Випускна вистава студійців Чернівецького муздрамтеатру порадувала одразу двома прем’єрами

Випускна вистава студійців Чернівецького муздрамтеатру порадувала одразу двома прем’єрами

12.05.2018, 17:33

Зоряна мандрівка – це смішно, навіть коли… страшно

Випускна вистава студійців Чернівецького муздрамтеатру порадувала чернівчан одразу двома прем’єрами: самої вистави й актора нашого театру Дмитра Леончика в якості театрального педагога. Для свята обрано п’єсу-казку всесвітньо відомої української авторки (на думку експертів, вона належить до ТОП-5 українських сучасних драматургів) Неди Нежданої «Зоряна Мандрівка».

Але спершу – про бонус: за годину до вистави журналісти й усі охочі мали змогу поспілкуватися з авторкою презентованої п’єси, дізнатися про її бачення сучасного українського театру і власну творчість. Якщо вам цікава ця тема, ви нічого не пропустили: знайдіть на Facebook сторінку Драма.Світ /Drama.World – і про все в сучасному театрі дізнаєтеся!

Одразу зауважу: серйозний аналітик театру і автор веселої казки для дітей Неда Неждана – це одна особа. Просто для дітей треба писати краще, ніж для дорослих.

Коли випускникам-студійцям сподобалася п’єса «Зоряна мандрівка», педагог і режисер- постановник Дмитро  Леончик запитав у авторки дозволу на її постановку. І вона не лише дозволила, але й приїхала на випуск! Діти були в захваті: вони спілкуються із живим автором!!!

Сюжет п’єси можна було б назвати по-сучасному класичним квестом: веселі клоуни Рудик і Білик мандрують казковими планетами в пошуках Чарівної Квітки, яка врятує Фею та її помічниць від вірусу. Вони зустрічаються на своєму шляху зі злими силами, та коли зовсім скрутно, на допомогу приходить зірка «Велика Ведмедиця»: вона й з халепи витягне, і подальший шлях покаже… Найцікавіше, що навіть дорослі, не відриваючись, слідкували за всіма перипетіями Зоряної Мандрівки. А закінчується вона Добром: Квітка знаходиться, хворі виліковуються, злі й недобрі перевиховуються…

Окрім успішних зусиль режисера Дмитра Леончика впоратися з багатолюдним дитячим колективом, не даючи їм обернутися на натовп, варто відзначити зусилля автора музичного оформлення і педагога студії з вокалу Оксани Рошки: от знає вона, як змусити актора, навіть дитячого віку, заспівати цілком професійно! А балетмейстер Марія Циба, вона ж викладач танцю, навчила вихованців студії не лише ритмічно рухатися під музику, а ще й відтворювати той образ, у якому вони танцюють. Танок маленьких бджілок виглядає просто зворушливо!

І наостанок – печалька: дуже хотілося, щоби ця п’єса залишилася в репертуарі театру, а не просто пролетіла випускною зіркою. Без сумніву, її з захопленнями переглянули б усі чернівчани – великі і малі, які кохаються у театральному мистецтві.

Лариса ХОМИЧ, «Версії»  

1