Батьки вимагають захистити зневажену честь та ділову репутацію вихователя

15.03.2012, 13:14

ЗМІ багато розповідали про конфлікт в ДНЗ № 19 м. Чернівці. До редакції надійшло колективне звернення батьків цього садочка на захист виховательки. Пропонуємо його вашій увазі.

Батьки вимагають захистити зневажену честь та ділову репутацію вихователя

Нас, батьків ясельної та старшої групи обурив той факт, що на молодого спеціаліста, педагога, вихователя ДНЗ № 19 м. Чернівці відкрита кримінальна справа. Люди, які зводять наклеп, наводять неправдиві факти, звичайно, ніколи не признаються. Якби ж у них були однодумці, неважко було б підписатися під колективним листом або ж звинуваченням. Натомість, ми батьки ясельної та старшої групи, переконані що свій підпис під цим наклепом не поставить жоден з інших батьків.

ЗМІ також підхопили сенсаційну інформацію. А в поданні нашої думки всі канали відмовляють. Тому що починають розуміти, що репортаж був наданий однобічно. ЗМІ принизили педагога та подали матеріал з недоречною жалістю. Саме таким шляхом піднімають свій рейтинг деякі молоді й не дуже журналісти, які пишуть жалісливі репортажі.

Наша вихователька є зразком сумлінного ставлення до праці. Вона розпочала свій трудовий стаж з дня відкриття закладу. Всі вихователі були у нас на очах. Ми за ними спостерігали та порівнювали. Наша вихователь - молода, перспективна. Розпочала свою педагогічну діяльність з ясельної групи. Наші діти полюбили її. Було бажання відвідувати садочок тільки коли була зміна цього педагога. Не дивлячись на молодий вік вихователя ми знаходили з нею спільну розмову: завжди виходила до нас посміхаючись та розповідаючи про цікавинки з життя наших діток протягом дня. Адже, саме в садочку, в дитячому колективі відбуваються поступові зміни і вихователь є спостерігачем цих змін, яких ми на жаль не бачимо.

Як можна наводити не підтверджений наклеп на педагога, адже ми не спостерігали за нею ні агресії, ні байдужості до дітей та нас. А ми, батьки, старшої групи, хочемо підтримати думку батьків ясельної групи та додати: з приходом цього вихователя в нашу групу ми почали спостерігати за організацією дітей протягом дня у групі. А саме, систематично проводяться заняття, вихователь виходила в вечірні години та зверталась до нас із проханням в ранковий час не запізнюватись коли проходять заняття. Під час батьківських зборів заохочувала нас до спільних зусиль у підготовці дітей до школи, наголошуючи наскільки це важливо і для нас і для дітей. Забираючи дітей додому з приходом цього педагога діти розповідали про всі події дня, наскільки подабається їм цей педагог,що нового вони дізнались. Деякі батьки були вражені що діти вдома називали океани, материки, планети.

Чим і кому не догодив наш педагог? Кому це вигідно? Факт, що у місті багато кому не подобається керівник освіти п. Малишевська. Це додатковий привід тиску. Але це не привід так паплюжити та погубити розпочату трудову діяльність молодого педагога. Що ж поганого, що нарешті управління хоче стати на захист молодих, перспективних педагогів. Невже після таких подій , за таку зарплату найдуться ще молоді, розумні, перспективні люди, які б захотіли працювати в сфері освіти?

Ми вимагаємо захисту зневаженої честі та ділової репутації педагога, яку люди добре знають і поважають.

Батьки:

1 Деменчук О.Д. 13 Ротар 25 Ластівка

2 Адабека 14 Евдошик 26 Мельник

3 Житарю 15 Перепічка 27 Чимиляк

4 Барнич 16 Гончар 28 Іванський

5 Жалба 17 Дух

6 Нягу 18 Скрипничук

7 Лиса 19 Флорескул

8 Паращук 20 Майковська

9 Лялікова 21 Бандуровська

10 Казак 22 Ткачук

11 Лук'ян 23 Галчук

12 Дорош 24 Журавець

ГОРЕ ДОРОСЛИМ

Спрагле смажених фактів суспільство минулого тижня захлиналося від захвату: "у Чернівцях вихователька дитсадка побила дитину". Тільки так: без найменшого сумніву і навіть знаку питання в кінці заголовка, розповідали про подію "жовті" ЗМІ. Інтернет-форуми зарясніли коментарями, автори яких, швидко забувши сам випадок, що цю хвилю здійняв, заходилися виливати задавнені претензії до всієї системи освіти і виховання. Про те, що йдеться про можливу життєву трагедію конкретних людей, а тому з висновками треба бути дуже обережним, тим паче вже нікого не обходило.

