Як здолати «стихійну торгівлю» (сон проти суботи)

В «світлі» останніх рішень наших депутатів щодо МАФів я зрозумів, як ми можемо здолати «стихійну торгівлю» в місті.

Потрібно за кожною «стихійною торгівлею» закріпити «свого» депутата або їх окрему ініціативну групу. Згодом оголосити конкурс на кращу «стихійну торгівлю» міста.

Я добре собі уявляю, як куратори цих спонтанних місць соціалізації мешканців міста починають змагатися між собою. Хтось організовує підвіз бабусь з молоком до «своєї» «стихійної торгівлі», хтось починає підвозити для продавців гарячу каву на кавомобілях, хтось забезпечує музичний супровід торгів і розробляє його патріотичний репертуар і т. д..

Щоб не плутати чернівчан, кожній «стихійній торгівлі» присвоюється власна назва. Наприклад: стихійна торгівля «Вітерець» або «Дощик», стихійна торгівля «Зелена» або «Руда», стихійна торгівля «Михайлівка» або «Чагор»,  стихійна торгівля «Латка» або «Електрон» тощо.

В деякий момент спонтанно виникне необхідність встановити формальні умови неформального конкурсу між цими майданчиками. Тут кожен депутат-куратор, чи їх група, вже зможуть виявити себе на повну потужність.

Я легко собі уявляю футбольний турнір між «стихійними торгівлями» міста. В майбутньому не виключений і товариський матч між аматорами вулиць та професіоналами «Калинки». Разом вони зможуть виставити достойного суперника нашій «Буковині».

А конкурс хорів «стихійних торгівель»! А танцювальні конкурси! Гала концерт «Стихійна торгівля має талант!» можна було б провести на якомусь перспективному пустирі підвищивши його інвестиційну привабливість. Я навіть знаю гарного ведучого для цього концерту.

Я уявляю собі, як, після подолання кількох вето, мер таки нагороджує на День міста грамотою «Ветеран стихійної торгівлі» кращих представників депутатського корпусу. А, уявіть собі, як оживе хода до Дня міста, коли туди увійдуть представники «стихійної торгівлі». Та це буде вже «Осіння Маланка». «Петрівський ярмарок» знервовано палить у кущах біля Літнього театру.

Я виразно чую голос диктора в телевізорі: «А зараз перед очима глядачів твердою ходою крокують представники «стихійної торгівлі «Зелена». У їх лавах ми можемо побачити старі примуси, кавомолки, хрестовини для автомобілів «ВАЗ-2103», квашені помідори в банках урожаю 2009 року…».

Уявляєте, як на майданчиках, де колись торгували й купували, тепер співають і танцюють, а мешканці міста починають вболівати кожен за свою «стихійну торгівлю»? Як територіально розпорошиться згуртований нині журналістський пул? А що буде з місцевими виборами, коли кандидатів почнуть висувати не дільниці, а «вітерецькі», «михийлівські», «проспектівські» ?..

Розумієте, до чого я веду?

Усе, за що беруться наші депутати, втрачає свій кореневий сенс: дорога перестає бути дорогою, магазин магазином, маршрут маршрутом, а ковбаса перестає бути просто ковбасою. Є, звичайно, й виключення: ями залишаються ямами.

Тому «стихійну торгівлю» в місті можна здолати легко – доручити опіку над нею депутатам. Відтак, зникне і стихія, і торгівля.

Коли за столом журі гала-концерту конкурсу «стихійних торгівель»  побачив тих же депутатів-кураторів, але чомусь у салатових курточках служби благоустрою міста, я прокинувся.

За вікном був суботній осінній ранок. Світило сонечко. Падало жовте листя. День запрошував до себе на гостини. І я радо прийняв цю пропозицію, але ще встиг розпізнати клапті сну: «То з чим же потрібно боротися: зі спонтанною стихією на вулицях, основою якої є логіка нашого життя, чи з хаосом в голові, основою якого є примітивна рефлексія?»

Коли депутат опікується окремим МАФом, це означає, що без догляду залишилися інші МАФи, коли депутат опікується окремим кущем біля окремого під’їзду, це означає, що без догляду залишилися всі решта кущів міста.

Це гарно і мило, коли депутат власними зусиллями закопує яму, але краще, коли він власними повноваженнями зробить усі наші вулиці й тротуари без ям. Кожен має виконувати свою роботу, а не те що вміє.

Якщо хтось думає, що в місті немає людей, які себе ще поважають, які бачать і розуміють весь цей дешевий піар, то він помиляється. Такі люди є. Просто їм вже набридла ваша брудна мишача шарпанина: один з останніх прикладів – де автобуси для міста? Ці люди вже давно живуть у іншому, чистому місті, де вас немає, і яке було, є і буде.

Є нормотворці, і є виконавці. Дуже добре, коли у лавах тих та інших перебувають професіонали, і це – різні люди. Тоді-то й виникають передумови здолати стихію на вулицях і хаос в голові. Та це лише необхідна, але ще не достатня умова такого подолання.

Валентин Ткач, Чернівці

На фото: "Історичні корені конкурсу. "Гала-концерт" біля філармонії".