Як незаконно стати членом Євросоюзу: 1000 євро за патріотизм

Матеріал студентів журкафедри ЧНУ ім.Ю.Федьковича - розповідає про небезпеку подвійного громадянства на Буковині в контексті останніх політичних подій - анексії Криму та війни на сході

– Добридень пане! Ми з питання румунського громадянства!

– Бунэ зиуа!

– Я не говорю румунською!

– Do you speak English?

– Sure, sir! We are journalists. we are interested in quantity of people who made Romanian pasports.   Can we have access to the information of this type? Is there any statistics?

Раптом чоловік у діловому костюмі, котрий вийшов з Посольства Румунії у Чернівцях, оглянув нас з Настею зверху – вниз, нервово ковтнув, вирвав у мене з рук журналістське посвідчення і зник з ним за важкими дверима. Я навіть не встигла попередити нашого співрозмовника про те, що торкатися посвідчення без дозволу не можна. Тим паче забирати геть.

Через 20 хвилин чоловік з’явився знову. Все відбулося дуже швидко: кинув у мене посвідчення, сказав «усього найкращого» румунською і зник за тими ж дверима. Ми з Настею обмінялися спантеличеними поглядами. Раптом наш «завтик» обірвав маленький «мужчинчик» у червоному піджаку. Він галантно вів під руку молоденьку тендітну дівчину, щось швидко пояснюючи їй: «Дивись, завтра, о 9 ранку ти вже маєш стояти перша тут! Ясно? Потім з документами зразу біжи до мене! Не переживай ти так, усе добре, усе законно!» Потім «мужчинчик» у підтримку дівчині поплескав її по плечу і швиденько змотався. «А…ви тут…для чого?» – з цікавістю спитала Настя. «Я тут, взагалі по – іншому питанню…Я тут, мені…треба» – налякано пробуркотіла дівчина.

Інформацію у консульстві ми не отримали. Вийшли на дорогу і думали, що робити далі. Раптом побачили великий банер з надписом: “Везу в Румынию на присягу” і підпис: “Румынское гражданство без знания языка – гарантия 100%”. От і приїхали. Центр міста.

Стартували ми з вами саме з цього показового моменту. А почалося все інакше. Почалося все з відчаю людей, які зрозуміли, що візовий режим країні не «світить». Народ у нас такий, вміє вертітися. А десь там, патріотизм сидить у вигляді сумління.  От і пішла Буковиною хвиля орумунення. Чому? І так всім прекрасно відомо. Румунія – безвізова королева!

Все таки вона рухається по спіралі…

А почнемо ми з ліричного відступу. 20 століття. Етнографічна група німців проживає в північних і північно-західних регіонах Чехії. Їх кількість складає 3,5 мільйони, це біля 23 відсотків населення республіки.  У 1935 році Третій рейх підбив територію судетських німців (таку назву вони мали) вимагати автономії. А потім – усю територію, на якій проживали представники арійців приєднали до Німеччини. Березень 2014 – відбулась анексія Криму. Росія хотіла «захистити» «свій народ» і повернути собі «исконно русскую территорию». Квітень 2014 року – Путін «захищає» росіян на території Донецьку та Луганську.

Цими фактами ми не бажаємо налякати. Ми лише хочемо продемонструвати історичну закономірність, яку треба розуміти, користуючись критичним мисленням.

Какой резон, тетя Соня?

