
Антикорупційна комісія облради пропонує не розглядати на сесії проект рішення про реорганізацію книгарень (+ документ)
До постійної комісії облради з правових питань, міжетнічних відносин, транскордонного співробітництва та антикорупційної діяльності входять:
Куліш Володимир Іванович голова постійної комісії
Жаровська Галина Петрівна заступник голови постіійної комісії
Жар Михайло Михайлович секретар постійної комісії
Божеску Ауріка Василівна член комісії
Гуцуляк Тодор Тодорович член комісії
Кібіч Ігор Степанович член комісії
Павлюк Михайло Вікторович член комісії
Придій Георгій Васильович член комісії
Салагор Микола Михайлович член комісії
Столяр Сергій Іванович член комісії
Про «реорганізацію» чернівецьких книгарень ще раз
8 травня, відбулося засідання постійної комісії Чернівецької обласної ради з правових питань, міжетнічних відносин, транскордонного співробітництва та антикорупційної політики, де, серед 11 питань порядку денного, розглядалося і ініційоване мною питання про розгляд проекту рішення Чернівецької обласної ради «Про реорганізацію обласних комунальних підприємств книжкової торгівлі».
Отож, на засідання постійної комісії я доповів депутатам своє бачення даного проекту, з цього приводу висловилося четверо членів комісії і…. депутати не знайшли жодних аргументів, щоб питання реорганізації книгарень підтримати. Для об’єктивності розгляду я запрошував на засідання нашої комісії прийти представникам ОДА (суб’єкт подання проекту рішення про реорганізацію), пропозицію до порядку денного засідання нашої комісії я зробив ще 24 квітня (!) 2012 р. Тобто, 14 днів вона була у виконавчому апараті та, при бажанні та необхідності, могла б зацікавити відповідну сторону.
Свій проект висновку, зізнаюся, я бачив дещо іншим (є також у апараті облради): пропонував депутатам підтримати пропозицію створити тимчасову контрольну комісію (до слова, на підтримку комісії з питань приватизації, яка такий висновок ухвалила днем раніше, 7 травня. Але тільки у цій частині) та ретельно вивчити аргументи сторін. Моя позиція базувалася на тому, що депутати, м’яко кажучи, не були залучені до напрацювання даного проекту про реорганізацію. Створена невеличка робота комісія з числа трьох депутатів комісії з питань приватизації облради не змогла до 10 лютого 2012 р. зробити відповідну роботу – написати письмовий звіт, зустрітися з директорами книгарень т.д. Тому у мене і виникла дана думка, яку до речі, озвучив (дещо змінено) депутат Шевчук І. – залучити до проекту рішення депутатів, мовляв, якщо майно комунальне, то й місцеве самоврядування не повинне бути осторонь.
Але з шести присутніх депутатів на сьогоднішньому засіданні усі одноголосно (6 з 10 необхідно для прийняття рішення) проголосували за пропозицію депутата Салагора М. (який, до слова, обізнаний у книжках та історією рідного краю досить добре, часто купляє книжки у Чернівцях і ми з ним спілкуємося про новинки книговидання також часто) взагалі «рекомендувати депутатам на черговій сесії облради зняти з розгляду дане питання». Для мене - це воля абсолютної більшості присутніх.
Підсумовуючи, зазначу наступне.
1. Як і раніше особисто я не знаходжу серйозних аргументів, чому варто застосувати «вищу міру» для незалежних маленьких малоприбуткових (sic!, але з допомогою держави) книгарень. Дискусія за цей місяць прояснила багато фактів, які опосередковано стосуються даного питання,залишивши без відповіді головні питання навіщо і кому це потрібно?. Вважав би за доцільне шукати можливість, з одного боку, допомогти вижити книгарням, з іншого - переглянути фінансову звітність даних підприємств. Гадаю треба їм допомогти, десь трохи зобов’язати до певної звітності, а десь і похвалити.
2. Рішення нашої комісії є також прикладом, як депутати, не політизуючи це питання, здатні прийняти консенсусне рішення в інтересах громади Буковини. І хоч по цьому проекту профільними (тобто такі, у прямій компетенції яких є прийняття зазначених рішень і від яких висновок будь-який, чи позитивний чи негативний, буде просто вимагатися) є комісія (1) з питань приватизації та (2) комісія з питань освіти й науки, наша комісія з правових питань висловила свою консолідовану позицію.
