Чернівецькі газовики брутально нищать фасади історичних будівель, а власники скандальних дверей на Штейнбарга хочуть назад свої гроші

12.03.2015, 19:42

Не можна встановлювати пандуси, газові мережі та вхідні брами в центрі міста. Адже це псує вигляд історичних будівель. Проте ці проблеми можна вирішити. Як це зробити, розповіла начальниця відділу хорони культурної спадщини Олена Пушкова. Так, у будинках на вулиці Богдана Хмельницького вбудували газові мережі, що призвело до того, що брутально спотворені зовнішній вигляд, фасади цих будівель. Таких газових мереж на вулиці Богдана Хмельницького десятки. Одні спотворюють вигляд історичних будівель. Інші навіть руйнують їх.

А чернівчан подекуди спотворення культурних пам'яток не надто хвилює:

- А як тоді газ робити? Це по всіх Чернівцях такий робиться бардак.

Утім, із безладом, обіцяє Олена Пушкова, у її відділі боротимуться.

За словами Пушкової, вводи газових мереж з історичних будівель демонтують. Найбільше таких — на вулиці Богдана Хмельницького.

- Доводиться активно зараз реагувати на облаштування вводів газових мереж до житлових будинків, - каже Олена Пушкова. - Сталося так, що монополіст "Чернівцігаз" виконує роботи без жодних дозвільних документів. Вводи газових мереж будинків сьогодні виконані таким чином, що буквально повністю спотворили фасади будівель.

- Склали акти про порушення закону про охорону культурної спадщини, будуть застосовані штрафні санкції, будемо наполягати на тому, щоб такі роботи були перероблені. Таким чином складено 44 чи 46 актів порушення закону про охорону культурної спадщини. Ми будемо робити все для того, щоб ці роботи були перероблені. - повідомила начальниця відділу охорони культурної спадщини міської ради.

"Чернівцігаз", каже Пушкова, не погоджувало свої роботи з відділом охорони культурної спадщини. Тому підприємству загрожують штрафи - від 17 до 170 тисяч за кожний факт порушень.

А от за самовільне встановлення металевих дверей на вулиці Штейнберга люди мають платити менше.

- Мінімальний штраф для фізичних осіб - від 850. Максимальний - 1700, - сказала О. Пушкова.

Майже два місяці тому металеві двері зняли і встановили відреставровані австрійські. Але люди знову незадоволені. Адже за металеві двері їм кошти не повернули, та ще й штрафи вимагають сплатити. А треба було, каже Олена Пушкова, погодити свої дії з її відділом.

- Будь-які дії, які несуть матеріальне втручання в зовнішній вигляд будівлі, - це наше питання, - наголосила Олена Пушкова, начальниця відділу охорони культурної спадщини міської ради.

Ще одне гостре питання - встановлення пандусів. Зокрема в "Укрпошті" їх немає саме через заборону відділу охорони культурної спадщини. А однією з причин такої заборони є вузькі тротуари. Тобто, на думку Пушкової, пандус заважатиме пересуванню громадян. А ще не відповідатиме вигляду історичної будівлі. Щодо "Укрпошти", то проблему вирішать - пандус встановлять за рахунок території двору.

Роботи виконуватимуть за кошти самого підприємства. А от коли встановлять пандуси - невідомо. Олена Пушкова сподівається, що це станеться якнайшвидше. Адже охорона культурної спадщини не має переважати над правами людей.

30 рекламних вивісок, що були встановлені самовільно на вулиці Ольги Кобилянської, вже демонтували. Стільки ж вивісок ще треба зняти. Наступна хвиля демонтажу відбуватиметься на вулиці Головній.

- Як показав моніторинг попередніх років, майже 70 відсотків реклами міста — це самовільно встановлена реклама, - розповіла начальник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова. - Тому спочатку демонтуємо вивіски, встановлені самовільно. Далі працюватимемо з підприємцями, що мають паспорти погодження на рекламу різних років. Наразі звертаємо увагу на рекламні вивіски по вулиці Головній. Демонтаж вивісок не має бути атакою, що лякає підприємців. Це послідовна, роз’яснювальна і планова робота.

Джерело: ТВА та molbuk.ua

Провести серію навчань для працівників КЖРЕПів з питань оперативного виявлення і реагування на порушення мешканців у сфері охорони культурної спадщини, вимог охоронних договорів архітектурних пам’яток доручив міський голова Олексій Каспрук департаменту ЖКГ та відділу охорони культурної спадщини міської ради. Повідомляє прес-служба міськради.

Наразі працівники житлово-комунального господарства ще необізнані з вимогами до дотримання режиму охоронної зони об’єкту ЮНЕСКО, комплексної охоронної зони пам’яток архітектури та містобудування центрального історичного ареалу Чернівців і тому не спроможні оперативно реагувати на порушення.

Зокрема, до працівників ЖРЕПів донесуть інформацію про те, що в центральному історичному ареалі Чернівців без погодження з відділом архітектурної спадщини забороняється ремонтувати фасади будинків, сходові клітини, балкони, облаштовувати нові входи в будинок, змінювати конфігурацію дахів, вікон, дверей, замінювати вікна, вхідні двері, ворота, здійснювати перепланування підвалів,горищ, руйнувати та зносити несучі стіни, встановлювати на фасади вивіски, іншу зовнішню рекламу, кондиціонери, на дахи - антени, спотворювати фасади кабелями, іншими інженерними комунікаціями.

Кожен будинок в центрі Чернівців має свій паспорт, який визначає колір фасаду, фіксує архітектурні елементи, які мають історичну цінність (вхідні двері, вікна, оздоблення фасаду сходових клітин, терас, балконів), а також його технічний стан. Тому усі ремонтні роботи на таких будинках мають виконуватися з урахуванням паспортних даних будинку.

У разі, коли мешканці, підприємці проводитимуть ремонтні роботи без урахування зазначених вимог, працівники ЖРЕПів оперативно інформуватимуть відділ охорони культурної спадщини для притягнення порушників до відповідальності.

Загалом перед відділом охорони культурної спадщини міський голова Олексій Каспрук, виконавчий комітет міської ради поставили завдання посилити контроль за дотриманням вимог пам’яткоохоронного законодавства при видачі будівельних паспортів і містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, забезпечити інформування Національної комісії України у справах ЮНЕСКО про наміри розпочати або дозволити в буферній зоні об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО роботи з реставрації,регенерації, відновлення чи нового будівництва, активніше залучати громадськість до участі у пам’яткоохоронних заходах, ініціювати звернення міської ради до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України щодо розробки механізму та посилення відповідальності за порушення режиму буферної зони об’єктів ЮНЕСКО.