Депутат облради Світлана Фочук про те, «де собака зарита» у подіях навколо санаторію «Брусниця»

06.02.2020, 11:10

Як депутат обласної ради, що стоїть на сторожі інтересів громади, яка мене обирала, мушу висловитися з приводу подій навколо санаторію «Брусниця». Ділюся своїми думками щодо того, де тут «собака зарита».

Від жовтня триває перешкоджання тому, щоби громада краю отримувала надходження від внутрішніх інвестицій. Адже у жовтні НАБУ застопорило рішення Чернівецької облради, яким санаторій «Брусниця» передавався в оренду інвестору, який узяв на себе зобов’язання сплачувати близько 100 тис. грн за оренду щомісячно, вкладати близько 4,5 млн грн у розвиток підприємства щорічно, зберегти профіль підприємства і забезпечити пільгове санаторне лікування учасників війни на Сході і членів їхніх сімей. Жодним чином не збираюся торкатися розслідування, хочу лише наголосити на загальновідомих фактах, інформація про які перебуває у відкритому доступі.

Це єдиний в області (на відміну від Львівщини, Закарпаття, Івано-Франківщини чи Тернопільщини) місцевий санаторій, який міг би забезпечувати потребу в лікуванні і реабілітації місцевих мешканців, у тому числі – незаможних категорій населення. Тому його відродження є важливим завданням місцевої влади.
«Брусниця» тривалий час перебувала під загрозою закриття, оскільки потребує значних капіталовкладень для подальшого функціонування. Заклад досі працює завдяки тому, що керівництво облради шукає можливості його підтримки і тривали пошуки інвестора.
Переважна більшість представників пільгової категорії населення, які отримували путівки в «Брусницю» від органів соцзахисту, не використовували цю можливість, оскільки умов для перебування в цьому санаторії фактично немає. Тобто вони навіть могли прибути туди і бути якийсь короткий час, але потім відмовлялися і не використовували своє право на лікування.
Проект рішення про інвестиційні умови та передачі цілісного майнового комплексу в оренду був розміщений у відкритому доступі на сайті обласної ради ще з минулого скликання – від 2015 року. Тривалі і безрезультатні пошуки інвесторів (майже 5 років) і плачевний стан санаторію спонукали доповнити цей проект рішення і змінити умови навантаження інвестора пільговими вимогами – для АТОвців та їхніх сімей.
Процедура процесу передачі цілісного майнового комплексу у повному обсязі відбулася з дотриманням чинного законодавства і для прийняття рішення були проведені десятки засідань комісій різних рівнів і структур:

Був прозоро проведений конкурс на підбір оцінювача цілісного майнового комплексу, що підтверджується документами.
Оцінку майна, здійснену оцінювачем, конкурсна комісія затверджувала відповідно до процедури. І оцінений об’єкт був прозоро виставлений на конкурс.
Рішення конкурсних комісій приймалися і всі інші процедури відбувалися під відеонаглядом, як і передбачено, а оголошення про це подані у ЗМІ.
Комісія затвердила учасника конкурсу та його пропозицію, які були дані відповідно до оприлюдненої пропозиції сесії облради і конкурсної комісії, бажаючий взяти участь в конкурсі був затверджений.
Після затвердження конкурсної комісії пропозиція була направлена на розгляд профільної комісії облради – постійної комісії з питань приватизації та управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яка прийняла своє рішення і повернула сесії на остаточне затвердження.
Останнє (але ще не остаточне!) рішення було розглянуте на облраді на трьох пленарних засіданнях з різними поправками, з дотриманням усієї процедури.

Жоден (жоден!) з інших охочих претендентів на орендування санаторію «Брусниця» за 5 років не виявив готовності прийняти умови обласної ради. Бо з таким соціальним навантаженням, яке виставила облрада, тут узагалі не йдеться про швидкі прибутки – тут йдеться про соціальну місію, про соціальний бізнес (знаю, що дуже небагатьом буковинцям відоме таке поняття).
У день, коли облрада приймала рішення про передачу санаторію в оренду, Брусницька сільська рада приймала рішення про поділ земель цього комунального підприємства, не маючи на це жодних прав!

Я перечислила факти, які можна легко перевірити – звертаюся до громадськості і журналістів з закликом робити це, а не просто приймати мої слова на віру.

А тепер кілька моїх особистих міркувань.

Це було одне із найуспішніших рішень за цю каденцію, якого давно очікували люди. Місцевий інвестор має усі можливості виконати умови, виставлені народними обранцями від імені і в інтересах громади, і ми як облрада забезпечили усі юридичні нюанси, аби він дотримався взятих на себе зобов’язань.

Наші вимоги – 4,5 млн грн щорічно, це відкрита і прозора вимога облради, і саме ця сума (180-200 тис. доларів залежно від курсу) дивним чином фігурує у матеріалах НАБУ про нібито «хабар» голові облради.

Область втратила вже 4,5 млн грн вкладень 2019 року у відновлення санаторію, до 100 тис. грн щомісячно починаючи від жовтня за його оренду, втратила робочі місця для працівників санаторію, та і сам санаторій втрачає – хіба що станеться якесь диво і правоохоронці визнають відсутність здорового глузду у своїх діях. Варто вказати, що ці втрати співмірні з вартістю ремонту відкритого нещодавно лікарняного відділення. Зупинка надходження інвестицій – відсутність ремонту в одному відділенні.

Щовихідних усе більше наших земляків їдуть до сусідньої Румунії «на води» і залишають там свої гроші (я сама часто їду!). Ті гроші, які могли би залишатися не просто в Україні, а в нашій області і розвивати наш край, нашу рекреаційну структуру, забезпечувати нашим людям робочі місця і зарплати.

Цілком зрозуміло, що не всім до вподоби таке рішення. Звісно, що інвестор мав конкурентів – але відповідально заявляю, що це не були інвестори. Жоден конкурент не погоджувався на умови обласної ради, які ми виставляли в інтересах громади.

Хочу нагадати, що Президент України закликає високопосадовців ставати «няньками для інвестора». У Чернівцях же створюються умови, щоби інвестора гнали поганою мітлою? Точка зору залежить від «точки сидіння»?

Як депутатка і як громадянка, нічого не зрозуміла зі змонтованих уривків відео з записів НАБУ, з нього неможливо зробити об’єктивні висновки, що відбувалося насправді. Голос, схожий на голос голови облради, підтвердив співрозмовникові умови конкурсної пропозиції: що підприємство повинно мати відповідний статутний капітал (від 180 тис. доларів і вище) і ще деталі.

За моєю інформацією, що обшуки проводилися і в голови облради вдома – хотілось би бачити відео і цих безрезультатних обшуків, які проводилися наступного ранку після прихованого записування в інвестора увечері. Чи допускається говорити про «неправомірну вигоду», яку так ретельно шукали і не знайшли?

На жаль, в Україні за скандальними викриттями зазвичай стоїть боротьба не за справедливість, а за чиїсь інтереси. І ще більше шкода, що зазвичай чиїсь персональні інтереси не збігаються з інтересами громади.

Дивна складається ситуація в Україні. Одних собак продають, інших на когось навішують, а третіх взагалі заривають…

Світлана ФОЧУК, депутат Чернівецької облради