Буковина стає краєм чужих «голосів»

Поступовий перехід світу на початку ХХІ століття до так званого інформаційного суспільства може оминути не одне наше село. А у Чернівецькій області навіть цілі райони. Йдеться навіть не про отримання об’єктивної та всебічної інформації, а будь-якої. 

Наразі, за даними звіту представника Національної ради зпитань телебачення та радіомовлення в Чернівецькій області Петра Шегди за 2012 рік, у Путильському і Сокирянському районах області доступними для населення є лише три національні телеканали: «УТ-1», «1+1» та «Інтер» і жодного з місцевих, в тому числі і обласних.

Водночас, із зарубіжних програм (йдеться про телеканали сусідніх Румунії та Молдови) у Сокирянському районі приймаються шість, у Путильському – дві.

Щоби зрозуміти суть (а заодно і дикість ситуації у населених пунктах країни, що знаходиться у центрі Європи) цитуємо розповіді мешканців одного з сіл Чернівецької області (Анадоли, Хотинського району) журналісту газети «Молодий буковинець» Валерії Чорней, яким чином та звідки вони отримують інформацію про події в Україні та області.

Головний бухгалтер сільської ради Анадол Олена Бойко:

«У селі по телевізору можна побачити «Перший національний», «1+1», інколи «Інтер»... Жодних обласних каналів побачити не можемо. Років дванадцять тому, пригадую, у родичів на пагорбі ми дивилися «Буковину» (Чернівецька обласна державна телерадіокомпанія, – авт.) і передачу «Вітаємо пісню». Також колись чернівецьке телебачення могли дивитися по супутнику. Років шість тому у селі з’явилися дві хати з першим супутниковим телебаченням, то на початках по супутнику можна було чути чернівецькі новини. То було так, що в одній хаті збиралися усі рідні й не рідні – точно більше сорока людей... Потім ті новини перестали показувати. І от коли про старожила Івана Яцюка зняли сюжет, то дідусь дуже хотів себе побачити, але такої можливості у селі немає».

У селі у жодній хаті немає й Інтернету. «У сільській раді мають бути усі рішення рад, – пояснює Ольга Бойко. – А тому доводиться їхати у район, там і беремо повідомлення. Наприклад, у нас така ситуація: влітку (2012 року, – авт.) загинув сільський голова, досі у селі не було виборів. Люди запитують, коли ж будуть вибори... Але ж у жодній хаті немає Інтернету, взагалі. Ми не можемо зайти і дізнатися рішення. Це ж Верховна Рада призначає позачергові вибори...»

Ще більш промовистим є діалог журналіста з тимчасово виконуючою обов’язки сільського голови Анадол Оленою Бойко.

– Що читають люди у селі?

– Ну наша районна газета – це є майже у всіх жителів села. Також люди читають «порадниці», ми, працівники, виписуємо «Урядовий кур’єр», «Голос України».

– Де берете інформацію про те, що відбувається в області?

– Ідемо у район, і нам у районі розказують: на нарадах, на семінарах. Кожен тиждень у нас іде колегія, там ще по відділах ми ходимо: у юридичний, ЗАГС, у статистику...

– Це офіційна інформація. Але ви не читаєте те, що пояснюють журналісти.

– Так.

– Про культурні події звідки дізнаєтеся?

– У нашій районній газеті іде перелік подій. На рік складений графік.

– Чи буває, що про цікаву подію чуєте уже після того, як вона відбулася?

– Так, буває...

В Анадолах мешкає 917 людей. Олена Бойко пояснює: «… Більшість хотіли би знати, що в області твориться, які новини. Дуже потрібен Інтернет. Щоби його провести... Ну якщо набереться чоловік п’ятдесять, то з кожного треба приблизно півтори тисячі гривень»...

Мешканець села Анадоли, 60-річний Анатолій Гладій:

«Ми більше телебачення беремо з Хмельницької області, їхні новини ми можемо бачити! Хотілося би знати більше про Чернівці, якби поклали нам наше телебачення, дивилися би... Раніше тут у селі був ретранслятор, і щось показувало. Дивилися «Буковину», але ті часи пройшли. Усе застаріло...»

До речі, Анадоли Хотинського району не належать до так званих неперспективних сіл – розташовані у долині Дністра, неподалік райцентру та траси Чернівці-Київ.

Сказати, що влада не знає цих проблем, чи не реагує, було би не зовсім вірно. Знає і реагує... Уже понад 15 років.

Так, 13 лютого 2013 року голова ОДА Михайло Папієв провів нараду з питань забезпечення інформаційних потреб жителів області. Як повідомляє прес-служба ОДА, керівник обласної влади спочатку хвалився здобутками. Зокрема тим, що обласна державна телерадіокомпанія однією з перших в Україні перейшла на цифровий стандарт мовлення та нині здійснює трансляцію програм у кабельних мережах не лише міст області, але й окремих населених пунктів сусідніх областей. Також телерадіокомпанія «Буковина» однією з перших в Україні розпочала мовлення в он-лайн режимі…

Та от тільки Анадолам та ще десяткам сіл Чернівецької області що з того?

Врешті, на нараді в ОДА звернулися і до проблеми тих, хто не бачить і не чує обласних (а значною мірою і об’єктивних національних новин). «Перед нами як представниками держави стоїть завдання забезпечити право кожного буковинця на доступ та отримання інформації, а нині такої можливості не має щонайменше 40% жителів краю, передусім окраїнних районів області. Жителі Путильського, Вижницького, Кельменецького, Сокирянського, Хотинського, навіть частини Сторожинецького, Заставнівського районів, наприклад, не дивляться ефірних програм регіональних телекомпаній. Не тому, що не хочуть – у них просто не має такої можливості. І це ознака «інформаційної нерівності.

