Автошлях Т2603 - найкоротший до тисячолітнього Хотина: музей бойової слави марнотратства?
Як відомо, у ХІХ столітті територія нинішньої Чернівецької області була стиком двох імперій. А якщо точніше – то трьох – (загинаємо пальці!) Османської (яка, через васальне Молдавське князівство керувала Герцаївським цинутом аж до 1850-х років – часу утворення Румунії), Австрійської (коронний край Буковина) та Російської (Хотинський повіт Бесарабської губернії). Пройшло півтори сотні років. За цей час старі кордони неодноразово стиралися аж поки, врешті-решт, не набули нинішніх рис. І все ж те, що на території області межували великі імперії, що представляли разюче несхожі цивілізаційні віяння, якщо не діаметрально протилежні, видно і дотепер...
У цьому я переконався, коли поїхав у гості до Клішківців – батьківщини першого космонавта Незалежної України Леоніда Каденюка. Звичайно ж, автошляхом обласного значення Т2603. До речі, це найкоротший шлях до тисячолітнього Хотина! Державним шляхом Н03 за кілометражем трохи довше буде! Цікаво, чому ж автомобілісти роблять хоч і незначний, та гак?
Тим більше, що маршрут пролягає через села, вік яким між трьома і чотирмастами років, місце доволі важливого бою Першої Світової війни, а також старий австрійсько-російський кордон! На його місці теж можна було б поставити меморіальний знак, подумав-он я! Однак, варто мені було в’їхати в Хотинський район і трошечки проїхатися ним, щоби переконатися, що меморіальний знак зайвий – і так видно, де коронний край, а де губернія!
У Рідківцях (Раранчі) та Топорівцях сільські церкви побудовані за найкращим смакорм і мають старовинний вишуканий годинник з боєм! Хати виглядають достатньо ошатно! За дорогою в ожеледицю слідкують! Ось у Колінківцях, з яких починалася губернія, все набагато скромніше! Та і стиль керування дещо інший – в стилі «авось, нєбось і накося викусі»! На дорозі я побачив навіть діючу ретро-АЗС в стилі старомодних кіосків, де у міжвоєнні роки продавали бензин, гас і навіть сиру нафту на розлив! В разі непояви транспортних оказій з серйозними наслідками, навіть дорогу обласного значення в ожеледицю посипати будуть тільки «на върба в сряда» (на «Вербну середу»), як кажуть болгари. Здавалося б, скоро весна настане і лід розтане, а з ним і повернуться оптимальні дорожні кондиції! Тільки не на цій дорозі!
Бо востаннє за дорогою слідкували, судячи з усього, якраз під час Першої Світової! Як і будь-яка рокадна дорога, вона була піддана масштабним обстрілам з обох боків! Так, артилерія – бог війни! І попрацювала вона просто божествено! Інакше і не поясниш чому її востаннє ремонтували ще за Ц(іс)аря! І, незважаючи на неодноразові прохання про реконструкцію, її (реконструкцію) постійно відкладали до турецького Великодня, коли зазвичай можна почути рачий свист та риб’ячий спів і спостерігати цвітіння дерев’яних капчиків сабо і масове воскресіння мертвих! Чому? Може боялися, що трофеї війни – гарматні ядра, міни та інші снаряди, і через сотню років можуть «прокинутися» і покалічити чиїсь ніжні тільця? Через цю дорогу-музей бойової слави немісцевим автомобілям їздити не варто! І навіть гак зробити не жаль буде. Казав мій тато – «хто прямує, той вдома не ночує».
Що ж, музей – так музей! Я не проти! Дорогу можна не реконструювати, а залишити музейним експонатом – між Чернівцями та Хотином вздовж цієї дороги достатньо визначних місць, щоби перетворити регіональну дорогу Т2603 на туристичний маршрут! Тим більше, що туристів на нашій славній Буковині стає все більше і більше! Однак перед «музеїфікацією» цього, не побоюсь архаїзму, тракту, необхідно побудувати нову дорогу.
Сучасні тенденції розвитку транспортної мережі вказують на те, що високоякісні автошляхи слід будувати не крізь населені пункти, а повз них, з доступом до населених пунктів через менші дороги! У даній місцевості це зробити можна і потрібно. Оскільки обласного бюджету і коштів ОТГ для такої масштабної будови може не вистачити, варто взяти державну субвенцію. Однак не «засвоївши її методом присвоєння», а використавши її як інвестицію. Ось справжній приклад європейського господарювання!
Обабіч дороги можна створювати об’єкти інфраструктури і малі промислові підприємства, які надаватимуть місцевим жителям робочі місця! Та сама Чорнівка недалеко знаходиться від тих місць! Сміттєпереробний завод якраз можна побудувати в цих місцях! Користі буде більше, та і інтеграція чорнівців у міську громаду тільки прискориться!
Коли це станеться, туристична та інвестиційна привабливість краю тільки зросте! Жителі сіл Новоселицького та Хотинського району тільки зрадіють появі сучасного автошляху та супутньої інфраструктури! Щодо Т2603, то вона так і залишиться «страшним сном» і «музейним трактом під відкритим небом»!..
Хоча, зачекайте! Можна зробити набагато простіше – і все ж проявити силу волі і, незважаючи ні на що, реконструювати Т2603, щоб про страшний сон рокадної дороги всі забули! І туристична інфраструктура буде приємним доповненням до чудового перетворення занедбаної рокади на сучасну дорогу у майбутнє!
Влад Горенюк