І мені щиро хотілося б і далі: не політизувати це питання, доопрацювати його, зберігши людей на своїх місцях та цільове призначення приміщень. Будьмо відвертими, цього хочуть усі. Чи я помиляюся? Якщо ні, то давайте шукати консенсусний вихід.
А поки даний висновок (див.додаток) повинен бути розданий депутатам для ознайомлення і бути врахований при фінальному голосуванні на сесії облради. Про нього повинна знати громадськість Буковини.
3. За себе скажу. Я народився і виріс у Чернівцях, хочу купляти і купляю книжки саме у Чернівцях («КС» далеко на останньому місці, через явно зовнішнього інвестора), ходити по можливості на презентації саме до такого «Букініста» чи «Української книги», який є, читати буковинських письменників, товаришувати та сперечатися з буковинськими журналістами в чернівецьких книгарнях й рекомендувати це саме усій молоді – студентам ЧНУ тощо.
І зараз вважаю, спішити депутатам тут не потрібно. Занадто велика вже відповідальність лягає на плечі тих, хто бачить цю проблему спрощенною або вже «вирішеною». Книголюби, все-таки, серед ряду умовних «огріхів», мають один очевидний – у них добра пам’ять. Про справжніх патріотів та фахівців, і про тих, хто це «імітує» , «не дотягує». Попрошу, ніякий аналогій та без натяків з мого боку. От віриться, що серед депутатів більшості є достатньо перших двох.
П.С. За іронією, був обраний саме сьогодні вперше головуючим на комісії. За пропозицією решти 5-ти депутатів. Підтвердженням чому є відповідно протокол засідання комісії, представники апарату облради та людська воля.
М.Павлюк
КОМЕНТАРІ (1)
Засвідчую особисто, що це не піар. Сам часто бачу, як Салагор цілими стосами скуповує книги в Українській книзі. Особисто з ним незнайомий, але з вигляду знаю. Бачив, що купує книжки львівської "Піраміди", точно купив роман Ольги Токарчук "Веди свій плуг подад кістками мертвих". А от Папієва, Галиця чи Гайнічеру, нічого гріха таїти, жодного разу в книгарнях не зустрічав. Можу бути експертом у цьому питанні. Пригадую, як багато років тому мене вразило видовище, коли Грушко купував книжку на розкладці перед кінотеатром "Чернівці". То була книга нобелівського лауреата з ПАР Кутзеє. Бачите, видовище чиновників, які купують книжки, досі належить до екзотичних. Тому і вражає. А ще мене дивує, чому Папієв не висловлюється з цього приводу. Часто він коментує менш важливі події. А тут жодної (!) позитивної публікації в пресі намірам влади, збурення цільової аудиторії громадян, які досить активно протестують проти намірів Галиця, і жодної пари з його вуст. Чи йому знову втовкмачили, що це політика, протести інспіровані - ну, і далі всю ту фігню, яку зазвичай несуть нерозумні чиновники. (До речі, цим грішили і попередники нинішніх очільниів, які теж все пояснювали собі підступами ворогів і жили в стані уявної облоги). Проблеми з адекватним сприйняттям реальності має вся наша влада. Але от би Папієву взяти і притримати запал свого Панси. Адже всім вже очевидно, що питання "сире", недопрацьоване. А там, дивись, люди й повірили б у доброго царя. Це ж крутий піар-хід саме для його особистого рейтингу. Чи бульдозерне мислення, впертість, бажання захапати приміщення все переважує? О, до речі, на доказ своєї незаангажованості навожу цитату з свого ж матеріалу (Дзеркало тижня, 2004 року) про книжкову торгівлю у Чернівцях: "Затяті чернівецькі бібліомани не дадуть збрехати — навіть після поверхового ознайомлення з асортиментом, приміром, київських, харківських, львівських і навіть івано-франківських книгарень до убогості чернівецьких доводиться звикати щонайменше тиждень-два. Бо одна річ — називатися університетським містом і претендувати на особливий статус у духовному житті країни, а зовсім інша — полиці обласних книжкових магазинів". (З того часу, 2004 року, так само засвідчую, ситуація значно покращилася). Тому міняти щось треба, але чесно, а не так як це робить влада.
Юрій Чорней
09 травня 2012 10:40