Є в Кам'янці „Туреччина” і „Золотий міст”

18 квітня — Міжнародний день пам'яток та історичних місць

Є в Кам'янці „Туреччина” і „Золотий міст”

Хочу звернути, передусім, увагу читачів на деякі пам'ятки найбільшого села району — Кам'янки, відображені у місцевих топонімах. Зокрема, у південно-західній частині села знаходяться так звані „Туреччина” і „Золотий міст”. Звідки такі назви? „Туреччина”, приміром, походить з початку далекого XVI ст., коли наш край разом з Молдавією став васалом Османської імперії (Туреччини), переживаючи щорічні набіги чужинців. Найкоротший шлях з Чернівців до Сучави і далі на південь проходив через наше село, а дорога вела крутим спуском до р. Кам'янки (правої притоки Сірету). Саме цей спуск нині і носить назву „Туреччина” (за легендою, дружиною одного із спагіїв — керівника загону турків, стала дівчина саме цієї частини села).

Внизу цього спуску знаходилась переправа через р. Кам'янку, названа „Золотим мостом”. За переказами, для доставки дерева з лісу (дрова і будівельні матеріали) доводилось споруджувати переправу (міст), але після кожного дощу і повені ця переправа руйнувалась, тому жителі і назвали цей міст „золотим”, адже дуже багато праці і матеріалу (дерева) було витрачено на його відбудову, тобто він був рівним за ціною, зробленим із золота. Нині на його місці знаходиться невелика кладочка, а нижче побудований бетонний місток.

На околиці села є місце, добре знайоме читачам районки: урочище Варниця, де 1 квітня 1941 року відбулась трагедія — розстріляно мирних громадян — румунів, що хотіли перейти кордон. Але, очевидно, не всі знають, чому це урочище називають Варницею?

Справа в тому, що ще в XIV-XV ст. неподалік цього місця-меморіалу (нині за будинком лісника) знаходилось поселення Варниця. Тодішні села були дуже малими — 8-10 господарств. Саме таким і була Варниця, що на початку XVI ст. вчинила опір загонові турецьких загарбників, за що всі будівлі були спалені, більшість жителів убито, а частину неповнолітніх хлопців і дівчат взято в полон (ясир). На місці села і зараз є невеличкий майданчик, оточений з усіх боків яром. Тут ростуть рясні лисички, яких збирають кам'янчани.

Цікаво, що через 2,5 століття після зазначених подій старообрядці неподалік заснували село Білу Криницю і нижню вулицю свого села назвали Варницькою (хоча в сучасній інтерпретації є й інші пояснення назви вулиці, але про це іншим разом).

Іван ЗВОЗДЕЦЬКИЙ, історик, краєзнавець, с. Кам'янка.