Чому Румунії вигідно роздавати громадянство? Згідно з румунським законодавством («Закон про громадянство» №21 – 1991), право на відновлення громадянства Румунії мають особи, які можуть документально підтвердити факт проживання прямих родичів на території «Великої Румунії» (в період 1918 – 1940 рр. до складу Румунії входили території нинішньої Чернівецької, частини Закарпатської та Одеської областей). Водночас румунський «Закон про громадянство» впродовж останніх років зазнав змін, спрямованих на спрощення процедури отримання румунського паспорта.  Ось цей «цікавий ресурс», який займається оформленням паспортів стверджує, що на румунське громадянство може претендувати уся Україна і не тільки! Адже, як стверджують на сайті, після «окупації» Буковини СРСР, румуни переїхали у різні частини України та Росії.

http://live-in-eu.com/index.php/rumyniya/grazhdanstvo-rumynii

Зрозуміло, який резон мають українці, які вистояли Майдан. Люди бажали стати частиною іншого світу, декотрі навіть розуміли, який це складний процес – вступ до Євросоюзу. Після довгого очікування, величезних черг у консульствах і посольствах європейських держав, після дивних поглядів і запитань «ви з України?», «навіщо вам до Німеччини?», люди звернули в інший бік – їх зустріла з розпростертими обіймами Румунія. Справа в іншому: навіщо Румунії ми? Виходить так – Румунія хотіла зробити буковинців своїми громадянами. Тих буковинців, чиї рідні проживала на території окупаційного режиму у 1918 – 1940. Ось такі от амбіції. Але хитрі візові контори спромоглися зробити румуна з кожного.Не важливо, звідки ти. План такий – немає рідних – буковинців – підробимо документи на раз – два! Порпаємось у архівах, знаходимо якусь тьотю яка проживала на Буковині у часи Romania Mare, замість тьоті вставляємо дані вашої бабусі! Вуаля! Готово! Усього 1000 євро! Це вже, друзі, стаття 358 Кримінального кодексу України про підробку документів. Невже Румунія може претендувати на українську територію, враховуючи той факт, що ця країна є членом НАТО (перша умова вступу до НАТО – відмова від територіальних претензій до інших держав). 

Думка експерта

Як учні Гріфіндору зверталися про допомогу до Дамблдора, так і команда СНЕсного лиса звернулася за коментарем до чернівецького чарівника у сфері політології, журналістики, науки Буркута Ігоря.

«Із листопада 1918 до червня 1940 р. вся Буковина була під владою Бухаресту. Бессарабію румунські війська також почали займати трохи раніше.  Нинішня Чернівецька область включає до свого складу північну частину Буковини, колишній Хотинський повіт Бессарабії, а також Герцу з навколишніми селами. “Герцаївський цінут” – це територія “старого королівства” Румунії, його СРСР забрав у румунів зі стратегічних міркувань. Серед населення сучасної Румунії розповсюджена точка зору на всі ці землі, як на “споконвічно румунські”. Її сповідують і націоналістичні партії, представлені у румунському парламенті, де вони, на наше щастя, поки що не мають більшості. Офіційний Бухарест територіальних претензій до України не висуває, між нашими державами існує “великий договір”, за яким обидві сторони відмовилися від взаємних територіальних претензій. До речі, такий же договір Київ мав і з Москвою, але де він нині? Прибічники “România Mare” є і в нашій області, останнім часом вони активізувалися в Інтернеті. Москва всіляко роздмухує такі настрої через різні канали впливу, щоб створити нам чергову серйозну проблему».

Як отримують пропуск в інший світ?

Для того щоб отримати «завітний» паспорт, доведеться досить  добре попітніти. Перше, що Вам скажуть «добрі люди», які візьмуться за ваш гаманець, тобто за оформлення другого громадянства, це те, що із румунським паспортом перед вами відкривається безліч можливостей, а саме:

1. Безвізове переміщення країнами Європи;
2. Право на освіту в будь-якій державі, що входить до Європейського союзу;
3. Право на працевлаштування (роботу) в країнах ЄС;
4. Проживання та перебування в країнах Європи на необмежений термін, тому, що з 2007 року держава Румунія увійшла до складу Європейського Союзу.

Ну і звичайно: забезпечена старість десь у спокійному містечку Англії із пенсією у декілька тисяч фунтів стерлінгів (чи євро, чи лей). Із такими перспективами декілька сотень євро за оформлення документів не видаються такою великою сумою.  Отож, частина перша – документи.

