Державному архіву Чернівецької області, скарбниці історико-культурної пам’яті Буковини – 115 років

Державний архів Чернівецької області – одна із найбагатших та найстаріших архівних установ України з унікальним складом безцінних документів з історії краю, а також з історії Австрії, Румунії, Молдови та інших країн Європи. Він був заснований у 1907 році як Крайовий архів Буковини Австро-Угорської імперії, перетворений при Румунії в Комісію державних архівів м. Чернівці, створений в 1940 році і відновлений в 1944 році як  Чернівецький обласний державний архів Української РСР, з 1991 року – Державний архів Чернівецької області Незалежної України.

Зміст та склад архівних документів визначається як унікальний і непростий. Його унікальність і складність пояснюється строкатою історією нашого краю, перебуванням Буковини впродовж віків у складі різних держав, 

Вперше питання про організацію Крайового архіву постало на початку ХХ ст. У той час на території Буковини не існувало жодної архівної установи, в якій були б сконцентровані всі архівні матеріали, що мали науково-історичне значення. На посаду керівника майбутньої архівної установи було запропоновано доктора Володимира Мільковича  – професора кафедри Східної Європи Чернівецького університету. Після тривалого листування між президією Буковинської крайової управи та Міністерством внутрішніх справ у 1906 р. йому було доручено створити архів Буковинської крайової управи, а 18 вересня 1907 р. офіційно призначено відповідальним за архів.  Фактично архів розпочав свою діяльність 1 листопада 1907 р. як Крайовий архів Буковини Австрійської імперії. Він розташувався у приміщені Буковинської крайової управи (нині корпус факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича). Від початку створення архіву його директор розгорнув енергійну діяльність щодо збору та придбання архівних документів, що знаходились на території краю як в приватній власності так і в офіційних установах. Наприкінці 1908 р. крайовий архів мав на зберіганні 100 цінних історичних документів XV – XVIII ст., що стосувалися Буковини, передані Галицьким намісництвом, придворними та державними архівами м. Відень.

Напередодні Першої світової війни в архіві налічувалось вже 500 найдавніших історичних документів та топографічних карт і 428 документів новітнього часу. З її початком діяльність крайового архіву фактично припинилась, а Володимир Мількович виїхав до Відня, куди і перевіз найцінніші архівні документи. 

У 1918 р. перед розпадом Австро-Угорської імперії за наказом останнього крайового президента Буковини графа фон Ецдорфа, були знищені урядові документи, зберігання яких визнано небажаним для австрійської влади. Таким чином було втрачено значну частину документів Чернівецької міської управи, командування жандармерії Буковини, повітових і сільських управ, Крайової табули, а інші цінні документи зберігалися в хаотичному стані у підвалах або на горищах.

У 1924 році після анексії Буковини Румунією на підставі наказу Міністерства освіти і культів та розпорядження Генеральної дирекції державних архівів м. Бухарест, у Чернівцях створено Комісію державних архівів Буковини. Її президентом призначено румунського історика та політичного діяча Іона Ністора. До складу Комісії увійшли історики: Сімеон Релі (виконуючий обов'язки її секретаря), Теодор Балан, Раймунд Кайндль, Василь Греку та інші. 

У 1930 році в приміщенні архіву, яке на той час мало всього 7 кімнат, у тому числі 4 – під архівосховищами, зберігалося 810 в'язок з документами австрійських адміністративних та судових органів, 256 реєстрів вхідної та вихідної кореспонденції, 208 книг з копіями стародавніх документів щодо власності маєтків і сіл Буковини, 1500 історичних документів XV-XVIIIст. в оригіналах, копіях і перекладах, 280 топографічних карт та 1200 друкованих видань бібліотеки. 

У 1938 році Комісію було реорганізовано в Чернівецьку регіональну дирекцію державних архівів, яка діяла до червня 1940 року.

Після зайняття Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії СРСР та об’єднання з Українською РСР і утворення Чернівецької області, з 1 листопада 1940 року розпочав діяльність Чернівецький обласний архів, безпосередньо підпорядкований Архівному відділу управління НКВС по Чернівецькій області. Першим директором архіву було призначено Шевченка Ф.П.

Друга світова війна та наступна окупація області майже на 3 роки перервали діяльність архіву. Евакуювати архіви не вдалося. Було вивезено лише архіви діючих радянських та партійних установ, та й то не в повному обсязі. Архівній справі було завдано непоправної шкоди та матеріальних збитків: знищено, пограбовано, вивезено до Румунії 600 тис. архівних справ. Як було виявлено після, з архіву зникли 28 архівних фондів та тематичних груп документів, а матеріальні збитки становили 52 тис. карбованців.

Чернівецький обласний державний архів поновив свою діяльність 6 квітня 1944 року. Штат його працівників становив на той час 25 осіб. Перед ними відразу постало кілька важливих завдань: збирання архівних документів австрійського та румунського періодів, залишених в установах; повернення до архіву вивезених під час війни документів; проведення науково-технічної обробки архівних фондів і створення необхідного науково-довідкового апарату; організація використання архівних документів у наукових, народно-господарських, культурно-освітніх цілях.

Упродовж 1944 –1953 р.р. документи обласного державного архіву були розібрані, систематизовані, описані та створені фонди. В 1949 р. розпочалося наукове використання фондів архіву, коли на основі його документів було видано збірник "Селянський рух на Буковині в 40-х роках XIX ст.". У 1950 р. розпочато роботу з прийому на державне зберігання документів радянських підприємств,установ та організацій. У 1962 році вперше поступили в архів фотодокументи, в 1970 р. – кінодокументи. 

