У ратуші шукають законні шляхи для спільного використання Залу Ґеорґа Дроздовського громадськістю й містом у рамках проєктної діяльності

 

Близько місяця тому у публічному просторі Чернівців активно обговорювалося питання про те, що зараз відбувається із Залом Ґеорґа Дроздовського, що розташований у приміщенні Німецького Народного Дому (вул. Коблилянської, 53), і чи не планує міськрада змінити первинне і основне призначення цього громадського простору – вшанування пам’яті Ґеорґа Дроздовського – чи й взагалі припинити його існування як власне громадського. І десь приблизно ж у той період мер запросив мене на посаду своєї радниці з питань культури. Оскільки це для мене дуже відповідально, то перед тим як прийняти остаточне рішення, я спочатку розробила свій план роботи, запропонувала своє бачення того, як варто працювати зі сферою культури Чернівців. запропонувала ті кроки, які, на мою думку, потрібно реалізувати. Але детальніше про це я зможу розповісти згодом, коли зберу всі необхідні пазли. Повертаюся до Залу Ґеорґа Дроздовського.

 

Впродовж першого місяця своєї роботи на новій для мене посаді, крім багатьох інших цікавих і корисних для збагачення світогляду речей, я ще й вивчала ситуацію зі згадуваною локацією. Моєю первинною мотивацією було зрозуміти для самої себе, що відбувається насправді. Крім того, я вболіваю за Ґеорґа Дроздовського – не лише тому, що він важливий для топосу Чернівців, не лише тому, що він важливий для культури нашого міста цивілізаційно, а ще й через те, що він винятково світлий, з тонким і добрим почуттям гумору, а таких рис серед чернівецьких (часто дуже талановитих, а то й геніальних) авторів не так уже й багато.

 

 

 

Свого часу створення цього громадського простору ініціювали австрійці та німці. У створенні Залу Ґеорґа Дроздовського взяли участь місто Чернівці, федеральна земля Каринтія, місто Вольфсберґ, Товариство Ґеорґа Дроздовського, Клаґенфурт, Австрія (Georg Drozdowski Gesellschaft Klagenfurt, Österreich) та Німеччина. 1997 року було підписано меморандум між містом Чернівцями в особі міського голови Миколи Федорука та землею Каринтією в особі заступника директора державної канцелярії Карла Андервальда. Відповідно до меморандуму австрійці та німці фінансували ремонт приміщення та даху, а також закупівлю меблів (було проведено два транші), і місто отримувало безкоштовний громадський простір. Обов’язковою умовою було те, що ця локація має бути маркована ім’ям Ґеорґа Дроздовського. Також у приміщенні отримало право перебувати очолюване істориком Володимиром Заполовським студентське товариство «Буковина» – на знак вдячності за збереження австрійської спадщини і традицій.

 

Пізніше Зал Дроздовського став також місцем розташування і роботи фотоклубу «Позитив».

 

Серед експонатів Залу Дроздовського книжки, світлини із життя Ґеорґа Дроздовського, його портрет, антикварні скляні пляшки різних форм та кольорів, опудало одноокої сови. На стінах роботи учасників «Позитиву». Із меблів – дизайнерські стільці та столи. Це справді дуже атмосферне приміщення. Готичні вигини пофарбованої у біле стелі створюють простір для повітря та думок, додаючи стриманої урочистості, а великі вікна промовляють: «Більше Світла!»

 

Упродовж перших років існування Зал Ґеорґа Дроздовського був доволі активним громадським простором. Згодом, коли поряд запрацювали інші громадсько-культурні простори, активність Залу Дроздовського значно знизилася. Причин для цього кілька. Насамперед доступність. Назвати простір, в якому перебуває Зал Дроздовського, безбар’єрним, складно. Це найвищий поверх приміщення Німецького Народного Дому, до якого треба діставатися доволі крутими сходами. Та й у самий Зал навряд легко потрапити маломобільним людям. Приміщення має проблеми з каналізацією. Зал не має доступу до туалету, оскільки туалет розміщений у частині, де дислокувалося студентське товариство «Буковина». Крім того, погана звукоізоляція підлоги – сусіди поверхом нижче під час проведення заходів, щоразу скаржилися на шум. Нервова система не в курсі, що за законом до 22:00 дозволено шуміти.

 

Та попри все це фотоклуб «Позитив» продовжував працювати, реалізовувати свої проєкти та спільні україно-австрійські, зокрема і проєкт, пов’язаний із буковинськими, чернівецькими локаціями Ґеорґа Дроздовського. Саме учасники фотоклубу створили фейсбук-сторінку Залу Ґеорґа Дроздовського, стежили за порядком у приміщенні експонатами (книги, світлини, портрет Дроздовського). Хоча виставки своїх робіт проводили в інших приміщеннях – через згадані раніше причини. Студентське товариство «Буковина» – герметичний клуб, тому його діяльність публічно не висвітлюється.

 

 

І можливо, так би все і тривало. Але часи змінилися, а з ними змінився і закон про оренду комунального майна. І саме це спричинило події осені 2022 року, коли представники міської ради опечатали приміщення, оскільки, згідно із згаданим законом, ті, хто в ньому перебував, перебували незаконно, опинившись заручниками ситуації. Зрозуміло, що ситуація неприємна і, як продемонструвала недавня дискусія навколо долі Залу Ґеорґа Дроздовського у публічній сфері, для багатьох незрозуміла та неоднозначна. Так, комунікація – це те, над чим нам усім ще потрібно працювати.

 

 

• Робота над законними шляхами вирішення питання.

• Громадський простір обов’язково залишається маркованим ім’ям Ґеорґа Дроздовського.

 

Наразі приміщення перебуває на балансі виконкому. Місто повинно юридично правильно, законно оформити відносини з тими, хто перебуває у приміщенні. Уже певний час представники міськради ведуть перемовини з учасниками фотоклубу «Позитив» та Володимиром Заполовським щодо найбільш прийнятних умов. Поки є два очевидних шляхи: 1. Договір оренди; 2. Спільне використання в рамках проєктної діяльності. І саме другий варіант є найбільш прийнятним і бажаним для обох сторін. І над ним зараз ведеться робота. Зокрема зараз важливо вирішити, як простір може працювати, які проєкти на його базі можна втілювати. Адже там є свої проблеми. У перспективі можливо знайдуться шляхи їхнього вирішення, але поки треба виходити із того, що є.

 

У будь-якому випадку ця локація залишається громадським простором, основне призначення і напрямок якого – вшанування пам’яті Ґеорґа Дроздовського. І насамперед саме до цієї особистості варто звертатися, розробляючи комунікаційну стратегію, промоплан, івент-календар Залу Ґеорґа Дроздовського. Важливо, щоби цей простір запрацював повноцінно – як і планувалося, коли виникла ініціатива його створити. Щоби про нього та його патрона дізналися більше містян та гостей Чернівців.

 

Також цікаво, як бачать подальше життя Залу Ґеорґа Дроздовського чернівчани. Які проєкти, на вашу думку, там будуть доречними?