Якщо ваші близькі родичі проживали на території Румунії в період з 1918 по 1940 роки, то ситуація складається для вас найкращим чином. Все, що вам потрібно – це прийти до бабусі і зі звичним: «Бабуню, дай…» попросити її свідоцтво про народження. 

«Помогите Даше найти нужные документы» продовжується. Також Вам необхідні будуть свідоцтво про народження кожного з батьків та свідоцтво про їх шлюб.Для убезпечення громадян Румунії від новоспечених румунців (румуни+українці) від вас також вимагатиметься довідка про Вашу несудимість, отримана в країні, резидентом якої Ви є.

Також ви мусите мати нотаріально завірену заяву яка гарантує, що Ви не маєте наміру робити будь-які дії, які можуть завдати шкоди національній безпеці Румунії і таким чином порушити спокій її громадян. В цій заяві має бути зазначено, що Ви ніколи не здійснювали подібних діянь відносно своєї країни і своїх співгромадян.

Останнє у цій частині – нотаріально завірена заява, яка гарантує відсутність аналогічної заяви в інші консульства, посольства або офіційні представництва Румунії. Ще потрібна заява про намір Вами зберегти прописку країни, резидентом якої Ви є або прописатися в державі Румунія.

Друга частина – складання присяги та обробка документів румунською владою. Загалом, на цю процедуру потрібен приблизно рік. Постає інше питання: якщо родичів, які б проживали та території Румунії у визначений період немає, а закордон без візи все одно хочеться? Наскільки всі ці процедури законні? Давайте дізнаємося більше у нашому відео.

Українське законодавство

Блукаючи у дрімучих лісах нашого законодавства, ми дійшли до невтішних висновків. Загалом, як характеризуються наші закони – неточності, дірки, нелогічність. У випадку з питанням громадянства сталося так само.

Виявляється, що заборона подвійного громадянства у нас ніби то є,  але покарання немає. Така схема не одна. Такого у наших законах багато. Крім того, якщо людина отримує інше громадянство, вона повинна відмовитися від українського. У Румунії подвійне громадянство дозволене на державному рівні, у нас – немає покарання, але ніби то є заборона: «Панове депутати, чи можна мати паспорт громадянина іншої держави? – Ну таке…в загальному…ееемм..не бажано, але вам нічого не буде, але його доведеться здати…ну…чи відмовитись від українського…ми ще не придумали, як це пояснити.»

І знову звертаємось по коментар до пана Буркута:

Правлячому класу сучасної України дуже вигідні закони невизначені, “розмазані”. Адже чимало представників влади має набір паспортів інших держав, якими користується у разі небезпеки. У 90-і роки прем’єром був Павло Лазаренко, який відчув загрозу арешту і втік за кордон. У нього виявилося громадянство Греції і Панами, але осів він у США, де і отримав вирок тамтешнього суду за “відмивання грошей”. Потім Кабмін очолював колишній мер Донецька Л. Зв’ягільський, який втік до Ізраїлю, коли потягло смаженим. Як небезпека минула – повернувся. Громадянами Росії були міністри оборони України Соломатін і Лебедєв. Нині київський мер, можливо, має німецьке громадянство – він заявляв, що відмовився від паспорта громадянина ФРН, але хто ж повірить будь-якому українському політику на слово?

Також політолог зазначив:

Україна знаходиться у стані війни з Росією, і частина біпатридів (ред. : особи, які є громадянами більш рднієї країни) з числа можновладців, не чекаючи арешту, чкурнула до Росії – ті ж колишні міністри оборони, а ще голова СБУ Радченко та ін. З Румунією у нас нині відносини нормальні, нам загрожує один противник, що спонукає наші країни до спільних дій. Але люди, які отримують румунський паспорт, клянуться у вірності румунському народу і державі, що в разі українсько-румунського конфлікту примусить їх негайно обирати якийсь один бік. Тому подібна ситуація викликає тривогу багатьох українських громадян.

