Екологія душі (хто є я?) Піст
Versus«Квазілюдина»
Якщо в місті весна вже давалася взнаки, то на Перевалі на весну ще і не благословлялось.
У Чернівцях я жартував з друзями, що природа нам доправила демо-версію весни, але люди не поспішають купувати її ліцензійний продукт.
За такими спостереженнями і настроєм я дістався до вуйка Дезя після зимової перерви.
Він зустрів мене радо і відразу почав розпитувати, як ми перезимували. А я здивувався, бо саме хвилювався за нього, за те, як він перебув тут довгі морозні ночі. Але по всьому було видно, що настрій у вуйка бадьорий, туристи і лижники склали йому гарну зимову компанію.
Я попросив у Дезийдерія Васильовича гарячого чаю на гірських травах, сам вмостився біля столу і налаштувався почути новини сніжних забав Перевалу.
Щоб заохотити вуйка до бесіди, я й почав з погоди, з того, що в цьому році снігу було, як ніколи, і що весна прийде ще не скоро.
«А вона в цьому році і не має бути ранньою», – зауважив Дезийдерій Васильович, а на мою цікавість «чому?» пояснив: «Так у цьому році пізній Великдень, а так буває завжди, коли Пасха перебирається аж у травень – скорого тепла не жди».
Згадка про Свято різко обернула плин подальшої розмови. Я саме діставав гостинці, що їх наготувала Леся для вуйка, і пригадав про Піст, який наступив з минулої неділі. Поки я діставав печене, смажене, тверде і рідке, вуйко помітив зміну мого настрою. Ми думали про одне й те ж. Щоб якось залагодити свою ніяковість, я сказав вуйкові: «Мій дід казав, що грішне не те, що в рот, а що з рота». Дезийдерій Васильович приязно посміхнувся, тож я необачно задав йому питання: «Вуйку, а як ви тут постите? Адже у вас вибір харчів ніколи не буває різноманітним. Вам доводиться їсти те, що є, а не те, що складене у меню?»
Реакція вуйка була миттєвою. Він поклав чайник на вогонь, і я помітив, як Дезийдерій Васильович не сприйняв запропоновану мною інтонацію.
На моє легковажне запитання вуйко відповів дуже серйозно: «Піст людина витримує, щоб усвідомити те, якою має бути. А потім своє життя переосмислити до того, що пережила у Піст».
Я пригадав, як колись жартував із друзями: «Життя людини може змінитись в одну мить, досить лише змінити їй базу порівняння». Тепер я починав усвідомлювати, що це не такий вже і жарт, що Піст – це повернення до засадничої бази порівняння, яка власне робить людину людиною.
А тим часом Дезийдерій Васильович вів далі: «Зараз багато людей живуть для того, щоб, як ви кажете, «піднятись». Але той, хто так думає, вважає себе приниженим. І таким він і буде, доки намагатиметься «піднятися». Немає нічого вищого від Людини, замислу Бога щодо неї. Тому чоловік може лише опуститися нижче цього замислу. А Піст – це возвишення до замислу Творця».
Я сидів біля столу і тримав в руках пакунок, який після холоду лісу і Перевалу у хаті почав смачно пахнути і наповнювати вуйкову світлицю ароматами Лесиної кухні. Це заскочило мене, і я не знав, як дати собі раду. То ж поклав пакунок на стіл. Але потім знову чомусь взяв у руки. В кутку заворушився вуйків кіт, і це мене повернуло до дійсності.
Дезийдерій Васильович помітив, що я оговтався від його слів, тому продовжив: «Люди шукають себе високо в небі, опускаються під землю, вони чекають чуда і сподіваються, що воно допоможе їм знайти себе. Люди роблять все що завгодно, лише не зазирають собі в серце. А Бог, Його замисел щодо людини – він там. А Піст – це можливість зазирнути у своє серце – очищене і не скаламучене жадобою, заздрістю і гнівом».
І щоб я точніше зрозумів його слова, Дезийдерій Васильович додав: «Не думай про те, що ти їстимеш в Піст – думай про те, як далі жити, а про це спитай у свого серця».
Вуйко замовк. Духмяний запах чаю з гірських трав почав поширюватись у хаті, а в мене у голові промайнуло: «Застороги щодо їжі у Піст – це лише настанови до стриманості. А вона має бути у всьому і в першу чергу до того, що в душі, а не до того, що на столі».
За цей час Дезийдерій Васильович приніс чай і поставив його на стіл. Він уважно подивився на мене з пакунком у руках, посміхнувся, мабуть, від цього незграбного видовища, і додав: «Прислухайся до свого серця, і якщо ти віднайдеш там Бога, то вже не важливо, що ти робитимеш і що їстимеш. Воно буде лише обрядовістю і кулінарією. А це витвори людські, які мають тільки сприяти у поступі до Бога, а не складати зміст твого спілкування з Ним».
Вуйко якось напрочуд зосереджено глянув у вікно і зітхнув: «Дорога до Бога – це таємниця кожного, її не можна визначити, а зводити все лише до меню – це лише применшувати таємницю, зводити її на глум. Попереду меню столу має завжди стояти «меню душі».
За цими словами вуйко забрав у мене з рук торбу, якій я не міг дати раду, поклав її в шафку, глянувши на кота, попросив передати подяку Лесі і запропонував пити чай.
Я прощався з вуйком, дякував йому за гостину, за смачний чай. Ми домовились, що на Великдень обов’язково зустрінемось. Дезийдерій Васильович просив привезти Лесю, а я обіцяв, що так і буде. Кіт заходився мене проводжати, але на порозі хати зупинився.
«Так, весна цього року буде пізня», – прохопилось у мене в голові.
Валентин Ткач, Чернівці
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Продовжений на один додатковий вихідний вікенд дозволяє BukNews реалізувати цікавий редакційний проет - опублікувати як цілісну ідею проект Versus «Квазілюдина». Можливо, цей сукупний ефект і виявиться продуктивним і дасть нову якість. Автор проекту Валентин Ткач припускає, що людина формується у відповідях на сім питань: «що можу?»; «що хочу?»; «що маю?»; «звідки?»; «куди?»; «що є світ?»; «хто є я?». Нав’язані відповіді на ці питання призводять до формування «Квазілюдини». Щоб уникнути цієї обставини потрібно визначити свою власну координацію у просторі цих питань. Проект Versus «Квазілюдина», власне, і є пропозицією такої координації. Проект є запрошенням до роздумів, а не вказівкою до дії. Він складається з семи окремих частин (публікацій), які BukNews оприлюднює у такій послідовності:
1. Екологія суспільства (що можу?) «Добро і зло»
2. Екологія бажань (що хочу?) Світанок без ГМО
3. Екологія побуту (що маю?) Копійчана справа
4. Екологія минулого (звідки?) Вітер з островів
5. Екологія майбутнього (куди?) Містерія добрих справ
6. Екологія світу (що є світ?) Порошина
7. Екологія душі (хто є я?) Піст
Versus«Квазілюдина»