«Потреби буковинців в інформаційній сфері, незалежно від того, де вони живуть, – у Чернівцях, гірській Путилі чи Бесарабії – мають забезпечуватись, і над вирішенням цієї проблеми нам спільно треба попрацювати», – наголосив голова ОДА.

Як же взялися вирішувати проблему?

«За результатами наради створили робочу групу з числа фахівців задля напрацювання рекомендацій щодо забезпечення інформаційних потреб буковинців», – йдеться у повідомленні прес-служби. Та усі ми добре знаємо, чим у нас закінчуються напрацювання різних робочих груп та комісій… До того ж, якщо підняти архіви повідомлень прес-служб Чернівецької ОДА за 1996-2013-й роки, то повідомлень приблизно такого ж змісту виявиться з добрий десяток. Адже такі ж наради проводили за усіх голів ОДА.

За усі ці роки одним із реальних кроків щодо вирішення проблеми став вихід на супутникове мовлення Чернівецької облдержтелерадіокомпанії у 2009 році. Та уже через два роки мовлення припинилося – нема грошей на його оплату.

Чи бачать вирішення проблеми у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення?

З коментаря представника Нацради в області Петро Шегди місцевим ЗМІ:

«Вихід із ситуації – розміщення передавачів цифрових мереж. А подальша розбудова цифрових телемереж на інші населені пункти стане можлива за рахунок вивільнення частотного ресурсу. Для цього потрібно відключити передавачі аналогового телемовлення. Для цього Національна рада 26 грудня 2012 року внесла зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, врахувавши пропозиції громадськості. На нинішньому етапі впровадження цифрового телебачення Чернівецької філії Українського державного центру радіочастот разом із провайдером цифрової телемережі ТОВ «Зеонбуд» необхідно провести ретельні практичні дослідження прийому телевізійного сигналу. Треба скласти детальну карту охоплення області цифровим телевізійним сигналом і визначити додаткові висотні споруди, де можна розмістити передавальне обладнання».

Та коли це усе буде і за якої влади, наразі навряд чи хтось зможе сказати.

Довідка.
Ситуація з телебаченням та радіомовленням в Чернівецькій області

Зі звіту представника Нацради з питань телебачення та радіомовлення за 2012 рік

Телебачення

…Ситуація щодо співвідношення вітчизняного і закордонного мовлення не на користь українських мовників, особливо у віддалених районах від обласного центру: Путильському і Сокирянському. Доступними для населення тут є лише три загальнонаціональні телеканали: «УТ-1», «1+1» та «Інтер» і жодного з місцевих, в тому числі і обласних…

Із зарубіжних програм у Сокирянах приймається шість, у Путилі – два. Ще гірше з радіоефіром. Щоправда, дещо ситуація поліпшилась у Сокирянському районі, де з жовтня 2010 року розпочала ефірне радіомовлення місцева ТРК «Сокиряни» і ще раніше Чернівецька ОДТРК згідно з ліцензією почала поширювати свої програми на Путильський і частково Сокирянський райони (передавач за 20 км. від Сокирян у місті Новодністровську).

Радіомовлення

…В районах не використовують усі наявні можливості. Так, відсутнє мовлення «УР-1» на частоті 69,59 МГц у м. Новодністровську, «УР-2» не використовує частоти 67,19 МГц у м. Чернівці, 68,39 МГц у м. Новодністровську і 1,557 у м. Путила. У цей же час у Сокирянах доступними є 10 радіочастот верхнього ефірного діапазону Молдови і 10 – Румунії, у Путильському районі – 9 частот верхнього діапазону з Румунії. Була лише одна перевага – проводове радіомовлення. Однак нині цей сегмент радіоінформаційного простору перебуває в дедалі глибшій кризі. Чернівецька область залишається єдиною в країні, де збережено в усіх районах місцеві радіоредакції проводового мовлення. Але цю якісну перевагу Буковина втрачає. Вже призупинила роботу редакція Герцаївського районного радіомовлення. Кількість радіоточок тут зменшилась до мізерних 147. Всього 426 і 497 радіоточок залишилось відповідно у Новоселицькому і Глибоцькому районах. Загалом тільки за останні два роки майже 20 тисяч домівок позбавлені можливості приймати передачі Національної радіокомпанії України, обласного та місцевого радіомовлення. Нині в області залишилося 59 956 радіоточок. З них 26 352 – в обласному центрі…
Зі звіту представника Нацради з питань телебачення та радіомовлення за 2009 рік

…Доступними для більшої частини населення області є лише три телеканали: «УТ-1» (95 відсотків території), «УТ-2» («1+1») та «Інтер» (92 відсотки території). Разом з тим їхні програми є недоступними для сіл гірського Путильського району, у населених пунктах якого не встановлено мікроретранслятори: Сергії, Підзахаричі, Руська, Шепіт, Перкалаба, Фальків. Прийом програм «ICTV», «Нового каналу», «5 каналу», «К1», «М-1», а також місцевих: ЧОДТРК, телекомпанії «ТВА», МТРК «Чернівці» – відсутній у Путильському, Вижницькому, Сокирянському, Кельменецькому районах, а також у місті обласного підпорядкування Новодністровську. У цих районах впевнено приймають тільки телеканали «УТ-1», «УТ-2» (1+1) та «Інтер»…

Олександр Мостіпака,
для Західної інформаційної корпорації