 Історичного довідка ( урок історії від нудних журналістів)

Чули історії про те, що Крим – це «исконно русская территория»? А що Буковина належить Румунії? У такому випадку, як визначити українські кордони? Пропонуємо Вам згадати історію або ж дізнатися щось нове…

1

Отож, 12 листопада 1918 року – румунські війська захопили Північну Буковину включно з Чернівцями.  У цей період ліквідували українські організації, пресу, запровадили румунську освіту ( можемо рахувати, що це була повноцінна окупація). Як і на будь-яких інших таких територіях, усі повстання з українськими настроями придушувались. Приєднання Північної Буковини до Румунії було частиною реалізації масштабного плану створення «Великої Румунії» (Romania Mare), а жителів цих земель називали «зукраїнізованими румунами». Фактично, якщо Вам раптом захотілося з’їсти бутерброд з ковбасою, але Ви маєте лише сир, переконайте себе і всіх присутніх, що насправді це бутерброд з «зсиронізованою ковбасою».

Заглиблюємося далі, ну як далі…. Зверніть увагу на те, що історію ми розповідаємо в оберненому порядку.

2

З 1774 року у Чернівцях панувала Австрійська імперія ( на західній частині). Саме тоді «Буковина присягнула Габсбургам».

У 1790 році король Леопольд ІІ надав Буковинському округу певну самостійність. Велику роль відіграла революція у 1848 році в Австрійській імперії. Адже вона призвела до того, що буковинці отримали автономію у вирішення деяких важливих соціальних питань.

1849 рік – Франц Йосиф надав Буковині статусу окремого краю.

Як бачимо, у спокої нас не лишали впродовж довгого періоду. Завжди ми щось комусь винні, або живемо не на тих територіях, або ходимо не тими дорогами.

3

Безліч істориків згадують Богдана Хмельницького із вдячністю за його національно-визвольну війну.  На благо Вітчизні, так би мовити. Що ж стосується Буковини, то Хмельницький зіграв дуже вигідну партію.  Він утворив союз із Молдавським князівством, на умовах, що його син Тиміш одружиться із донькою короля Лупула. А закінчилось все чим? Правильно, війною. (Якщо Вам на цьому моменті щось стало не зрозуміло, поверніться до пункту 2.)

4

У XV столітті, а саме у 1616 році північна частина Буковини була під контролем Польщі. Але ж не можуть бути всі задоволені. І, звичайно, почалися війни за територію між Османською імперією та козацтвом. То можливо туркам варто задуматись над «Великою Туреччиною»?

5

Якщо не дуже заглиблюватись в деталі, то можемо сказати, що Буковина перебувала і у складі Молдовської держави у часи військового союзу з Польщею, і в Османській імперії, і просто переходила «з рук у руки» через нестабільну політичну ситуацію.

Славнозвісний 1408 рік, коли вперше було задокументовано назву міста Чернівці у грамоті господаря Молдавського князівства Олександра Доброго. І от за останні декілька століть ви помітили згадку хоча б про одного румуна? От і ми – ні.

Отож, ми майже дісталися кульмінаційного моменту. Хоча ні, ще один пункт.

6

Під час татаро-монгольських нашесть територія була підвладна волохам з Семигородщини. Згодом вони утворили Молдавське князівство, як наслідок – Молдавську державу.

Поступово, крок за кроком ми дійшли до найцікавішого і найвагомішого історичного моменту.

7

Споконвічними жителями Буковини були слов’янські племена. Про це свідчать стоянки зарубинецької ( ІІ ст до н.е. – ІІ ст н.е.) та черняхівської (ІІ – VII ст) археологічних культур. Цей факт підтверджує автохтонність українського населення на землях Буковини.

