Боржників за комуналку чекають великі неприємності
Неплатниками займуться колишні ЖЕКи, колектори і сусіди
З оплатою українцями комунальних послуг склалася парадоксальна ситуація: у 2019 році споживачі платили за рахунками набагато краще, ніж у 2018-му, при цьому борги по комуналці збільшилися більш ніж на 8 млрд грн, досягнувши майже 64 млрд грн. Чому борги виросли і що потрібно зробити, щоб вони стали меншими, розібрався сайт «Сьогодні».
Два роки в цифрах
Згідно з підрахунками Держслужби статистики, за минулий рік істотно зріс відсоток тих, хто оплачує рахунки за спожиті тепло, воду, газ, електроенергію тощо. Якщо у 2018 році оплачувалося 58% квитанцій по комуналці, то у 2019 році – вже 79%. При цьому, наприклад, середня сума в платіжках за грудень 2019 року виявилась на 80 грн меншою, ніж за грудень 2018 року – 2212 грн проти 2292 грн. Але все одно борги зросли: по газу – до 27,9 млрд грн (+1,5 млрд грн), по опаленню і гарячій воді – до 20,4 млрд грн (+3,7 млрд грн), за утримання будинків – до 5,1 млрд грн (+2 млрд грн), по холодній воді – до 4,1 млрд грн (+1 млрд грн), за вивезення сміття – до 0,8 млрд грн (+0,2 млрд грн), за електроенергію – до 5,4 млрд грн (+0,6 млрд грн). Всього заборгованість збільшилася до 63,7 млрд грн (+8,1 млрд грн).
Де платять краще, де гірше
По регіонах у 2019 році збереглася тенденція 2018 року: найкраще оплачують рахунки жителі західних і центральних областей, найгірше – жителі сходу та півдня. Хоча, як видно з інфографіки, платіжна дисципліна і там набагато покращилася. Якщо, наприклад, в прифронтових Луганській і Донецькій областях у 2018 році населення сплатило усього 61,6% і 69,4% від сум, виставлених за послуги, то в 2019 році – вже відповідно 74,1% і 78,6%. Для порівняння: по Україні в інших областях, що не увійшли до рейтингу, споживачі оплатили в 2019 році від 93% до 98% рахунків, в Києві – 94,6%.
Досить оптимістична картина з оплатою рахунків і за видами послуг: в середньому по Україні споживачі погашають понад 90% виставлених в рахунках сум, крім вивезення сміття, де трохи менше – 89,1%.
Як видно з інфографіки, і тут західні області в лідерах по оплаті, а абсолютним аутсайдером є Луганщина: з оплати за опалення, воду та утримання будинків тут найгірший результат. З оплати газу в Луганській області другий результат з кінця після Донецької області – всього 70,6%.
І ще трохи статистики: у 2019 році, з квітня по вересень, тобто після закінчення опалювального сезону, населення активно гасило борги попередніх періодів: у квітні було оплачено на 5,4 млрд грн більше, ніж нараховано (+59%), у травні – на 5,9 млрд грн більше (+105%), в червні, липні і серпні – на 20-40% більше, у вересні – на 12% більше. А з початком опалювального сезону споживачі знову почали збирати борги: у жовтні, наприклад, недоплата склала 20%. Ця тенденція набагато відрізняється від оплат у 2018 році: тоді «зимові» борги по комуналці незначно погашалися лише з червня по вересень, переплата в ці місяці коливалася від 7 до 17%.
Чому зростають борги
Економіст Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) роз’яснив, чому в процентах оплата поліпшується, а в грошах – борги ростуть.
«Порівняємо передову по оплаті Закарпатську область і відстаючу Луганську, – аналізує експерт. – У 2018 році борг по Закарпаттю склав 340 млн грн при рівні оплати 82,8%. У 2019 році борг по області зменшився на 14 млн грн за рахунок переплати в 5,9%. На Луганщині борг у 2018 році склав 840 млн грн при рівні оплати 61,6%. У 2019 році борг по області ще збільшився на 644 млн грн, хоча й рівень оплати зріс відразу на 12,5%, або до 74,1%. Тобто в процентах луганчани платили краще, а в грошах – збирали борги.
