Чернівчан запрошують обговорити питання перейменування вулиці Челюскінців на вулицю Кайндля
Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з питання перейменування вулиці Челюскінців на вулицю Кайндля Раймунда Фрідріха.
Про це повідомляє прес-служба міської ради.
Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у термін до 2 січня 2017 року включно.
Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються.
Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради [email protected]
або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002 Центральна площа, 1.
Біографічна довідка.
КАЙНДЛЬ (Kaindl) Раймунд Фрідріх (31.08.1866 — 14.03.1930) — австро-німецький історик, етнограф, археолог, фольклорист, літературознавець, громад. та освітній діяч Буковини. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Народився в м. Чернівці. Навчався у Чернівецькому університеті (1885—1891) на відділах історії, географії та германістики. У 1893 став доктором історії, а в 1892 працював на кафедрі австрійської історії Чернівецького університету, з 1901 — звичайний професор, а з 1904 — надзвичайний професор цієї ж кафедри.
В другій половині 1880-х та в 1890-ті рр. брав участь у численних археологічних і етнографічних експедиціях по Буковині та сусідніх регіонах. У 1910 році обраний деканом філософського факультетуту, а згодом (1912—1913) — ректором Чернівецького університету. В 1915—1930 роках працював професором Грацького університету в Австрії.
Прихильник українства (вільно володів українською мовою, був одружений з українкою). У своїх українознавчих роботах, наприклад"Русини на Буковині" (1889), проводить думку, що слов’яни — найдавніше населення у складі сучасного етносу Прикарпаття та Подністров’я. Найбільшу увагу приділяв гуцулам – опублікував про них численні статті та монографію "Гуцули" (1894).
Написав фундаментальну працю "Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення" (1908), яка до сьогодні залишається неперевершеною за обсягом зібраного в ній матеріалу про Чернівці. Написав понад 300 наукових праць з буковинської тематики. Вважається найвидатнішим істориком, етнографом й археологом Буковини австрійського періоду.
Перед Першою світовою війною був лідером карпатських німців, обирався головою "Товариства християнських німців". Написав трьохтомну працю про історію і культуру німецьких колоністів у Карпатському регіоні.
На початку 20 століття розробляв теоретико-методичні основи етнології, викладав їх в університеті. В 1903 році вийшла його праця"Народознавство".
Помер у м. Вальтендорф, похований на цвинтарі св. Леонарда м. Грац в Австрії.



