"Перемога у війні для України не є достатньою", - Максим Кияк, провідний експерт Мережі захисту національних інтересів «АНТС», доброволець тероборони

Інтерв'ю з провідним експертом Мережі захисту національних інтересів «АНТС», добровольцем територіальної оборони Максимом Кияком. 

Інтерв'ю: Мачєй Макульські.

Посилання: https://neweasterneurope.eu/2023/02/23/winning-a-war-is-not-enough-for-ukraine/

МАЧЄЙ МАКУЛЬСЬКІ: Чи пам’ятаєте, де Ви були 24 лютого 2022 року, коли дізналися, про початок вторгнення Росії в Україну?

 МАКСИМ КИЯК: Так, добре пам’ятаю. Пригадую також вечір 23 лютого, коли я був на стрілецьких заняттях у Києві. У нас через два дні мав бути іспит зі стрільби, але, звісно, його не було та лише через півроку вдалося скласти цей іспит. Пригадую, як того дня повертався додому й отримав повідомлення від товариша, що вночі є високий ризик  вторгнення та ракетних ударів. Вирішив тоді дослухатися до цієї інформації та заночувати за межами Києва. Тієї ночі намагався заснути, але  це зробитибуло складно. Також пригадую, що тієї ночі традиційно моніторив тоді російські Telegram-канали, щоби знати, якими є їхні поточні наративи. 

І що Ви там помітили? 

Я помітив, що проросійські тролі дуже активізувалися. Через кілька годин мене розбудили зі словами: «Максиме, почалося», і я почув звуки від вибухів ракет. 

Якою була Ваша перша реакція?

Вирішив їхати до рідного міста Чернівці, де була мама, щоби допомогти їй переїхати до однієї з країн ЄС. Але вона вже майже перед самим від'їздом відмовилася це зробити. Проблемним було також те, що добирався до Чернівців цілих два дні, хоча зазвичай це займає не більше десяти годин. Адже дорогою траплялося багато заторів і блок-постів.

Це все було дуже жахливим  для мене і для кожного українця. З того дня у мене часто проблеми зі сном і прокиданням. Адже не знаєш, що  саме, які подіїї будуть наступного ранку, вбивства мирних жителів, ракетні обстріли. Думаю, цей острах залишиться в мені та інших українцях назавжди. Але цей страх також зробив більш злим і стійким. 

Все українське суспільство продемонструвало цю неймовірну стійкість. 

Ця стійкість означає, що росія зазнає поразки. Росія вже програла в стратегічному і моральному сенсі. Навіть якщо росіяни і завоюють наші території, вони не завоюють наш розум. 

Росія, мабуть, втратила будь-який потенціал звертатися до українців будь-якими м’якими засобами. 

Саме так. Нещодавно прочитав результати  опитування, проведеного в листопаді 2022 року серед українців. Серед інших там було також запитання про те, за якими правилами вони б хотіли жити. Респонденти могли вибирати серед таких варіантів, як: європейські, американські, російські чи інші розвинені країни, що розвиваються. 

Б'юсь об заклад, що росія не отримала високих балів в опитуванні. 

Росія отримала нуль. Абсолютний нуль. Більшість, приблизно 62 відсотки, заявили, що хотіли би дотримуватися європейських правил, близько 20 відсотків – американських і приблизно 8-10 відсотків обрали інші країни, що розвиваються. 

Ми проводимо цю розмову в день, коли президент Джо Байден несподівано відвідав Київ, що є дуже символічним і сильним повідомленням, яке, мабуть, лише посилить стійкість української армії та суспільства. Але ми також стоїмо на порозі очікуваного відновлення широкомасштабного російського наступу. Чи можете ви сказати, що моральний дух суспільства все ще такий же високий, як і на початку вторгнення? 

Я б сказав, що він є навіть вищим. Росія зараз не має тієї переваги несподіванки. Зараз українське суспільство більш-менш готове. У нас може не бути світла, води, але головне, що тут немає росіян – тому моральний дух досить високий. 

Особисто я дуже радий візиту президента США. Впевнений, що інші відчувають те саме, хоча в Києві і були корки, бо вулиці у центрі закриті. Вранці, перебуваючи на стрільбах, я поділився з колегами новиною про візит, і всі були раді. Це дало мені додатковий поштовх на тренуваннях. Я влучив у всі мішені! [сміється] 

Ми відчуваємо, що не є самотніми у цій війні. У нас є друзі. Сполучені Штати є одним із прикладів, але є також Польща, країни Балтії, Велика Британія, ЄС, Австралія та інші. Ми дуже вдячні за підтримку цих країн. 

