Бауер розтлумачив, що мав на увазі Папієв, коли казав, що працює над впровадженням нових напрямів позашкільної виховної роботи: скорочення працівників?

Кількість працівників у позашкільних навчальних закладах на Буковині планують зменшити. За словами директора департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Михайла Бауера, в позашкіллі працює забагато методистів, керівників та заступників.

- Я планую зменшувати бюрократичний апарат позашкільних установ, - зауважив чиновник. - Оскільки в нас дуже багато методистів, директорів, заступників і так далі. Вважаю, що по два-три заступники в кожній установі не є потрібними.

Протягом нинішнього року позашкільною освітою охопили 86 відсотків дітей, що на 16 відсотків більше, як торік.

- В Чернівецькій області понад 83 тисячі учнів займаються в закладах позашкільної освіти, - розповів Михайло Бауер. - Це значно вищий показник, як торік. Ми плануємо й надалі його покращувати.

За словами Бауера, в найближчих планах — відкрити Буковинський центр мистецтв та екологічний центр у Вижниці. Окрім того, наступного року в Чернівцях вже запрацює школа великого тенісу, де зможуть навчатися півтисячі школярів.

Тільки у понеділок Михайло Папієв заявив, що крайова влада працює над впровадженням нових напрямів позашкільної виховної роботи.

«На виконання соціальних ініціатив Президента «Діти – майбутнє України» та відповідно до доручень глави держави відсоток охоплення дітей позашкільною освітою, як ви знаєте, має складати не менше 70%. Цей показник у Чернівецькій області, як доповіли мені щойно на апаратній нараді, складає 83%. Втім, на досягнутому ми зупинятись не будемо і тому плануємо, яким чином мережу позашкільних навчальних закладів в регіоні розширити, покращити та, найважливіше, модернізувати», - наголосив під час брифінгу сьогодні, 18 листопада, голова обласної державної адміністрації Михайло Папієв.

Як додав керівник крайової виконавчої влади, це особливо стосується дитячих гуртків, спортивних секцій у сільській місцевості. Михайло Папієв, окрім того, підкреслив, що в області вживаються заходи щодо виявлення обдарованих дітей, впровадження нових напрямів позашкільної виховної роботи з урахуванням інтересів дітей і підлітків, а також оновлюються заклади позашкілля спортінвентарем, музичними інструментами, дослідними матеріалами тощо.

за матеріалами molbuk.ua та oda.cv.ua

Довідка: 

На Буковині бракує дитсадків. У Чернівцях, наприклад, дитсадок востаннє збудували ще 1991 року. Мережа дошкільних навчальних закладів області налічує зо три з половиною сотні одиниць. З усіма негативними наслідками, які з цього прикрого факту випливають. Згідно з даними науковців, кількість дітей у буковинських садочках з розрахунку на сто місць в сільській місцевості становить 106 чоловік, у міській – 133. У більшості садочків наявна кількість дітей перевищує їх проектну можливість. Наприклад, чернівецькі садочки відвідують до 9 тисяч дітей. І це за умови, що проектна кількість місць у садках не перевищує 7 тисяч! Говорити про дотримання норми, за якої у групі має бути не більше 15 – 20 дітей, навіть не випадає. За існуючої переповненості груп, облаштування садочків у пристосованих, а не спеціально збудованих для них приміщеннях, вимога базової програми "Я у світі" щодо створення тут "куточків усамітнення" видається справжнім глузуванням. 

Вітчизняне законодавство наполягає на обов'язковій дошкільній освіті. (Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу"). Тобто відвідувати дитячий садок перед школою обов'язково повинні бодай п'ятирічки. Яким чином має бути реалізована норма закону про обов'язкове охоплення дошкільними навчальними закладами всіх дітей п'ятирічного віку – клопіт місцевої влади. Формально до показника якось дотягують. Наприклад, як це у нас зазвичай прийнято, маніпулюючи змістом. Це коли повноцінні дошкільні навчальні заклади замінюють усім, що бодай здалеку нагадує якусь форму дошкільної освіти. Пригадуєте, як у повісті-казці відомого естонського письменника Ено Рауда: іграшкова миша на коліщатках, звісно, не живий пацюк, але щось пацюкоподібне у ній є! Реально ж рівень охоплення дітей від трьох до шести(семи) років садками не перевищує 60 (згідно з даними науковців) – 83 (за відомостями профільних чиновників) відсотків. У міських поселеннях цей показник приблизно 80 відсотки, сільській – лише 45. У Чернівцях інший клопіт – нестача місць і значна переповненість дитсадків. 

