішній день величезною проблемою для охорони здоров'я є алергія, котра набуває масштабів пандемії, що турбує понад 150 млн людей тільки в одній Європі. Це  значною мірою впливає не лише на бюджет охорони здоров'я, а й на макроекономіку держав. Особливість алергічних захворювань (реакцій гіперчутливості організму) в тому, що виявлення причинного фактору, часто стає основним та самим дієвим кроком до одужання. При аналізі конкретної клінічної ситуації велика увага приділяється сезонним особливостям причинних факторів.

Коли згадується сезонність, частіше мова йде про таку групу алергенів, як рослинні. Але для кожного сезону року  є  етіологічні фактори, які з більшою ймовірністю стають провокаторами загострення алергічного захворювання або виникнення вперше виявленої алергії. Зимою частіше це: побутові алергени (в тому числі епідермальні), харчові, холодовий фактор. Навесні – пилок рослин, харчові, інсектні (реакції на укуси комах). Влітку – пилок рослин, інсектні алергени, харчові, фізичні фактори (сонячне опромінення, перепад температур). Восени – пилок рослин, грибкові алергени, побутові, алергени інфекційного походження.

У зимовий період алергію легко сплутати з гострим респіраторним захворюванням, адже загострення часто збігається з початком холодів. Саме в цей час в наших будинках сухо і тепло, що створює прекрасні умови для кліщів домашнього пилу. Улюблені місця їх поселення — килими, покривала, штори, м'які іграшки, постільна білизна, матраци, дивани та крісла. Ініціювати реакцію також може й вогкість, вовняний та пуховий одяг.

Алергічну реакцію на холод може спровокувати не тільки мороз, але й холодний вітер, навіть в теплу пору року, холодна їжа і напої, кондиціонер в приміщенні та ін.

Симптоми алергії на холод:

• «Холодова кропивниця» — шкірні висипання і червоні плями, сухість, свербіж, печіння; припухлість і набряки (частіше на обличчі та руках);

• Сухий кашель, нежить, сльозотеча (або, навпаки, підвищена сухість в очах);

• Мігрень, слабкість, болі у суглобах, озноб.

Ще одна проблема – цвіль. На вулиці це: пріле листя навесні та восени. В домашніх умовах цвіль може «жити» в горщиках з кімнатними рослинами. Міцелій грибів часто присутній в стінах сирих приміщень. Людина може не помічати цвілі в будинку, але постійно хворіти. 

Навесні найчастіше ми маємо справу з алергічною реакцією на пилок рослин (поліноз). Ранньою весною, коли немає листя, пилок може розноситися вітром на великі відстані (різні дерева, чагарники, трави). Пилок дрібний і дуже летючий. Високи його концентрації не тільки на вулиці, але й в приміщенні (здатен потрапляти через дрібні щілини). Також навесні суттєво зростає ймовірність харчової (за рахунок розширення раціону потенційними сезонними  харчовими алергенами) та  інсектної  алергії (укуси комах).

 Зимою та навесні нестача вітамінів додатково погіршує стан шкіри, захисні сили слизових бар’єрів. Це має несприятливий вплив на перебіг алергічних захворювань.

В клінічній практиці досі зустрічається необґрунтоване обмеження раціону пацієнтів із підозрою на алергію. Виникає додатковий ризик розвитку гіповітамінозів. Нестача вітамінів та мікроелементів, у свою чергу, посилює шкірні та респіраторні прояви алергії, знижує загальну опірність організму  для боротьби із різними видами інфекції.

Літом залишається проблема полінозу та зростає значущість інсектних алергенів.  Також здавалося б, нарешті сонце, а саме його підвищена активність є одним із найбільш потужних фізичних провокаторів  алергічних реакцій. Сонячний дерматит, кропив,янка виникають після надмірного  (індивідуальний час) контакту шкіри із променями світила. Підсилюють  патологічний "ефект" косметичні креми, дезрозчини  в басейнах, ліки і т.п.

 Наступний пункт "алергійної небезпеки" - фрукти, овочі, ягоди. Існує велика ймовірність алергії на малину, полуницю, порічки, моркву, яблука, томати, солодкий перець. «Екзотика» також може дати несподівану реакцію: до іноземних овочів-фруктів наші організми бувають «мало пристосованими». Погіршує ситуацію вміст в цих продуктах всілякої «хімії».

Восени алергени рослинного походження є також вельми актуальними (амброзія,польовиця, тонконіг, полова тощо). Ще один поширений фактор - цвіль. На гниючих рослинах багато цвілі. У людей, які страждають алергією на цвіль, можуть виникнути симптоми алергії при згрібанні листя, складуванні сіна.

Найчастіше алергічні захворювання відносяться до мультифакторних, потребують комплексного підходу до діагностики та терапії.

Будь-яку хворобу легше попередити. Для профілактики алергії, зусилля мають бути спрямовані на усунення причини хвороби. Велике значення в профілактиці має зміцнення імунітету та здоровий спосіб життя. Також, пам’ятаємо, що вчасно розпочата фахова терапія дозволяє контролювати перебіг  хвороби, зберегти працездатність і покращити якість життя.