Аналогічна картина ще у 18 областях, а також в Києві: там платять у відсотках більше, ніж рік тому, від сум, виставлених в рахунках, але в грошах борги все одно зростають. Лише чотири області, крім Закарпатської – це Чернівецька, Тернопільська, Волинська та Львівська, – зуміли погасити за 2019 рік частку попередніх боргів. Але оскільки по населенню, а значить, і за величиною платежів у кожній області, – вони непорівнянні з набагато більш населеними регіонами, перш за все «недисциплінованими» східними областями, то їх переплата в масштабах країни не може перекрити недоплату цих регіонів. А в процентах середні по країні розрахунки Держслужби статистики арифметично показують поліпшення».
Що буде далі
Олег Пендзин песимістичний: на його думку, негативну тенденцію переломити навряд чи вдасться, хоча б з тієї причини, що численне населення східних регіонів погано платить за комуналку не тому, що не хоче, а тому, що не має можливості.
«Східні області – індустріальні, а у нас за 2019 рік промисловість впала на 8,5%, рівень безробіття тут майже вдвічі вищий по країні – 15%, – аналізує Пендзин. – Багато там працюють неповний тиждень, субсидія їм не призначається через «високі» доходи, і якщо вибирати: прогодувати сім’ю або оплатити комунальні послуги, то вибір очевидний. А ось на заході картина інша – там багато трудових мігрантів, рівень життя стає все вищим, тому і борги по компослугах там не тільки не збирають, а й погашають. До того ж у нас поки ліберальна політика по відношенню до боржників: воду, опалення не відключають, з квартир не виселяють. Але зростання боргів у недалекому майбутньому призведе до того, що не тільки боржники, а й добросовісні платники залишаться без комунальних послуг з технічних причин – це повний знос устаткування теплоенерго, водоканалів, водопровідних та інших мереж».
Але є й інші думки. Так, глава Асоціації професійних управителів нерухомістю України кандидат юридичних наук Андрій Никончук зауважив новий тренд: люди все більше хочуть об’єднуватися, створивши в своїх будинках ОСББ.
«Раніше в країні було близько 20 тисяч ОСББ, зараз вже 32 тисячі з 180 тисяч багатоповерхівок в країні, – навів цифри Никончук. – Це підвищує колективну відповідальність боржників перед сусідами за несплату. Створенням ОСББ все більше цікавляться люди похилого віку, пенсіонери, ще недавно вони були скептичними з цього приводу. Свою роль відіграє і новий інститут керуючих будинками: їх стає все більше, до цих фахівців звертаються мешканці за роз’ясненням – що буде якщо не платити, як реструктуризувати борги. І намагаються поступово розраховуватися. Та й керуючі компанії (колишні ЖЕКи), і голови ОСББ активніше стягують борги через суд. Активізувалися так звані «колектори». Все це підвищує платіжну дисципліну».
Також, за словами Нікончука, відсоток оплати за комуналку підняли ще два фактори: введення пені і монетизація субсидій. Особливо спрацював другий фактор. Всупереч сумнівам скептиків, що субсидіанти проїдять отриману від держави допомогу у вигляді готівки, а не розрахуються за компослуги, на ділі вийшло навпаки. Люди сумлінно платили, побоюючись, що у них відберуть субсидії готівкою. У селах субсидіанти, де субсидії великі за рахунок опалення будинків газом, утепливши будинки, менше його витрачають, в містах субсидіанти скоротили споживання води і електроенергії, щоб заощадити частину держдопомоги.
З тим, що монетизація субсидій підвищила рівень оплати, згоден і президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Але, на його думку, комунальні служби лукавлять, кажучи про величезні борги за комунальні послуги.