Однак, як прокуратура області, прес-служба якої як доконаний факт повідомила, що слідством все вже "встановлено", так і журналісти, які підхопили це повідомлення, з оголошенням остаточного вердикту у цій простій-непростій справі, схоже, таки поспішили. Йдеться, нагадаємо, про інцидент, під час якого вихователька ДНЗ №19 – центру розвитку дитини "Барвінок" Альона Комерзан нібито "нанесла п'ятирічному хлопчику кілька цілеспрямованих ударів по нижніх кінцівках, спричинивши йому фізичний біль та легкі тілесні ушкодження". Мова зараз, звісно, жодним чином не про те, мав згаданий інцидент місце чи ні. Очевидно, що відповідь на це питання – справа не журналістів, а слідства. Звідси й вжите "нібито" до цього випадку. "Бо насправді розслідування тільки почалося, а тому робити якісь остаточні висновки – передчасно", – запевнив "Добу" прокурор Першотравневого району Чернівців Павло Ванзуряк. Врешті, навіть сама ініціаторка скарги Тетяна Бузикіна визнає: всю правду про те, що насправді трапилося, знає лише Господь Бог!

Єдине, що наразі достеменно відомо про події 20 лютого, базується на свідченнях скаржниці Тетяни Бузикіної. (Заяву в прокуратуру, документи в міліцію, як запевнили в міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, мама Дениса Віка Ніцорян підписала, але найбільшу зацікавленість у з'ясуванні того, що насправді трапилося з її сином, проявляє саме Тетяна Бузикіна). Офіційними опікунами п'ятирічного Дениса Ніцоряна, як запевнили в міській службі у справах дітей, ні сама жінка, ні її чоловік Микола Бузикін не є. Щобільше, якби ця сім'я, яка виховує трьох власних дітей, звернулась з таким проханням до служби, їй би напевно відмовили. При живій мамі підстав для оформлення опіки над Денисом – жодних. Про непросту життєву долю хлопчика "Добі" розповіла начальник відділу соціального менеджменту міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Катерина Калашнікова. Відсутність власного житла та стабільних джерел доходів змусили його маму (1988 р.н.) свого часу залишити хлопчика у дитячому будинку. Тому перші чотири роки життя Денис провів саме там. Однак щойно у жінки з'явився дах над головою і робота, вона забрала сина з дитбудинку. Окрему кімнату, де можна було поставити ліжечко для дитини, молодій мамі надала родина Бузикіних. Власне, саме ця обставина й дозволила комісії з питань захисту прав дітей дійти позитивного висновку щодо можливості мами повернути Дениса. За словами Катерини Калашнікової, такі сім'ї постійно перебувають у полі зору фахівців центру, який вона представляє. Маму Дениса Вікторію вони характеризують як спокійну, врівноважену жінку, а психологічний клімат у місці, де вона живе з сином, визначають нормальним.

Та повернімося до подій понеділка, 20 лютого. Того дня у садку відзначали першу річницю з часу його відкриття. З цієї нагоди дітям навіть влаштували невеличке свято. Тиснява, з якою часто доводиться стикатися в інших садках, особливо розташованих у пристосованих приміщеннях центральної частини обласного центру, дітям з ДНЗ № 19 точно невідома. Тож принагідно, певно, варто буде зауважити, що про умови, які тут створено для дітей, більшість їх ровесників можуть тільки мріяти. Просторі ігрові кімнати з великими вікнами, затишні спальні, зручні роздягальні, новеньке обладнання дитячих майданчиків приємно вражають. З садочка додому Дениса того дня забирали мама і старша донька Тетяни Бузикіної – Настя. Хлопчик, як звичайно, сказав вихователям й діткам "до побачення", а мамі ніби поскаржився, що його болять ніжки. Проте вона не надала цьому значення. Мало що не вигадає дитина, тільки б забратися мамі на руки. Тож ніяких претензій до вихователів жінка не мала. Лише вдома, роззувши дитину, домашні виявили синці на обох ногах в ділянці ступні. Лікарі травмпункту Чернівецької міської лікарні швидкої допомоги, що на вул. Фастівській, куди Дениса доправили за деякий час, констатували легкі тілесні ушкодження.

А далі пішло-поїхало. Підозра Тетяни Бузикіної одразу впала на виховательку. По гарячих слідах додому до Дениса приїхала міліція брати свідчення у маленького потерпілого. Це звична процедура після звернення дітей у травмпункт. Хлопчик розповів: побили у садочку. Як били? Показав – рукою. Як звати тьотю? Анатолівна. За словами Тетяни Бузикіної, вона вже мала якось підозри, що та ображає Дениса. Наприклад, б'є по руках. А щодо причин для неприязні, то, як пояснила "Добі" пані Тетяна, у виховательки їх було більш ніж достатньо. Першою жінка вважає ту, що Денис був дитдомівським, а по-друге, між нею і вихователькою були суперечки через відмову нової родини Дениса здавати гроші на потреби групи. "Вона так нахабно у мене вимагала. Тоді попросила виховательку написати мені письмово скільки повинна здати, – розповідає Тетяна Бузикіна. – Вона мені написала". Заради справедливості тут варто зауважити, що практика збирання коштів на потреби конкретного садка чи школи – винахід не цієї конкретної виховательки. На жаль, це загальноприйнята схема фінансування потреб вітчизняної освіти. Тож якщо когось й карати за ці речі, то починати слід точно не з виховательки. Інша річ, що й зайву активність в цій справі працівникам закладів освіти виявляти також не варто. Собі, як виявляється, дорожче...

