Ануш Балян: Завдяки міжнародним проєктам НААН вітчизняна аграрна наука активно інтегрується у світову

Керуючись Дорожньою картою інтеграції України - ERA-UA, структури Національної академії аграрних наук України зараз настійливо намагаються інтегруватися до світового дослідницького простору. Найперше, через створення спільних інноваційних продуктів та поширення наукової інформації у мережі.

Сьогодні географія партнерства вже поширюється на країни Азії - Туркменістан та Казахстан, країни Кавказу - Азербайджан та Грузію, також постійним і довготривалим є співробітництво з колегами з Білорусі, Молдови, Польщі, Литви, Туреччини, США. Щорічно виконується майже 300 спільних наукових проектів з партнерами з-понад 50 країн. Переконана, ми обрали хороший темп, ефективний навіть в умовах пандемії та переходу на онлайн-спілкування.

Важливим напрацюваннями є створення Національної цифрової кадастрової карти запасів ґрунтового органічного вуглецю в Україні, яка є частиною Глобальної Карти ґрунтового органічного вуглецю (GSOC).

Також нами розроблено Національну систему моніторингу ґрунтів та встановлено кореляцію Національної системи класифікації ґрунтів за міжнародним стандартом таксономічної класифікації земель Світової референтної бази ґрунтових ресурсів (World Reference Base for Soil Resources, WRB). Вже сформовано Базу даних властивостей ґрунтів української території басейну Дунаю за методологією eSOTER ЄС.

Також створено Український ґрунтовий інформаційний центр за участі світових фахівців з інформаційних технологій та цифрового ґрунтознавства.

З огляду на кліматичні зміни та недастатню вологість ґрунтів у південних регіонах, розроблено інформаційно-аналітичну систему управління зрошенням - «Полив онлайн». А також відкрито спільну з партнерами Інституту кукурудзи Ляонінської академії сільськогосподарських наук лабораторію з селекції гібридів кукурудзи харчового напряму використання. І цей перелік можна продовжувати.

Одночасно, у рамках програми «Горизонт-2020» реалізовано ще один із проектів під назвою - «Стале вирощування біомаси на маргінальних землях в Європі», який об’єднав 8 партнерів з Німеччини, Греції, Італії, України. За результатами спільних досліджень сформовано Каталог біоенергетичних рослин, придатних для вирощування на маргінальних землях Європи, розроблено класифікацію, критерії та індикатори визначення маргінальних земель і Карту маргінальних земель Європи з використанням ГІС технологій.

Використовуючидосвід провідних країн ЄС, Академією також розроблено механізм приєднання до European Research Area, ERA з акцентом на бізнес-сектор, здебільшого на мале та середнє підприємництво. Для цього сформовано стратегію «розумної спеціалізації» за регіональною ознакою з доступом до інструментів структурних фондів ЄС.

Наразі пандемія COVID-19 спричинила серйозні кризові явища, і саме тому у цей період Академія використовує спровоковані пандемією незвичні методи комунікації -«віртуальний простір» та соціальні мережі.Але нема сумніву, що після закінчення епідемії відновляться й «живі» контакти членів академічної спільноти.

За таких умов, представниками Національної академії аграрних наук України разом з Координаційним Комітетом Союзу Європейських аграрних академій (UEAA) визначено спільні дії в умовах програми «Covid-19 та сільське господарство». Про їх суть відкритим листом повідомлено уряди Великої Двадцятки (G20), країн-членів Євросоюзу та ООН. У листі Союз Європейських аграрних академій (UEАА) закликає до проведення міжнародно-координованих місцевих заходів з метою подолання середньо- та довгострокових наслідків COVID-19 у сільському господарстві, продовольстві та безпечному харчуванні.

А зараз Україна вже розробляє пакет дій щодо досягнення кліматичних цілей Європейського Союзу, а саме участі у європейському «Зеленому Курсі» із зазначенням українських пріоритетів.

На втілення цієї стратегії Академією сформовано Робочу групу для реагування на Комюніке Європейського Союзу «Європейський зелений курс». Установи Академії вже сьогодні планують участь в онлайн форумі «Органічна Україна-2021», ініційованому НААН, профільними міністерствами та Громадською спілкою виробників органічних сертифікованих продуктів за підтримки швейцарського Дослідного інституту органічного сільського господарства у партнерстві із SAFOSO AG на квітень 2021 року.

Окрім цього, НААН є активним учасником законотворчої діяльності. Зараз вступає у силу Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», яким передбачено імплементацію вимог законодавства ЄС щодо створення досьє та державної реєстрації кормових добавок і регламентації їх якості.

Амбітні наукові плани НААН, звичайно ж, пов'язані з розвитком власної дослідної бази. Але сьогодні виникла загроза залишитись без критично необхідних для науки земельних ресурсів. І тут я хотіла би застерегти від непродуманих кроків і закликати народних депутатів зі всією відповідальністю віднестися до голосування у другому читанні проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки, паю» реєстраційний № 3012-2.

Саме у частині земель, які перебувають в розпорядженні НААН. Тому при підготовці законопроекту до другого читання дуже важливо ретельно врахувати рекомендації Академії щодо суттєвих поправок стосовно забезпечення необхідних АПК обсягів наукового поля.

В умовах російської агресії та пандемії продовольча безпека України є важливою складовою національної безпеки. Крім того, без ефективної аграрної науки наша країна, як один із потужних світових експортерів зерна та інших продуктів, може дуже швидко опинитися серед аутсайдерів, відставши у наукових розробках та впровадженні нових технологій у сільгоспвиробництво.   

Ануш Балян,

академік, доктор економічних наук