Чернівці отримали книги з Парижа

Чернівці отримали унікальну домашню бібліотеку академіка Аркадія Жуковського. Серед них – “Требник” Петра Могили на майже 2 тисячі сторінок.

Запаковані у картонні коробки книги, які Аркадій Іларіонович збирав впродовж всього життя, прибули до Чернівців за день до нового 2015 року. І місяць січень розпочався для працівників Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю. Федьковича над опрацюванням цього унікального надходження. Ірина Жуковська, донька академіка, передала рідному місту свого батька всю його біблотеку та документацію і фото. Про те, що надбання Жуковського зберігатиметься саме у в Науковій бібліотеці університету, було визначено ще у жовтні, коли Ірина привезла до Чернівців прах батька і мала тоді зустріч із ректором ЧНУ Степаном Мельничуком.

… Директор наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю. Федьковича Михайло Зушман дозволив нам ближче  ознайомитися із книгами, що прибули із Парижа. Один із залів буквально закладений картонними коробками: робота над орпацюванням книг лише розпочалася. Замість запланованих 10-15 хвилин за огляданням книг академіка минуло більше години! Адже хотілося полистати чи не кожну книгу, що була на поверхні коробки! Унікальність того, що зібрав Жуковський вражає. Вже самі книги говорять про те, що людина, яка фактично все своє життя прожила в еміграції (в основному, в Парижі), жила Україною і всім, що тут відбувалося.

- Ми ще навіть не підрахували, скільки книг отримали, - розповідає директор бібліотеки. – Орієнтовно, це до трьох тисяч  книг -  200  паперових коробок. Насправді наших бібліотекарів чекає велика робота, адже отримана книжкова спадшина академіка – не впорядкована. Тут є все:  література (наукова, методична, художня тощо), періодичні видання, рукописи, фотодокументи, листування, грамоти, які Жуковський отримувава як голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка у  Європі. Людина, яка зібрала багато літератури, займалася перекладом і  української літературної спадщини на французьку.

Бібліотека Жуковського розміститься в окремому залі, це буде світлиця академіка. Наразі, за словами Михайла Зушмана, в бібліотеці ще думають, як правильно  розпорядитися отриманою спадщиною:

-          Очевидно, що коли книги і документи будуть опрацьовані, залучатимемо науковців, перш за все істориків, до вивчення спадщини Жуковського – аби вони сказали своє слово стосовно того, наскільки цінними і унікальними є книги та документи Аркадія Жуковського. Сподіваємося до літа отриману спадщину опрацюємо, адже це довга наукова обробка. Рукописна спадщина, листування будуть зберігатися в окремих папках і саме ці матеріали вивчатимуться істориками в  першу чергу. Навіть переглядаючи колекцію поверхово, можу сказати однозначно: є речі, які наша бібліотека не мала до цього. Насамперед,  факсимільнее видання “Требник Петра Могили”. Це потужна пам’ятка, звісно копія, але цієї книжки основні бібліотеки Чернівців не мали. Власне, бібліотека Жуковського приїхала до Чернівців завдяки старанням  нашого університету, міської ради та допомозі депутата міськради Валерія Чинуша. 

Ірина Жуковська, донька академіка, передала у Чернівці насправді дуже цінні речі – багато з них могли бути продані з аукціонів. Зрештою, вони могли залишитися у родині. Але коли у жовтні ми спілкувалися з пані Іриною, вона зауважила, що лише приїхавши до Чернівців, по-справжньому зрозуміла, чому для її батька було так важливо бути похованим у  рідній землі і що хоче, аби Чернівці якомога більше дізналися про свого видатного уродженця і гідно вшанували його пам’ять.

Серед особливо цінних  і вартих уваги речей – так зване генеалогічне дерево: академік Жуковський склав список своєї родини німецькою мовою; рукопис “Історії України” французькою мовою… На друкованих аркушах – праці Аркадія Жуковського, присвяені видатним людям і важливим подіям: “Володимир Кубійович – людина і енциклопедист”, “Політична і публіцистична діяльність Михайла Грушевського на еміграції”, “Євген Коновалець – у 55-ту річницю смерті”, “Відносини між державоюі  церквою в Україні”, “Листи митрополита Андрея Шептицького православній інтелігенції його часу” (статті українською та французькою мовами). Серед різного роду цінних паперів можна віднайти і коротку біографію дружини академіка – Терези, яка була його вріним соратником у його громадських справах.

Книжкову і документальну спадщину доповнюють і унікальні сімейні фотографії, на жаль, багато із них не підписані, а на них – академік у юності, з різними людьми на вулицях Парижа, на наукових конференціях, немало альбомів із подорожей родини Жуковських світом. Особливо виділяються весільні фото Терези та Аркадія, в тому числі і вінчання. А оригінально доповнюють їх весільні запрошення мосьйо та мадам Жуковських, датованих 25 липнем 1958 року. У запрошенні вказано ресторан, де відбувалося весілля та навіть.. список меню.

Що ж до головного – книг Аркадія Жуковського, то можна сказати коротко: хочеться аби світлиця академіка запрацювала якнайшвидше, аби можна було взяти і почитати хоча б окремі книги, які зберігав вдома Жуковський. Більшість книг – про Україну, її визвольну боротьбу, історичне минуле… Приміром, Феодосій Софонович “Хроніка з літописців стародавніх”, книжка Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифіккація” французькою мовою, “Буквар Івана Федорова”, “Карпатська Україна в боротьбі”, “Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка”… В запакованих коробках – “Блудні сини” Євгена Сверстюка, “Москва сльозам не вірить: народовбивство по-кремлівськи” Василя Гришка, “Визвольні змагання очима контрозвідника”, “Україна 17 століття між Заходом та Сходом Європи”… Треба відзначити і те, що дуже багато літератури на церковну тему – як українською, так і французькою мовами: про Андрея Шептицького, книга Августина Баб’яка “Нові українські мученики”, “Катехезиз Петра Могили”… Вирізняються книжки також за оригінальною упаковкою, як ось “Історичний гід вулицями Парижа” французькою мовою: книжка вкладається у картонну обгортку. Така сама обгортка ще в однієї книги, але вона також унікальна і за змістом: історична повість з часів українського лиціарства “Син України” Ігоря Федіва та Валентина Золотопольця , видана у 1946 році у Нюрнберзі. До речі, епілогом до цієї книги взяті рядки Івана Франка:

Всі ті, що згибли у останній січі,

І мученицький прийняли вінець,

Їх смерть – життя розбудить у народі,

Це початок борні,  а не кінець…

Можна собі лише  уявити, якими унікальними книгами буде наповнена  світлиця Аркадія Жуковського. І слава Богу, що ці речі не перейшли у приватні руки випадакових людей. Адже оглядаючи надбання Аркадія Жуковського, кожен бачитиме перед собою постать справжнього українця, який хай навіть на чужині робив для своєї країни все, що міг. І хай приклад академіка надихає кожного із нас.

 Наталія ФЕЩУК, газета “Чернівці”

Фото автора