“Час” звернувся до начальників поліції та СБУ виділити групу охорони “Альфа” кожному журналістові, який їхатиме у Заставнівський район

На теренах Заставнівщини розгорілася баталія, у якій взяли участь сільські жителі Репужинців, колишній міліціонер, активісти району і журналісти (...)

Після знімання такого кар‘єру, журналісти з активістами пішли до сільради. У селі Репужинці уже довгий час нема голови. Тож там була жінка, яка заміщала голову. Вона відразу викликала свого чоловіка, колишнього міліціонера. Той був збуджений, емоційний і сильний. Він відразу накинувся на активістів, обзивав їх останніми словами, обіцяв покарати і вживав багато сороміцьких слів. Але це були тільки квіточки. Бо активісти і агресор знали один одного. Тому могли собі дозволяти так спілкуватися між собою. Хтозна, які у них стосунки були до і які будуть після…

Але агресивний чоловік не зупинявся. Йому мало було жертв активістів, і він почав ображати журналістів. Обіцяв їх карати, посилав їх на самі сороміцькі місця. Навіть штовхав і погрожував розправою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На активістів РУХУ НОВИХ СИЛ та журналістів місцевого телеканалу напали під час спроби завадити незаконному видобутку піску (ВІДЕО)

Це була велика дурниця з боку людини, яка 20 років попрацювала у міліції. А,може, саме там він і навчився так поводитися з людьми. Але як би там не було, журналістів він чіпати не мав ніякого права. Тому мусить відповісти за агресію. Бо місія журналістів у суспільстві, їхня доля і праця трохи відрізняються від інших. Журналіст повинен робити свою роботу без остраху. Бо інакше суспільство скотиться швидко до диктатури і до авторитаризму. 
Це хотіли пояснити агресивній людині. Він не слухав. І таки наробив великих дурниць.
Та й це були також ще квіточки…

У неділю зібрали схід села. 

Приїхали з району начальники. Прибули журналісти, на яких нападав чоловік в.о. голови села Репужинці. Говорили про ситуацію, яка склалася, про проблеми, слухали і владу.

Сільчани трохи прихильніше ставилися до сільського агресора, ніж до журналістів. Це й зрозуміло, адже живуть вони поряд з ним. Знають його краще, ніж інших.

Та попри це 80-річна вчителька таки трохи пожурила нападника на журналістів. Мовляв, не треба так емоційно до людей. І чомусь велике несприйняття у селі тих активістів, котрі цих журналістів запросили. У Репужинцях 30 років тому з циганами були такі ж проблеми, як з активістами тепер. А пісок, кажуть, в усі часи видобували безплатно. То й тепер так буде.

Далі прийняли звернення до Порошенка, до Фищука та прокурора, аби вони вплинули на активістів, котрі заважають селянам.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голова райради на Буковині підтримав напад на журналістів

І ніби довбнею по голові, голова районної ради Капіцький підвів риску під всім цим. Краще б він цього не робив.

- Я б хотів вам подякувати за те, що можете відстоювати своє село, - сказав голова райради. - Це все навчило вас (журналістів, - ред.) порядку і правилам. Я не знаю, у якому районі ви собі таке дозволяєте, але у Заставнівський район ви так заїжджати уже більше не будете! 

Цар Заставнянський - Капіцький сам уже вирішує, кому, коли і куди заїжджати. Він став феодалом, господарем, царем і вершителем доль людських.

Ось до чого довела безкарність на Заставнівщині.

Пам‘ятаєте Бойчука і побитих рибалок?

Бойківщина на Заставнівщині живе і процвітає!

Петро Кобевко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ванзуряк заявляє, що місцеві князьки закривають журналістам роти і захищають «смотрящих» з мовчазної згоди Фищука

Р.S. У світі є добра практика: коли політик, громадський діяч чи урядовець принижує, залякує і не дай, Боже, піднімає руку на журналіста, тоді його повністю прибирають з інформаційного простору. Про нього не пишуть в газетах, не показують по телебаченню, не розповідають по радіо. Про такого політика можуть прочитати тільки некролог. Але він сам уже бачити цього не буде.
Зробімо з Капіцького таке, яке він сам собі зробив.

Р.S.S. Редакція газети “Час” звертається до начальника поліції та начальника СБУ з проханням виділити групу охорони “Альфа” кожному журналістові, який їхатиме у Заставнівський ра-йон. Пане прокуроре, від-крийте кримінальне провадження проти Сергія Капіцького за погрози журналістам.

(УРИВОК ЗІ СТАТТІ "Катування людей і розбої у Заставнівському районі стали звичними з часів Бойчука та побиття рибалок". Джерело: http://www.chas.cv.ua/).

ДОВІДКОВО:

У селі Репуженці Заставнівського району вхід до незаконного піщаного кар’єру засипали місцеві мешканці. Дороги туди вже немає. 

Разом з тим, люди розчаровані, оскільки не зможуть набрати піску для побутових потреб.

– Це був навіть не піщаний кар’єр, а родовище. Воно досить старе, і там досить небезпечно. Хоч пісок там добували, промислових робіт там не було. Жителі села використовували цей природній ресурс для своїх потреб: комусь треба було для будівництва пісок, комусь колодязь треба зробити, – зауважує Людмила Никоряк, бухгалтер сільради. – Був один прикрий випадок, коли наш односельчанин помер там. Після того туди стало менше людей йти за піском, адже боялися. Відтоді той кар’єр був заробітком тільки для тих хлопців, які там працювали. У селі є молодики із багатодітних сімей, бідні, які не мають де працювати. Вони на прохання мешканців добували там пісок, і їм за це платили. Та це не було систематично, вони працювали там тільки тоді, коли у когось було замовлення. 

Нагадаємо, що у Репужинцях місцеві мешканці пересварилися з активістами через піщаний кар’єр, - ПИШЕ MOLBUK.UA