А тепер, увага, запитання? Відколи Буковина була виключно румунською територією? Чи має взагалі право на існування ідея «Великої Румунії»? Про це далі у нашому розслідувані…

Невеликий огляд преси

Останнім часом у Інтернеті з’являється досить багато матеріалів, які стосуються, так званого, «румунського питання». Зокрема, вони присвячені подвійному громадянству на теренах Чернівецької області та плану «Романія Маре», що передбачає воз’єднання історично румунських земель, зокрема і Північної Буковину. (Чимось нагадує «исконно русскую територию», чи не так?)

Інтернет-портал “Буковина Online” близько 8-ми років тому опублікував вичерпний аналітичний матеріал з цього питання, який досі не втратив актуальності.  У першому параграфі автор статті наводить шокуючі факти:

«Згідно з офіційною публічною статистикою громадяни “України+Молдови” з 2002 по 2007 рік включно отримали: 5(2002 рік)+7(2003 рік)+264(2004 рік)+1605(2005 рік)+490(2006 рік)+670(2007 рік)=3041паспорт.

І це є відверта брехня.

НЕОФІЦІЙНІ ДАНІ (люб’язно надані працівниками дипломатичної служби Румунії на умовах анонімності):

З 1991 ПО 2008 РІК ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ БУЛО ВИДАНО ПОНАД 500000 (п’ятсот тисяч) РУМУНСЬКИХ ПАСПОРТІВ».

Варто звернути увагу на те, що кількість населення Буковини і кількість отриманих паспортів видається космічним. Далі автор пояснив, що «видача громадянам України румунських паспортів проходить не як набуття громадянства, а як відновлення втраченого громадянства.»

Як наслідок орумунення української громади, з’являється ідея «Романія Маре».

«Це є ніщо інше, як національна ідея – вихована поколіннями протягом багатьох століть та активно пропагована (та насаджена й іншим етносам в процесі румунізації) владою; апогей якої (пропаганди) мав місце не так давно – в міжвоєнний період; після 1940 року не завершившись, а набувши нових форм.

Це, насправді, дуже цікавий і важливий момент: румуни, яких на території Буковини було менше за українців, а в Північній Буковині будучи в ще значнішій меншості, абсолютно упевнено переважали українців у всіх сферах; активно проводили свою культурну експансію та нарощували політичну й економічну присутність – і це все в чужій, по суті, державі!

Так, з одного боку, ідея гуртує націю та є тією самою рушійною силою, що веде до статку й процвітання. А з іншого – яка така “Романія Маре”, коли кордони вже встановлено, до НАТО вступлено і жодні територіальні претензії не мають права на існування за означенням?»

Теоретично все зрозуміло, а що ж на практиці?

У чому на вашу думку полягає національна ідея? Виховання етнічної свідомості, національних переконань та збереження мовних цінностей? До чого ж призведе останнє на території Буковини?

«По его словам, подавляющее большинство депутатов, присутствующих на заседании сельского совета, проголосовали за предоставление румынскому языку статус регионального. В селе Опришены 98% населения считают румынский язык родным, а согласно переписи населения 1989 г., более 90% жителей села указали румынскую» – зазначає ресурс Цензор.Нет.

Історія зазвичай йде по спіралі, тому декому варто задуматись.

Не залишає поза увагою об’єднання Великої Румунії і російська «журналістика».  Досить активно на їх ресурсах поширюється інформація про те, що Румунія мало не стоїть на кордонах з танками і кулеметами у повній готовності до нападу.

Федеральний щотижневик «Российские вести» 2 лютого 2014 року опублікувала матеріал із сенсаційною назвою: «Румыния ввела состояние максимальной готовности к реализации оперативного плана «Романия Маре».

