Виставу на вірші єврейських поетес показували на Meridian Czernowitz

У Чернівцях відбувся музично-театральний перформанс "Herzkeime" німецького театру "bbt bewegtbildtheater" у рамках поетичного фестивалю "Meridian Czernowitz". 

На сцену центрального Палацу культури – колишнього Єврейського дому виходить із валізою в руках акторка Мартіна Рот. Вона читає і співає вірші двох єврейських поетес Зельми Меербаум-Айзінґер та Неллі Закс. Поезія покладена на музику Йоханнесом Коненом, який акомпонує акторці на гітарі. Позаду нього розмістили екран, на який проектується візуальний супровід. На ньому зображено вікно, за яким час від час з'являються ноги Мартіни Рот або ж вона сидить на валізі кілька хвилин. Вірші обох поетес переважно присвячені нереалізованому коханню.

Вхід на перфоманс був вільний. Серед гостей події був посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль.

Поетеса Зельма Меербаум-Айзінґер народилася у Чернівцях у 1924-ому. Вона троюрідна сестра поета Пауля Целана. Писала німецькою. Померла у 18 років, захворівши на тиф у "трудовому" таборі у Трансністрії. Німецька поетеса Неллі Закс — лауреатка Нобелівської премії з літератури.

Джерело: gazeta.ua

Про своє знайомство з Зельмою Меербаум-Айзінґер свого часу нам розповіла колишня чернівчанка Маргіт Бартфельд-Феллер, яка мешкає в  Тель-Авіві. З кузиною Пауля Целана Зельмою Меєрбаум-Айзінгер вона навчалася у єврейській школі. "Це була будівля біля тюрми на нинішній вулиці Нагірній, що в районі Соборної площі. І там я провчилася півтора року. Разом  з Зельмою Меербаум-Айзінґер", - розповіла Маргіт. 

— Ви знали, що Ваша однокласниця Зельма, на яку чекала велика посмертна слава, писала вірші?

— Так-так. Знала, тому що ми – я і ще кілька дівчаток – були з нею близько знайомі. Після гімназії часто ходили гуляти у парк за резиденцією митрополитів, що на горі Габсбург. Майже перед кожною віллою по дорозі сюди квітнув чудовий темно-ліловий бузок, і в травні його солодкий важкий аромат сягав аж до самої гірки. Мені його так не вистачає...Ми гуляли, а Зельма читала нам свої вірші. Вона їх не декламувала, а просто тихенько читала. Всього вона написала 57 віршів. Для нас це завжди було святом. Публікувати їх вона не збиралася. Бо мала лише 14-15 років. Була ще замолодою для цього. Адже у такому віці всі захоплюються віршуванням. Зельма була дуже бідною. Жила у будиночку на нинішній вулиці Чернишевського, де не було електрики, не було водогону. Ми жили заможніше. Тому до мене у гості вона приходила, а до себе ніколи не запрошувала. Вона цього трішечки соромилася.