«Програму розвитку культури у Чернівецькій області» фінансуватимуть окремо від «Буковинського культурного фонду». Що це означає?

«Програму розвитку культури у Чернівецькій області» фінансуватимуть окремо від «Буковинського культурного фонду». Що це означає?

19.09.2021, 10:13
Облрада розділила фінансування закладів культури в краї за статтями витрат окремо  на «Програму розвитку культури в Чернівецькій області» і окремо на «Буковинський культурний фонд».
 
Рішення розділити фінансування культури окремо на «Програму розвитку культури» і окремо на «Буковинський культурний фонд» на наступний 2022 рік  депутати ухвалили на останній сесії обласної ради за пропозицією депутата Олександра Шкурідіна (Єдина Альтернатива). 
 
 
Депутат висловив переконання, що це рішення матиме наступні наслідки:
 
"1. Обласним підвідомчим установам в галузі культури (театри (ім. Кобилянської та дитячий), філармонія, музеї (краєзнавчий, художній, народної архітектури та побуту, Івасюка, Федьковича, Кобилянської), бібліотеки (ім. Івасюка, дитяча), Центр культури та мистецтв й інші) проводити заходи, які потребують фінансування та визначені їхнім планом роботи;
2. Підтримати творчі спілки;
3. Підтримати розвиток народного аматорського мистецтва;
4. Провести заходи, враховуючи велику кількість пам’ятних та ювілейних дат;
5. Проводити багато інших заходів, які мотивуватимуть відроджувати, зберігати та популяризувати національну культуру."
 
 
Нагадаємо, за ініціативою голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука 2021 року в області створили "Буковинський культурний фонд", який став новою формою роботи із затвердженою облрадою "Програмою розвитку культури в Чернівецькій області". Вперше за багато років на фінансування культурних ініціатив з бюджету виділили 6 мільйонів гривень.
 
Окрім значного збільшення (до 6 млн грн) фінансування обласної програми розвитку культури, яка у попередні роки отримувала кошти за залишковим принципом й у мізерній кількості, ще однією новацією стала змагальність закладів культури і діячів культури за можливість отримати фінансування для реалізації власних проєктів.
 
Буковинський культурний фонд за прикладом Українського культурного фонду оголосив конкурсний відбір найкращих пропозицій, які визначали за результатами експертного оцінювання. Шанс отримати необхідні кошти для реалізації творчих планів надали не тільки державним закладам культури, як це було раніше, але й усім митцям області.
 
Готувати відповідні проєкти, подавати заявки, захищати їх, врешті змагатися за фінансування довелося не тільки вільним митцям - художникам, музикантам, але й комунальним бібліотекам, музеям, клубам.
 
Змагальність, необхідність творчого підходу до справи, можливість отримати реальні кошти для втілення творчих задумів, замість гарантованого державного мізеру, це ті переваги, які принесло створення БКФ у культурне середовище краю.
 
Водночас робота БКФ супроводжувалася скандалом у соцмережах і ЗМІ. Частина претендентів на гранти БКФ, які їх не отримали, звинуватили окремих експертів фонду, які оцінювали проєкти, у конфлікті інтересів. Дехто з обділених увагою БКФ митців звертався до поліції з вимогою перевірити діяльність окремих експертів фонду і колег-переможців на предмет можливої корупції.
 
Попри очевидні недоліки у роботі фонду, відділивши свою депутатську програму підтримки культури в області від БКФ, депутати зробили крок назад у тінь. Не до конкурсного відбору експертів, відсутності у них конфлікту інтересів, на чому справедливо наполягали критики, змагальності проєктів між собою, а до кулуарних рішень: скільки, кому й на що виділяти бюджетних коштів. Після депутатського рішення, вирішувати, що саме підтримати і фінансувати будуть ті самі депутати, чиновники, підлеглі голови ОДА, проти участі яких виступали критики.
 
Цьому ретроградному рішенню депутатського корпусу дуже допоміг скандал навколо першої, нехай навіть не дуже вдалої, спроби БКФ зруйнувати чиновницьку монополію. Тепер, дякуючи в тому числі і зусиллям критиків, БКФ далі існуватиме на папері, з експертами на папері, але без грошей. Перспектива фінансування фонду при нинішньому складі обласної ради направду доволі примарна.
 
Таким чином БКФ більше не становитиме загрози грошовим потокам, ділити які, як і раніше, будуть депутати і чиновники. Навіть тих кількох представників культурної громадськості зі сторони, які випадково пробилися поміж експертів БКФ, тепер остаточно усунуть від процесу. Вони не те що не зможуть вплинути на нього, а навіть не будуть про нього знати. Більше ніхто не створюватиме конкуренції "вічно дотаційним неконкурентоспроможних закладам культури області".
 
Залишається сподіватися, що ініціатива з розділення фінансування "програми" і "фонду" не поховає остаточно усі ті кращі напрацювання, які принесло у культурне середовище краю створення БКФ. А політична боротьба і особиста неприязнь до будь-яких ініціатив політичних опонентів не позбавить офіційну культуру краю від здорової конкуренції, змагальності, врешті шансів на трансформацію і розвиток у правильному напрямку.
1