«Значна частина цих боргів, приблизно 20-25%, або близько 15 млрд грн, – безнадійні, ос кільки щодо них закінчився термін позовної давності – три роки, – зазначив Охріменко. – Також є борги померлих людей, які проживали в неприватизованих квартирах, їх стягнути теж неможливо. Держава повинна розробити механізм списання таких боргів, а постачальники компослуг – активніше займатися стягненням через суд і реструктуризацією боргів, які ще можна стягнути, а не популізмом, розповідаючи, яке погане населення, що споживає послуги, але не платить за них».
Експерти впевнені, що з настанням ринкових відносин і тотального обліку комунальних послуг, що поставляються, «вибивати» борги постачальники стануть активніше. Тому боржникам варто задуматися, як розрахуватися з найменшими для себе втратами. Найпростіший шлях для цього – реструктуризація (розстрочка) несплаченого. Поки тут цифри не вражають: за 2019 рік лише 68 тис. боржників з декількох мільйонів осіб реструктуризували борги на 532 млн грн. Це менше 1% від усієї суми заборгованості.
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/
Нові ціни на воду зросли на 20%, яка область платитиме найбільше
Уже в лютому-березні українці побачать нові цифри у своїх платіжках
У Нацкомісії держрегулювання енергетики і комунальних послуг підвищили тариф на водопостачання для 43 підприємств в середньому на 20%. Також збільшили тарифи на водовідведення. Зміни торкнуться в основному жителів великих міст.
Зазвичай вода дорожчає щорічно. Причини для цього те кожного разу різні.
Скільки заплатимо цього разу?
Тарифи на холодну воду в кожному регіоні різні.
Найменше за кубометр холодної води платитимуть у Тернополі (15,3 грн), далі жителі Дніпра (16,80 грн), а на третьому місці жителі Чернівців, Луцька, Львова, Житомира, Хмельницького, Вінниці та Черкас, які заплатять від 20 до 22 гривень.
У Києві платитимуть близько 23 грн, а для Херсона, Харкова, Рівного, Чернігова, Кам'янця-Подільського - по 24 гривні за куб, для Нікополя - 25 гривень.
Для Полтави, Одеси і Краматорська куб коштуватиме 27 гривень.
При цьому найбільше заплатять у Бердянську - 48 грн.
Не дешевше буде і мешканцям Кропивницького - 37 гривень 60 копійок, Мелітополя - 35 гривень, Запоріжжя - 32,6 гривні, Слов'янська - 31,6.
Якщо ж говорити про конкретні суми в платіжках, то в місяць сім'я з трьох осіб споживає в середньому 10,8 куба води. Рахунок в Бердянську складе приблизно 518 гривень, в Києві - 248.
При цьому ще в минулому році жителі Бердянська платили на 118 гривень менше, кияни - на 24 гривні.
Тарифи зросли суттєво і очікувано. Україна переходить в категорію Вододефіцітний країн. І, звичайно, справа в боргах підприємств, в подорожчанні ресурсів, електроенергії, зростанні зарплат
Тарифи на кубометр холодної води, 112
При цьому, один з експертів Рябцев стверджує, що українцям варто цього року очікувати ще одне зростання цін.
Завжди є інфляція і девальвація, а це значить, що тарифи можуть рости до безкінечності. Тарифоутворення відбувається за витратним принципом: чим більше витрати, тим вище ціна. Всі виробники, оператори ринку залежать від покупки за валюту. Крім того, системи старіють, втрати зростають, ККД знижується
Тому для подальшого зростання досить тільки придумати причину. Це може бути подорожчання палива, електрики, вважає Рябцев.
Навряд чи подорожчання води залишить громадян без копійки. Але, ймовірно, воно ще більше буде підштовхувати їх до незаконного оформлення субсидії і до ігнорування платіжок. Нагадаємо, що борги по ЖКГ вже досягли 58,4 мільярда гривень. Що повинно мотивувати громадян бути сумлінними, якщо їм не платять тією ж монетою?
Джерело: https://znaj.ua/