До речі, сьогодні ми також відзначаємо дев’яту річницю Революції Гідності. Пригадую, коли будував барикаду на Майдані 18 лютого 2014 року, мене запитала одна літня жінка, чому я це роблю. Я відповів, що втомився від страху. Це є саме тією емоцією. Українці втомилися боятися росію. 

Чи намагаються українці думати про довгострокову перспективу, про мир і про те, як відбудується Україна? Або переважає зосередженість на щоденних потребах, тут і зараз? 

Проблема в тому, що Україні недостатньо виграти війну. Скромна перемога означає, що Росія спробує завоювати Україну у майбутньому. Тому деякі люди можуть вважати, що мир зараз є дуже важливим. Але мирна угода для росії нічого не означає. Звичайно, люди планують зараз своє майбутнє, наприклад, що вони збираються робити цього літа. Але найголовніше зараз – це перемога. Не на російських умовах, а на наших. І росія має заплатити за те, що скоїла з Україною.

Отже, перше, що потрібно зробити – перемогти. Тоді ми можемо думати про довгострокове майбутнє. Бо якщо ми програємо, то наступною може бути Молдова чи країни Балтії. І росія на цьому не зупиниться. Якщо росія переможе, це означатиме, що будь-яка інша держава-агресор чи терорист може вчинити те саме. Тому підтримка України важлива. Допомагаючи нам, ви допомагаєте собі. 

Символічна підтримка важлива, але які поставки зброї із Заходу для України зараз є критичними? 

Зазвичай на війні все потрібно. Я думаю, що нам зараз потрібні винищувачі, тому що треба захистити наше небо. Але нам також потрібна артилерія, тому що росія перевершує нас за чисельністю. Також потрібні дрони. Але незалежно від того, що ми ставимо тут на перше місце у списку пріоритетів, найважливішим є час. Зараз від різних країн лунають запевнення, що Україну підтримуватимуть стільки, скільки буде потрібно. Це добре, але нам потрібно якнайшвидше, тому що у росії більше ресурсів, а пізніше може бути вже занадто пізно. 

Давайте повернемося до Вашої мами, закінчуючи нашу розмову. Вона весь цей час залишалася в Чернівцях? 

Ні, зараз вона за кордоном. Але хоче швидше повернутися додому, і я намагаюся переконати її залишитися там, де вона зараз! Вона втратила дітей, але вона є патріоткою України і, мабуть, тому я ним є також. 

Максим Кияк – провідний експерт міжнародного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС», старший науковий співробітник  співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Доброволець територіальної оборони.

Мачєй Макульські - редактор New Eastern Europe.

Оригінальне повідомлення: 

Winning a war is not enough for Ukraine

February 23, 2023 - Maciej Makulski Maksym Kyiak -  Interviews

MACIEJ MAKULSKI: Do you remember where you were on February 24, 2022, when you got to know that Russia’s invasion of Ukraine had started?

MAKSYM KYIAK: Yes, I can remember it. I also recall the evening of February 23 when I was attending a military course. We were supposed to have an exam in shooting two days later, but of course nothing like this happened and we finally had this exam six months later. But I remember when I was going home, I received a message from a fellow in the army who said there is a high risk of a Russian full-scale invasion and rocket attacks. I decided to listen to this information carefully and stay outside Kyiv. I tried to sleep that night, but I could not.

I also remember I was monitoring pro-Russia Telegram channels, which I tried to do regularly to know what the ongoing narratives about the events are.

What did you notice there?

I noticed that pro-Russian trolls were very active on a large scale. A few hours later I was woken up by my friend who told me, “Maksym, it has started”. I heard explosions and the sound of rockets.

What was your first reaction?

I had to go to my hometown, Chernivtsi, where my mom was. I was trying to help my mother to move to an EU country. But she refused! The most problematic thing was that it took me two days to get there, while usually it takes no more than ten hours. There was already a huge traffic jam and many stops on my way there.

It was all terrible for me and every Ukrainian. Since that day I have had problems with falling asleep and waking up. It is because you don’t know what will happen the next morning. And a part of my work was also to read all the information about the killings of civilians, shelling, and rocket attacks. I think this fear will stay in me and other Ukrainians, who have suffered a lot due to the war, forever. But this fear also made me angrier and more resilient.