Багато дитсадків, на утримання яких після розвалу колгоспів та збідніння сільських громад просто не було коштів, позакривали у 90-х. Процесу сприяли ніби й демографічні показники. Саме у ці роки спостерігалося значне падіння рівня народжуваності. Пік спаду – 2001 рік. Як і майже вся Україна, Чернівецька область справді переживає депопуляцію. Проте якщо загалом населення краю справді зменшується, то відбувається це вкрай нерівномірно. Є регіони, де природний приріст зберігається. Це, зокрема, стосується Путильського району області. Найвищу народжуваність у 2011 році зафіксовано саме на Путильщині. Але позаяк людності в районі мало, то динаміка не така очевидна, як, скажімо, у більш густозаселених Глибоцькому, Герцаївському чи Сторожинецькому районах. Натомість в етнічно українських східних, північних і придністровських районах населення зменшується. На Кельменеччині, наприклад, депопуляція доходила до 9 – 10 проміле на рік (10 людей на 1000, або 1 людина на 100). Це дуже високий показник! Найменше дітей цьогоріч теж побачили світ саме в Кельменецькому районі.

Але замість покращити життя людей вже сьогодні та запитати у науковців, як їм правильно вчинити, посадовці всіх рівнів заходилися на свій страх і ризик перепрофільовувати приміщення садків під інші потреби. Майже всі відомчі заклади, що входили до статутних фондів акціонерних підприємств, ще у 1996 – 1998 роках були відчужені їх власниками та перепрофільовані. Це тоді, нагадаю, Чернівці втратили приміщення дитячих садків підприємства "Восход", в якому розмістився Буковинський університет, рукавичної фабрики, приміщення якого зайняла "Народна допомога", Львівської залізниці, будівлю якого облюбували прокурори, заводу "Кварц", перепрофільоване під центр реабілітації дітей-інвалідів, взуттєвої фабрики, дитячий садок якої поступився місцем другій лікарні, продала приміщення свого дитсадка й "Арніка". Водночас Чернівці виявилися чи не єдиним містом в Україні, де за роки незалежності не було ліквідовано жодної комунальної дошкільної установи. Тож чи випадає після цього дивуватися, що станом на 1 вересня 2011 року не за призначенням в області використовуються 29 дошкільних навчальних закладів, що становить понад 8 відсотків від їх загальної кількості. Продано – 10 садків, передано – 2, перепрофільовано – 13, ліквідовано – 1, здано в оренду – 1, приміщення не використовується – 1.

Нинішня хвиля народжуваності, схоже, справді стала для чиновників громом з ясного неба. А повернути назад втрачене завжди складніше, ніж зберегти набуте. Хоча перший-ліпший кваліфікований демограф їм радо пояснив би, що нинішня хвиля народжуваності – це наслідок батьківства тих, хто побачив цей світ у середині 80-х років, а не тільки матеріальних виплат, як це чомусь часто прийнято вважати. Ще років п'ять-десять – це покоління (1985-1990 років народження) перейде у старшу вікову групу, тоді народжуваність знову суттєво впаде. Щоправда, років через 20-25 батьками почнуть ставати ті, хто народився нині, і тоді також можна чекати на демографічну хвилю. Така ось цікава управлінська арифметика! Але для чого морочитися з наукою, якщо чиновнику завжди краще спочатку створити проблему на рівному місці, щоб згодом змусити людей її героїчно долати. А як ще інакше довести свою необхідність суспільству?

Умови перебування дітей у садках – тема взагалі окремої розмови. (Про використання так званих батьківських та спонсорських коштів годі й казати. У дитсадках одних Чернівців лише цього року їх офіційно назбирали кілька млн грн.) Достатньо лише згадати, що відповіді на питання, хто у 2008 році отруїв в дитсадках чернівецьких дітей, не дали ні міліція, ні прокуратура. Хоча подбати про бездоганну репутацію усіх причетних, особливо коли йдеться про харчування дітей, правоохоронці просто зобов'язані. Проте посадовців сьогодні, схоже, більше цікавить, як зекономити на лікарняних для батьків по догляду за хворими дітьми, ніж зробити так, щоб умови їх перебування в садках не спряли поширенню захворюваності. Натомість, хто знає, чи так і не виявлені під час розслідування прорахунки в організації харчування дітей не обернуться в майбутньому ще більшою кількістю лікарняних, а то й бідою. А що, як прихована загроза існує досі? Пригадується, сесія Чернівецької облради ледь не одноголосно рекомендувала меру Чернівців Миколі Федоруку звільнити з посади начальника міського управління освіти Валентину Малишевську. Проте вже й мера у Чернівцях давно нема, а Малишевська і нині там. Шкода лише Чернівецький міськмолокозавод, що так і не зміг поновити роботу після того, як у високих кабінетах саме його зробили цапом-відбувайлом.

Тим часом ЗМІ часто рясніють повідомленнями, що дітям у Чернівцях згодовують не те, що якісне, а – дешевше. Хоча розроблена у деяких регіонах країни схема, де переможець тендера сам свою продукцію до конкретних дитсадків не постачає, а лише забезпечує необхідними документами, накладними, сертифікатами якості й отриманою від держави готівкою посередника, який потім купує невідомо де неякісну продукцію, прикриваючи її справжніми документами, у Чернівцях нібито не діє. Зрозуміло, що отриману таким чином різницю спритні ділки зазвичай ділять на трьох.