Станція "Фольксґартен" та чернівецький трамвай: ностальгія та несподіваний шанс на друге життя

Відколи наприкінці літа 1940 року від станції Фольксґартен, вона ж «Ґрадіне Публіке», вона ж «Чернівці-Південна» відійшов останній потяг із біженцями з анексованої радянським союзом Північної Буковини, станція, на якій постійно було життя, занепало.  Тепер там зупиняються тільки нечисельні приміські дизель-потяги типу Чернівці – Сторожинець або Чернівці-Вадул-Сірет, які паралельно виконують функції товарних. 

У році так 2018 у станції з’явився шанс на друге життя. В рамках експерименту до станції Чернівці-Південна почав їхати потяг Чернівці-Львів, однак експеримент було визнано невдалим і новий графік руху продовжено не було,  хоча сама задумка, в разі адекватної реалізації, мала право на життя. Причому доволі цікаве. 

Почнемо з того, що реактивування станції Фольксґартен без адекватної транспортної інтеграції в міську транспортну мережу є лиш «половинчатим вирішенням питання». Тільки повноцінна інтеграція станції не тільки у залізничне, а й у міське сполучення могла б повноцінно представити задумку. І ось в цьому аспекті пора згадати, що до 1967 року станція Фольксґартен була кінцевою зупинкою легендарного чернівецького трамваю. На вулиці Каденюка за бруківкою все ще вгадуються обриси трамвайної колії, а на Маловокзальній збереглися старі трамвайні опори. 

Звичайно, багато чернівчан сумують за чернівецьким трамваєм, який був одним із перших в Україні і давав особливий шарм старому місту. Але з іншого боку однією із причин його деактивації і заміни тролейбусом у 1967 році є зміна у державних стандартах, що передбачали регулярний трамвайний рух тільки у містах з постійним  населенням понад 400 000 мешканців. Цей стандарт продовжив діяти і у незалежній Україні, хоча для чернівецького трамваю, так само як і для євпаторійського, молочанського та деяких інших трамвайних мереж у малих містах, варто було б зробити виняток – і відновити його. 

Або – скористатися досвідом Франції, де у місті Нансі діє транспортна система, відома як TVR (Трамвай на колісному шасі). Кузов «колісного трамваю» має счленовану будову і є низькопідлоговим. При  цьому разом із зовнішніми характеристиками трамваю (вузька колія і декілька осей і навіть дзвінок, а не гудок) він використовує тролейбусні штанги і контактну мережу, що дозволяє йому за усіма документами вважатися тролейбусом! Ось так!.. 

У чернівецьких умовах це не що інше як компроміс між ностальгією за стареньким трамваєм і умовами, що їх диктує держстандарт.  Відновлення чернівецького трамваю, хоч і на колісному шасі, за старим маршрутом, а також інтеграція станції Чернівці-Південна із автобусами маршрутів №9, 20 і 26 дозволить виконати основну мету реактивації станції Чернівці-Південна, що її ставив експеримент у 2018 році – прискорити доступ пасажирів залізниці до південних «нових» мікрорайонів Чернівців. 

Враховуючи, що після нашої Перемоги потяги, скоріш за все, поїдуть і на південь – до балканських країн та Туреччини, реактивація та інтеграція станції Чернівці-Південна, де ці потяги будуть робити зупинку з посадкою та висадкою пасажирів, у міську транспортну мережу є гарною можливістю для подорожніх, що прибуватимуть на станцію, і рибку з’їсти у вагоні-ресторані потяга Стамбул-Чернівці – Київ, і на трамваї покататися – колісному!

Отже, невдалий експеримент 2018 року з продовженням потягу Чернівці-Львів до станції Фольксґартен показав, що «напівзаходи» допомагають тільки наполовину і справу до кінця не доводять. А якщо постаратися довести її до кінця, то можна і, як-не-як, вбити тугу за чернівецьким трамваєм. 

Влад Горенюк.

Джерело головного фото: Автор Рудольф Близняков (whasup.livejournal.com)

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я Є ТАКА ЛЮДИНА!» Чернівці давноминулих епох очима очевидця