The whole of Ukrainian society has shown this incredible resilience.

This resilience means that Russia will fail. Russia has already lost in a strategic and moral sense. Even If Russians conquer our territories, they will not conquer our minds.

Russia has arguably lost any potential to appeal to Ukrainians by any soft means.

Yes, and I have just read the conclusions of the survey which was done in November 2022 among Ukrainians who were asked according to what rules they would prefer to live by. Respondents could choose among such options as European, American, Russian, or other developing countries.

I bet Russia didn’t score high in the survey.

Russia scored zero. Absolute zero. The majority, about 62 per cent, said they would like to follow European rules, about 20 percent American and about 8-10 per cent chose other developing countries. 

We hold this conversation on the day when President Joe Biden paid a surprise visit to Kyiv which is a very symbolic and strong message that arguably will only increase the resilience of the Ukrainian army and society. But we are also on the verge of an expected renewed, large-scale Russian offensive. Would you say that the morale of the society is still as high as at the beginning of the invasion?

I would say even higher. Russia does not have the advantage of surprise now. Now, Ukrainian society is more or less prepared. Of course, we do have shortages of electricity and water, but the most important thing is that no Russians are here – so the morale is quite high.

Personally, I am very happy about the visit of the US president. I am sure that other people feel the same, although there are traffic jams in Kyiv because the streets in the city centre are closed. In the morning, when I was participating in shooting training, I shared the news about the visit with my colleagues and everybody was happy. It gave me an extra boost in training, I hit all the targets! [laughs]

We feel we are not alone in this war. We have friends. The United States is one example but there is also Poland, the Baltic States, the United Kingdom, the EU, Australia, and others. We are very thankful for the support of these countries. 

By the way, today we also celebrate the ninth anniversary of the Revolution of Dignity. I still remember when I was building a barricade on Maidan when I was asked by an old lady why I am doing so. I replied I am tired of being scared. It is this emotion; Ukrainians are tired of being scared of Russia. 

Do Ukrainians try to think about the long-term, about peace, and how Ukraine will be rebuilt? Or does the focus on daily needs, the here and now, prevail?

The problem is that winning a war is not enough for Ukraine. A modest victory means that Russia will try to conquer Ukraine in the future again. This is why some people may think peace is important, but a peace agreement for Russia means nothing. 

For sure people think about their future, for instance, what they are going to do this summer. But the most important thing is victory. Not on Russia’s terms but our own. And Russia has to pay for what has been done to Ukraine.

So, the first thing to do is to win. Then we can think about the long-term future. Because if we fail, the next ones might be Moldova or the Baltic countries. And Russia will not stop. If Russia wins it would mean that any other aggressor or terrorist state can do the same. That is why supporting Ukraine is important. By helping us you are helping yourselves.

Symbolic support is important but what kind of arm deliveries from the West are crucial now for Ukraine?

Usually, you need everything during a war. I think the supply we need now are fighter aircrafts, because we need to secure our sky. But we also need artillery because Russia outnumbers us with regards to the number of military personnel. Drones are also in need. But no matter what we put on the top of the list of priorities here, the most important is timing. You could hear the assurances that recently came from different countries stating that Ukraine will be supported as long as needed. It is good but we need it as soon as possible since Russia has more resources, and later could be too late.

Let’s come back to your mom ending our conversation. Has she stayed in Chernivtsi this whole time?

No, she is abroad now. But she wants to come back home soon, and I am trying to convince her to stay where she is now! She lost her children, but she is a Ukrainian patriot and probably that is why I am too.

Maksym Kyiak is the chief expert of the ANTS NGO and senior researcher of the National Academy of Sciences of Ukraine’s Kuras Institute of political and ethnic studies. He is also a territorial defense volunteer.

Maciej Makulski is a contributing editor with the New Eastern Europe.

Foto: Territorial defence units in the Kharkiv region in July 2022 Photo: Drop of light / Shutterstock

Джерело: https://neweasterneurope.eu/2023/02/23/winning-a-war-is-not-enough-for-ukraine/?fbclid=IwAR2Ibhv4FeiOKKoiVMhDN-uvcSecjkOWCTB74v717iumj4PDO49QbEZ05Xs

BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua