Чернівецькі сюжети з життя румунського володаря Кароля ІІ ( buknews на вікенд)
бюст якого знайшли чернівецькі волонтери під час розчищення одного з підвалів у середмісті
У спогадах Петера Деманта (Вернона Кресса) "Перше життя" про міжвоєнні Чернівці, як і годиться цій своєрідній енциклопедії тодішнього життя, окрім усього іншого, є також згадки про одного з тодішніх правителів Румунського королівства короля Кароля ІІ. Бюст саме цього володаря знайшли нещодавно чернівецькі волонтери під час розчищення одного з підвалів у чернівецькому середмісті.
(Про деякі чернівецькі епізоди з життя цього політичного діяча розповідаю за матеріалами своєї книги "Вернон Кресс. Життя під прикриттям").
Якщо хтось з монарших правителів і викликав у Деманта симпатію, який загалом їх не надто жалував, то саме Кароль II (король Румунії з 8 червня 1930 по 6 вересня 1940). Головно, за те, що гарно перебудував Бухарест. «Був він (Кароль. – Авт.) не дивлячись на дещо придуркувату зовнішність і загальновідоме тяжіння до прекрасної статі, а також полювання, доволі розумним й спритним керманичем, який зумів надовго убезпечити свою країну від війни, яка вирувала в сусідніх державах», – характеризував Демант цього короля.
"У нього було дещо дурнувате обличчя бонвівана, - згадував чернівчанин. - Онук німецького принца, який став королем з милості хитрого Бісмарка (який у всіх звільнених від турків балканських країнах насаджував німецьких правителів), він рано одружився з грецькою принцесою, але швидко розійшовся з нею після народження сина. Ще до смерті батька Фердинанда він відмовився від престолу і, залишивши чотирирічному синові Міхаєві трон, жив собі на втіху то в Парижі, то в Ніцці... Якось у Румунії конфіскували берлінську ілюстровану “Вохенпост” через фотографію з підписом: “Без країни і без турбот. Так веселиться колишній румунський престолонаслідувач Кароль”. Знімок зображав наслідного принца з келихом шампанського та коханкою у паризькому ресторані “Максим”... Але в тридцятому році раптом повернувся до країни (ось коли кипіла Панська, а екстрені випуски так і вилітали один за одним!) і почав перетворювати її на європейську державу".
«Ще в 20-ті роки Бухарест був велетенським запорошеним селом, – засвідчував Демант, – з лінією пишних будівель вздовж відомого Каля Вікторієй (бульвару Перемоги): королівським палацом, офіцерським зібранням, оперним театром і вервечкою одноповерхових «конаків» – боярських особняків з розкішною обстановкою (венеційськими дзеркалами, перськими килимами на підлозі, оббитими шовком стінами, якими інколи повзали клопи); а трохи далі від центру – низенькі халупи, вузькі небруковані вулиці і не скрізь каналізація».
На початку 30-х бульдозерами знесли цілі квартали, вирівняли головні магістралі, Бухарест почали перебудовувати. Переважно в стилі «модерн» із легким візантійським нальотом. Після кількарічних зусиль витворилася якась подоба «маленького Парижа», як захоплено писали місцеві газети про результати перебудови.
Ім'я саме цього короля - Реджеле Кароль - носила нинішня вулиця Юрія Федьковича у Чернівцях. 25 травня 1933 року за участі короля Румунії Кароля ІІ урочисто відкрили новий Чернівецький аеропорт. Того ж дня, 25 травня 1933 року, Чернівецький університет перейменували на честь нового монарха – короля Кароля ІІ, якого проголосили патроном університету та іменували почесним доктором усіх факультетів.
У румунські часи колишній Крайовий музей імені Франца-Йосипа реорганізували у Регіональний музей. Нарешті в середині 30-х два музеї – Регіональний і Промисловий об’єднали у Музей короля Кароля ІІ. Заклад урочисто представили 1 липня 1935 року у рамках відновленого святкування Петрівського ярмарку. 1935 року король Румунії, перебуваючи у Чернівцях, відвідав музей свого імені.