Наприкінці 1980-х років архів одержав нові функції: управління архівною справою на території області. Саме в цей період, коли в колишньому СРСР відбувалися докорінні суспільно-політичні та економічні зміни, які згодом привели до його розпаду та проголошення Незалежності Української держави, зросло значення архівів у суспільстві. З 1987 р. по 1993 р. у Держархіві області проводилася робота з розсекречування архівних документів. Було розсекречено 25997 справ по 185 архівних фондах та спецфонд науково-довідкової бібліотеки, які відразу ж стали об'єктом наукового вивчення та публікацій. Документи колишнього партійного архіву Чернівецького обкому КП України, ліквідованого та приєднаного до державного архіву області з 1 жовтня 1991 року, також стали об'єктом досліджень. Потрібно вказати, що в період здобуття Україною Незалежності, частина партійних архівів була знищена, що також завдало непоправної шкоди для подальшого вивчення історії краю.

Документи незалежної України представлені у фондах органів місцевого самоврядування; виконавчої влади, їх управлінь; виборчих комісій по виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ та організацій, які створені після проголошення незалежності України, а науково-довідкова бібліотека – літературою довідкового характеру. 

Останні декілька років стали для Державного архіву Чернівецької області періодом активізації діяльності практично в усіх напрямах. За підтримки обласної державної адміністрації та обласної ради прийнято і фінансується Програма розвитку архівної справи в Державному архіві Чернівецької області на 2021–2023 роки.

Пріоритетом у роботі Державного архіву Чернівецької області стало  оцифрування документів. Задля цього, у структурі Держархіву утворено відділ цифрової трансформації, за рахунок власних коштів придбано безконтактний сканер FujitsuSV600, за кошти обласного бюджету – дороговартісний планетарний книжковий сканер. Затверджено програму оцифрування архівних інформаційних ресурсів Державного архіву Чернівецької області на 2022-2025 роки та визначено документи які потребують першочергового оцифрування. 

За сприяння Державної архівної служби України, 11 травня 2021 року підписано договір про співробітництво між офіційним представництвом FamilySearchInternational (США) в Україні та Державним архівом Чернівецької області, відповідно до якого заплановано оцифрувати більше, ніж 30 тисяч одиниць зберігання документів обсягом близько 1,5 млн. аркушів. Процес оцифрування розпочався у вересні 2022 року,оцифровано майже 300 тис. аркушів. 

З метою збереженості паперових документів Національного архівного фонду утворено реставраційну майстерню, підібрано фахівців, які реставрують та ремонтують документи різної складності.

Ще одним пріоритетним і перспективним напрямом роботи над яким постійно працює Держархів – це виявлення та наукове вивчення інформації документів, адже саме завдяки цьому можливо донести суспільству їх зміст, сутність та значимість. Результатом такої діяльності, стало виявлення в Державному архіві Чернівецької області документів про проголошення 30 червня 1941 року відновлення на Буковині української державності та їх експонування. Ця подія стала резонансною і знаковою та широко висвітлювалася в засобах масової інформації. У продовження цієї теми у 2022 році на шпальтах BukNews і газеті «Відродження» опубліковано статтю: «Повстання буковинських українців та проголошення 30 червня 1941 року відновлення Української державності на Буковині». 

Нещодавно віднайдено нові унікальні документи періоду 1945-1947 років, які викривають злочину діяльність представників тогочасної радянської влади на теренах нашої області, в першу чергу силових структур та армії щодо мирного місцевого населення, у тому числі злочини, які вони інсценізували під діяльність ОУН-УПА, формуючи негативний образ «бандерівців». 

Робота з виявлення та вивчення нових маловідомих суспільству документів, не оприлюднених матеріалів про різні події продовжується.

Війна, яку 24 лютого 2022 року розпочала росія проти України, хоча і внесла корективи в роботу архівних установ, проте не припинила їх діяльності. За ініціативи Державної архівної служби України організовано збір матеріалів для формування архівної колекції про героїчну боротьбу українського народу у війні з російською федерацією. 

Державний архів Чернівецької області активно працює в напрямку міжнародного співробітництва як для налагодження ділових контактів, так і для залучення допомоги для підтримки архівної справи.

Налагоджено співпрацю з представниками окремих організацій країн ЄС, які висловили готовність підтримати та надати допомогу архівним установам України у збереженні історико-культурної спадщини. Архів активно співпрацює з громадськими організаціями та установами, зокрема, Чернівецьким обласним краєзнавчим музеєм, громадською організацією «Товариство бібліотекарів Буковини», Чернівецьким музеєм історії та культури євреїв Буковини.  За сприяння останніх в рамках благодійної акції «Netzwerk Kultur gutschutz Ukraine/Ukraine ArtAidCenter», організованої Асоціацією німецьких істориків мистецтва за підтримки Федерального міністерства культури та інформації, Німецько-українським товариством з питань економіки та науки, архів отримав  вогнетривкі металеві шафи, ящики для пакування та збереження документів, картонні коробки, крафт-папір та інші матеріали. Підготовлено та направлено німецьким партнерам грантову заявку на створення лабораторії з оцифрування в Державному архіві Чернівецької області. Сподіваємось, що географія міжнародної діяльності архіву і надалі розширюватиметься.

Таким чином, навіть в умовах воєнного стану Державний архів Чернівецької області не тільки виконує свою основну місію: збереження документів минулого, але із впевненістю дивиться у майбутнє, будує амбітні плани, продовжує активно працювати, комплектуватися документами Національного архівного фонду, формує нові колекції архівних документів, надає практичну та методичну допомогу архівним установам області, юридичним особам – джерелам формування Національного архівного  фонду.

Статтю підготувала заступник начальника відділу використання інформації документів Державного архіву Чернівецької області Марія ГУЦУ