Чернівецьку синагогу оздоблювали майстри, які працювали у Софійському соборі і на дачі Ющенка

Кожного суботнього дня у відновленій головній синагозі Буковини імені  Ісраеля та Зельди Майберг, що на вул. Садовського, 11, для ритуальних зустрічей і проводів Суботи збираються до 350 людей. Власне саме стільки, скільки може вмістити невеличкий, але напрочуд затишний і з гарною енергетикою зал для богослужінь. Це так званий щотижневий Шабат. Хоча щоденні ранкове та вечірнє богослужіння тут також відбуваються. І практично завжди набирається "мін'ям" - необхідна кількість чоловіків в десять осіб старших 13 років, щоб з індивідуальної їх молитва перетворилася на звернення до Бога, «кадіш». Жінки стежать за молитвою з окремого верхнього залу. І це аж ніяк не ознака дискримінації. Вони завжди самі чують, що каже ребе, але водночас не  відволікають чоловіків від молитви. Врешті, жінки у синагозі завжди вище чоловіків, а значить ближче до Бога!

Для того, щоб мешканцям Буковини зрозуміліше було, що таке синагога, що таке іудаїзм, члени іудейської релігійної громади Чернівецької області організували своєрідну презентацію щойно відновленого місця, де людина зустрічається з Богом. Саме людина, бо, як запевнили представники релігійної громади, прийти до синагоги на молитву можуть не лише іудеї. І такі випадки в новій синагозі вже були. "До синагоги приходить багато не іудеїв - людей, які хочуть, щоб Господь їх почув,  бо вважають, що саме тут вони ближче до Бога. І ми всім дуже раді", - розповіла референт громади Олександра Онуфраш. А власне саму громаду, яку нині очолює Ісаак Безнос, було створено ще у 2005 році. Це стало можливим після приїзду на Буковину нинішнього головного рабина Чернівецького регіону Менахема Мендела Гліценштейна. Попервах спілкуватися з ним доводилося або англійською мовою, або на ідиш. Згодом ребе вивчив російську. Відтак одразу постало питання про спільне місце для молитви. Вибір впав на приміщення колишньої синагоги, розташоване на нинішній вулиці Садовського, 11. А оскільки строк оренди на нього в його тодішнього користувача вже завершився, то з 2008 року воно перейшло в руки іудейської релігійної громади. Чи варто пояснювати, що, починаючи з сорокових років минулого століття, коли цю – одну з 47 чернівецьких синагог – закрили, усі наступні роки вона використовувалася не за призначенням. Тож відновлювати її довелося практично з нуля. Косметичним ремонтом обмежитися не вдалося: довелося перекладати  стіни, заново перекривати дах, - констатував пан Безнос. Працювали над відновленням синагоги найкращі фахівці, які використовували кращі матеріали. Дерев'яне оздоблення дубових різьблених дверей, місця, де зберігаються сувої Тори виконували фахівці з Кам'янця-Подільського, які працювали в Софійському соборі, на дачі колишнього президента України тощо.

У понеділок, четвер і суботу ритуал читання Тори в чернівецькій синагозі здійснює Менахем Мендел Гліценштейн – один з 500 посланників Любавичцького Ребе праведника  Менахема Мендела Шнеєрсона, які залишили свої батьківські родини і з дружинами, а дехто вже й з дітьми роз'їхалися по всьому світу. Два сувої кошерної Сейфер-Тори – одну зовсім нову, а іншу, написану століття тому, синагозі подарували благодійники - колишні чернівчани. Подарунки вартісні, адже обидва сувої коштують  приблизно 100 тисяч доларів. Тому зберігають їх за надійно зачиненими дверима, а виймають з «Арон а кодеш» (Святого ковчега) лише під час богослужінь. "Кожна синагога у світі – це маленька копія єрусалимського Храму, а весь світ – це Храм Бога, - каже ребе Менахем Мендел Гліценштейн. – Якщо в місті є синагога і Тора, це наповнює його енергією, а його мешканців – не тільки євреїв - робить більш сильними, натхненними, а їхнє життя якіснішим".

Кошти на відновлення Чернівецької синагоги частково отримали з фонду родини Рор, яка фінансує відродження синагог на пострадянському просторі, решту доклав наш краянин Арон Майберг. Загалом у цю справу доброчинці вклали майже мільйон доларів. У рамках громади вже діють навчально-виховний комплекс, дитячий садочок "Хая-Мушка", чоловічий, жіночий та молодіжний клуби, реалізовуються програми благодійності. Незавершеними залишають приміщення для ритуального вмивання – "міква", та на третьому поверсі, де будуть розташовані класи для вивчення Тори. У цокольному поверсі  функціонуватиме магазин кошерних продуктів, в тому числі м'яса, вин, а також кошерний ресторан, продукти для якого в Чернівці доставлятимуть з Донецька, Дніпропетровська і навіть Ізраїлю. Ці заклади будуть відкриті не лише для чернівчан, але й численних гостей міста. Адже про відновлену синагогу вже чули у Великій Британії, Австрії, Німеччині... "Головне, щоб у синагозі звучали дитячі голоси, - підсумовує Ісаак Безнос. - Якщо тут чути дитячі голоси, значить, вона комусь потрібна. Тому виховання дітей для нас найважливіше завдання".

 Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"