На початку 1935/1936 навчального року (останнього гімназійного для Петера Деманта) король Румунії Кароль ІІ взяв участь в урочистостях з нагоди відкриття нового корпусу університету, зведеного для природничого факультету. Того, де зараз розташовані хімфак та біофак ЧНУ на вулиці Лесі Українки.
Після розв'язаної німецьким диктатором Гітлером та радянським диктатором Сталіним Другої світової війни у королівстві Кароля знайшли притулок польські дипломати на чолі з міністром закордонних справ Йозефом Беком, які прибули до Румунії разом з частиною золотого запасу Банку Польського. Всупереч позиції офіційного Берліна, який прагнув, щоб польських дипломатів арештували, а золото конфіскували, його мали зберігати неподалік Чернівців у старовинному молдавському монастирі Путна.
Сам Кароль ІІ чимало уваги приділяв румунській армії. Щоправда у дещо своєрідний спосіб, якщо вірити свідченням його сучасника чернівчанина Петера Деманта. "Проте армія, що займала по бойовій підготовці, напевно, останнє місце в Європі, була краще і різноманітніше одягнена, ніж будь-яка інша, це, зрозуміло, стосувалося тільки до офіцерів. Елегантні френчі, влітку білі, зовсім легкі, з чесучі, весняні та осінні мундири, парадні кітелі, а у кавалеристів угорки, опушені хутром, блакитні гусарські ментики з позолоченими шнурами, ківера — все це змішувалося на Панській з чорними трійками румунів і модними твідами решти городян. Подейкували, що сам Кароль II, високий і стрункий, як манекен, любив вигадувати та носити всі ці формені аксесуари".
І це саме королю Каролю ІІ довелося 27 червня 1940 року двічі скликав екстрені засідання Коронної ради у розширеному складі. На порядку денному стояло єдине питання – приймати чи відкинути радянські пропозиції. З’ясувавши, що не зможе уникнути виконання радянських вимог, румунський уряд робив відчайдушні спроби утримати за собою бодай Чернівці.
Позаяк король Румунії Кароль ІІ зволікав, румунському послові в СРСР Ґеорґе Давідеску вручили в Москві ультиматум: «Протягом 4 днів, починаючи з 2 год. дня за московським часом 28 червня румунським військам очистити територію Бессарабії і північної частини Буковини. Протягом 28 червня радянським військам зайняти пункти: Чернівці, Кишинів, Аккерман».
Після встановлення у Румунії диктатури, кондукеторул І.Антонеску змусив Кароля ІІ зректися престолу на користь 19-річного сина Міхая. Міхай (вдруге король від 6 вересня 1940 до 30 вересня 1947), при якому фактичним керівником країни був Антонеску, удостоївся не дуже прихильної оцінки від Деманта: «9 травня – 60-й День Перемоги, – занотував свідок далекої епохи навесні 2005-го, – на свято приїдуть (до Москви. – Авт.) багато учасників, в тому числі король Міхай румунський – паскудний «залізногвардієць». Вчасно перефарбувався і навіть отримав від Сталіна орден «Перемоги».
Юрій ЧОРНЕЙ
Редакція BukNews запрошує своїх читачів стати співтворцями нового порталу www.buknews.com.ua
- 1. Роблячи промоцію наших матеріалів у соціальних мережах і серед потенційних жертводавців.
- 2.Жертвуючи на розвиток нового порталу.
- 3.Фінансово підтримуючи роботу редакції.
- 4.Інвестуючи в гонорарний фонд і таким чином збільшувати кількість і якість матеріалів.
- 5.Ставши меценатом окремих проектів.
Редакція BukNews є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок грантів та пожертв. Нас не фінансує жодна з партій і громадських організацій, жоден бізнесмен і політик, і ми не представляємо інтереси жодної чи жодного з них. За детальнішою інформацію пишіть на адресу buknewscvua(равлик)gmail.com
(Вдячні колегам з сайту РІСУ за чітке формулювання типових для всіх незалежних ЗМІ країни обставин, в яких їм доводиться працювати і зумовлених цим потреб).
Нам потрібна ваша підтримка – ПІДТРИМАЙТЕ BUKNEWS
благодійним внеском.
