Зібрані кельменецькими патріотами кошти для вояків в зоні АТО керівник районної влади більше двох місяців протримав у сейфі

Питання підняли на сесії районної ради. Інформацію про це BukNews  отримав від депутатів місцевоі ради. У розпоряджені редакції є аудіо запис з сесійноі зали. Людей обурило, що влада тримає гроші у сейфі, в той час, коли вони могли б врятувати чиєсь життя. BukNews чекає на роз'яснення від представників влади щодо цієї ситуації, щоб проінформувати своїх читачів. 

Зуміли  організувати  та  не  змогли  реалізувати. Кельменецький досвід.

Кельменеччина, разом з сусідніми районами Чернівецької області, є частиною історичної території – Бессарабія. Зазначена територія має славетну історію, проте в часи російської і радянської влади в краї активно насаджувалася проросійська, а згодом і комуністична ідеологія, результати якої помітні й нині. Як наслідок, маємо місцевого уродженця – лідера терористичної організації ЛНР Ігоря Плотницького, міцні осередки комуністичної партії, налагоджений бізнес з продажу продукції садівництва в Росію, що формує проросійські настрої серед багатьох місцевих мешканців.

Але не зважаючи на це, Кельменеччина – це Україна. І Слава Богу патріотів-українців тут більше. Люди хочуть незалежності, свободи. На фронтах АТО героїчно загинули двоє синів Кельменеччини. А скільки поранено? Скільки ще там, на авангардах нашої незалежності відстоюють суверенність України, захищають рідну землю?

Кельменчани, як і більшість свідомих українців, прагнуть допомогти своїм захисникам не тільки словом, а й матеріально. В районі активно працюють волонтери. Люди залучаються до збору коштів для українського війська. Так, влітку за ініціативи працівників бюджетних установ району було зібрано більше 30-ти тисяч гривень для потреб військовослужбовців, які захищають Батьківщину на сході нашої держави. Кошти були передані керівнику районної влади Сергію Буняку для подальшої передачі у військові частини, де служать військовослужбовці з району. Проте, як виявилося, ці кошти вже більше двох місяців знаходяться у нього в сейфі. На запитання, чому ще не передав кошти військовим, відповів, що, мовляв, до нього ніхто за ними не звертався. А самий ініціативу проявити, певно, не здогадався. Напевно, це наслідки вихованої роками залежності від бюрократії, а може банальна халатність. В будь-якому випадку зволікання в таких питаннях в наш час вимірюється людськими жертвами.

         Будьмо відповідальні й активні. Формуймо надійний тил нашим захисникам на передовій. Ми все зможемо.

         Слава Україні! Слава Героям!

Микола Іонашко