«Асамблея румунів Буковини просить Порошенка надати їм територіальну автономію в Чернівецькій області», «На Буковині заговорили про територіальну автономію», «Румуни Буковини зажадали автономії для свого краю», «Румуни вимагають автономії в Чернівцях», «Буковинські румуни хочуть автономію у складі України» – мало не апокаліптичними заголовками вибухнула мережа у  червні 2016 року.  Майже всі буковинські (і не тільки) видання миттєво опублікували цю інформацію, чим викликали надзвичайний резонанс у суспільстві. Як виявилось пізніше інформація – фейкова.

Наприкінці червня для видання «Укрінформ» посол Румунії в Україні Корнел Іонеску спростував раніше опубліковані заяви. «Ми завжди радили етнічним румунам бути лояльними громадянами країни, в якій вони проживають, щоб вони працювали тим мостом, який покращить сполучення між двома країнами», – заявив посол.

Наскільки швидко фейкова хвиля охопила чернівецькі видання, настільки оперативно вони почали спростовувати інформацію. Там вже виявилось, що представник так званої Асоціації вигаданий і взагалі такого засідання не відбувалось.. Ось у чому сила сенсації.

У 2013 році видання «БукІнфо» опублікувало лист до редакції під назвою «Будьмо пильні – шовіністи поряд!» 

«Ось наприклад, живе собі у Румунії журналіст, прес-секретар румунської громадської організації «За Бессарабію і Буковину» (навіть у назві відчувається войовничість) Драгош Ірімея. Він інколи приїжджає до нас в гості, дивиться дружелюбно у вічі, а сам нібито тримає за пазухою камінь, який готовий в будь-який час жбурнути у наш бік. Статті цього журналіста пронизані українофобством та зневагою до нашого народу. 
Більше того, на своєму інтернет-блозі «Романіа Карнавалулуй» він розмістив петицію, в якій закликає відвідувачів сайту проголосувати за приєднання Чернівецької області (Північної Буковини та Герцаївського краю) до Румунії (Патріа-мама)».

На щастя, а скоріш за все, на жаль, ми знайшли цю петицію.

І на останок, «добиваючий» матеріал порталу «See life.biz» : «Жижиян хочет «румынского мира», началась подготовка к «Романия маре»?

«Так что первый румынский сепаратист, Моторолла всея Буковины, готовящий наш край к интервенции, уже появился. Интересно только одно, куда же смотрит СБУ.»

 Отож, повторимося, Владо, може вже варто задуматись?

На практиці…

Вище ви бачили відео, де наша Настя домовлялася про зустріч і консультацію щодо отримання румунського громадянства. Коли вона запитала по телефону чи такі маніпуляції є законнними, чоловік відповів що це не телефонна розмова. Тоді ми домовились про зустріч, на якій наш кореспондент дізнався багато цікавого.

Наші висновки

Місяць плідної роботи над нашим розслідуванням все ж не дав найочікуваніших результатів – реакції влади. «Наразі…еее…нічим допомогти не можемо…» – думаєте ми почули це? Нажаль, навіть такої реакції ми не побачили. Мажоритарники Чернівецької області, які є, по суті, законотворцями проігнорували журналістів СНЕсного лиса.

Загалом, більшість проблем повинні регулюватися на законодавчому рівні. А у сучасній Україні за подвійне громадянство вам просто скажуть “но – но” і не погладять по голівці.

Ми не засуджуємо людей, які робили собі друге громадянство для кращого життя. Сьогодні важко сказати добре це чи погано, правильно чи ні. Під час розслідування до нас прийшло усвідомлення того, що ми сильно любимо Україну. А обирати для себе державу, якій присягатимете на вірність – це вже особиста справа кожного свідомого громадянина. Борітеся — поборете! Лиш не здавайтесь.

Наше основне завдання – покращення рівня життя українців. Тому на цьому розслідування СНЕсного лиса не завершуються. To be continued…

 Джерело: http://trullyfox.com/yak-nezakonno-staty-chlenom-yevrosoyuzu-1000-yevro-za-patriotyzm/