Свідків – дорослих чи дітей, які б підтвердили, що вихователька вдарила Дениса, на час написання матеріалу журналісту розшукати не вдалося. Можливо, їх вдасться знайти професійному слідчому. Порушену 27 лютого 2012 року прокуратурою Першотравневого району Чернівців кримінальну справу, нагадаємо, скеровано до Першотравневого райвідділу УМВС України в Чернівецькій області для проведення досудового слідства. Справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (спричинення легкого тілесного ушкодження малолітньому), порушено не за фактом, а стосовно виховательки. Тим часом мама маленької Ані – Аліна, Іллі – Оксана губляться в здогадах, що насправді могло статися. Про виховательку кажуть, що вона справедлива, добре дає собі раду з дітьми. У те, що вона могла свідомо відділити Дениса від решти дітей і подалі від чужих очей побити, вони не вірять. Про Дениса ж розповідають, що його, навпаки, усі жаліли. Батьки інших діток навіть дарували йому одяг зі своїх старших дітей. "Всі батьки запитували своїх дітей, чи била їх колись Альона Анатоліївна, чи не бояться вони ходити в садок... Особисто поспілкувалася з більшістю батьків – жодної скарги на виховательку від них ніколи не чула", – запевнила голова батьківського комітету старшої групи Олена Деменчук. Позитивно характеризує підлеглу завідувачка ДНЗ №19 Тереза Чорнописька. Лише восени минулого року молоду виховательку перевели з ясельної в старшу групу. У старшій звільнилося місце, а спеціальна освіта виховательки дозволяла сподіватися, що тут вона краще підготує діток до школи. Голова батьківського комітету старшої групи Олена Деменчук до цього додає, що коли вихователька з ясел перейшла працювати в старшу групу, то батьки тих діток за нею також жалкували. Двадцятирічна вихователька, плачучи, інцидент теж заперечує. "Під кінець дня ми з дітками гралися, все було добре, ніхто не падав, не сперечався, дитина була здорова, ввечері його забрала мати, яка не ставила ніяких запитань. На хлопчика у садочку голос ніхто не підвищує, не кажучи вже про те, щоб торкатися його пальцем. Ця дитина потребує більшої уваги та індивідуальної роботи. Але чому мушу казати, що била Дениса, коли я його пальцем не торкалася", – виправдовується Альона Комерзан.

Потрапивши до садочка, гріх було не скористатися нагодою й не поспілкуватися з психологом. В силу своїх посадових обов'язків вона не лише спостерігає за розвитком дітей, але й моніторить стосунки, які складаються між вихователями й їх вихованцями. "За два дні до інциденту була на занятті з малювання в цій групі, – розповіла "Добі" практикуючий психолог Тетяна Герела. – І цього разу, і раніше ніколи не чула, щоб вихователька Альона Анатоліївна підвищила голос на дітей. Стосовно Дениса, то я їй порадила приділяти йому на заняттях більше уваги, бо він відстає в загальному розвитку. Особливість цього хлопчика у тому, що він дуже любить повторювати все за іншими. Те, що інші роблять, кажуть. Взагалі особливість дитячої психіки в цьому віці така, що діти зазвичай повторюють те, що їм кажуть дорослі. Формулюючи питання, треба пам'ятати про цю їх особливість, бо діти часто відповідають на нього саме так, як воно сформульоване: тебе били? Били! Тебе не били? Не били! Але жодних підстав для висновку, що над цією дитиною в групі знущаються – дорослі чи однолітки, – у мене не було. Натомість особисту неприязнь до виховательки з боку близьких Дениса я бачила..."

Залишається тільки сподіватися, що слідство буде професійним, прозорим і чесним. Бо нічого вищого за захист інтересів невинної дитини у цій справі таки справді немає. Але так само не можна карати невинну людину, якщо є бодай найменший сумнів у її вині. Тим більше, коли їй загрожують не лише 850 гривень штрафу чи до 200 годин громадських робіт, але й виправні роботи до одного року. Хто на кого першим косо подивився й що кому внаслідок цього потім примарилося, зараз напевно ніхто вже не скаже. Але горе тим дорослим, які вже використали чи тільки наважаться використати невинну дитину для зведення особистих порахунків чи отримання вигоди. Незалежно від того, кого наразі це більше стосується. Виховательки, якщо вона таки підняла руку на крихітку, близьких Дениса, які таким чином зводять рахунки з неприємною для них особою, чи прокурорів, які використають сприятливу ситуацію для отримання чергових зірочок на погонах.

Юрій ЧОРНЕЙ, "ДОБА"