Букова земля: родина Кобилянської та «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (Марія Матіос до 90-ліття Івана Дзюби і 89-ліття Олега Панчука)

Букова земля: родина Кобилянської та «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (Марія Матіос до 90-ліття Івана Дзюби і 89-ліття Олега Панчука)

26.07.2021, 11:56
Саме цими днями я читаю книжку Олега Панчука «СПОГАДИ СВІДКА ЕПОХИ». І вкотре пересвідчуюся, що нічого в житті не відбувається випадково.
 
Професор Олег Ельпідефорович ПАНЧУК з Чернівців - двоюрідний онук Ольги Кобилянської (його мама Гелена/Галюся була донькою Олександра Кобилянського - рідного брата Ольги Кобилянської. Склалося так, що Кобилянська фактично вдочерила і виховала Галюсю і з її родиною (чоловіком Ельпідефором Панчуком, їхніми синами Ігорем і Олегом) прожила майже сорок років: до самої смерти в 1942 р.
 
Немає жодного резону переконувати, що всі Панчуки - українського духу.
 
В кінці 60-их доцент Чернівецького університету Олег Панчук з дружиною і донечками Олею і Наталею відпочивали в Косові у майстра-різьбяра Василя КАБИНА. Саме від господаря Панчуки дізналися, що в Косові відпочиває Іван Дзюба - автор нашумілого твору «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Розповідати про ув’язнення Дзюби через цей твір, про його смертельну хворобу у стінах слідчого ізолятора КГБ і про всі перипетії того часу, не буду (все є у вільному доступі).
 
Брати Панчуки - Ігор і Олег - були серед тих, хто розмножував 50-сторінковий текст Дзюби у фотолабораторії університету, а далі розповсюджував серед інтелігенції. Ризик величезний. Але «парасолька» імені Кобилянської багато разів рятувала родину від репресій, які з особливою жорстокістю проявлялися з перших днів радянської влади на Буковині (червень 1940 і аж до скону імперії).
 
Василь КАБИН добре знав господаря, в якого зупинилися Дзюби. Щоб Олегові Панчукові зустрітися з Іваном Михайловичем у Косові, довелося здійснити цілу спецоперацію: свої люди стояли на стежі, щоб ніхто на помітив, куди іде Дзюба о 12 год. ночі і з ким він зустрічається. «Розмовляли десь до третьої ранку, зустріч запам‘яталася назавжди» - пише Олег Ельпідефорович у книжці…
 
… Я ж мала щастя працювати під керівництвом Івана Михайловича кілька років. (Кому цікаво, перегорніть мої ВИРВАНІ СТОРІНКИ З АВТОБІОГРАФІЇ). Більш шляхетної, безхитрісної, скромної і працьовитої людини серед нашої інтелектуальної еліти я, слово честі, не знаю.
 
Хай вибачать мені всі і всякі доктори наук і академіки - але Іван ДЗЮБА відпрацював за два академічні інститути. (І не знаю, хто би ще з осіб такої висоти і рангу, як Дзюба, сумирно і безмовно висидів у приймальні Президента України 6 годин без перерви, поки тодішній генпрокурор «вішав локшину» на президентські вуха про нібито розкрите вбивство Георгія Гонгадзе. До слова сказати, аудієнція у Президента Дзюбі була призначена заздалегідь).
 
Дай Боже, Іванові Михайловичу здоров‘я! І Олегу Ельпідефоровичу також!
 
Моє покоління ще знає живих велетів духу і чину!
 
Марія Матіос (Maria Matios)
1