Видавати дозволи на будівництво малих гідроелектростанцій неприпустимо, - Борис Баглей

– Несподівано серйозну суспільну дискусію спровокував намір влади, не лише буковинської, будувати малі ГЕС на гірських річках. Науковці забили на сполох, переконуючи, що річки для цього заганяють у труби, відтак їхні сухі русла зяють пусткою… Управління готове стати арбітром у цих суперечках?

– Ця проблема дуже перебільшена. У нас відбудована одна станція в Путильському районі ще в 2009 році. Більше в найближчій перспективі не планується. На останній колегії міністр Злочевський наголосив для керівників територіальних підрозділів Мінприроди західного регіону, що видавати дозволи на будівництво гідроелектростанцій неприпустимо. У разі невиконання даного доручення, відповідні керівники звільнять свої робочі місця.

Джерело: БОРИС БАГЛЕЙ: "ДАНЕ БОГОМ І ПРИРОДОЮ ПОТРІБНО БЕРЕГТИ" (doba.cv.ua)

Тим часом колега Бориса Баглея у владі менше року тому говорив зовсім інше:

У Чернівецькій області готується програма розвитку малих гідроелектростанцій, якою передбачено в тому числі вивчення гідропотенціалу області. Про це журналістам повідомив начальник управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації Дмитро Павел.

- Програму буде реалізовано протягом 2011-2015 років, - сказав Д.Павел. - Після завершення дослідницьких робіт, будівельним компаніям надаватиметься право на конкурсній основі будувати малі ГЕС. За результатами програми планується збудувати на території області 12 малих ГЕС.

Фінансуватиметься реалізація програми повністю за кошти меценатів. Зокрема вже надійшли пропозиції на проведення досліджень на 1,5 млн. грн.

Обов’язковою умовою для будівельних компаній буде проведення робіт з берегоукріплення та виконання пакету завдань щодо створення соціальної інфраструктури.

Нагадаємо, у жовтні 2009 року в селі Яблуниця Путильського району відновили роботу малої гідроелектростанції. Роботи з її відновлення тривали два роки, загальна вартість робіт становила 8,5 млн. грн. відновленням станції з генеруючою потужністю до 1000 кВт займалася зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт».

– Справді, нині розроблено комплексну програму будівництва малих ГЕС на гірських річках Чернівецької області, яка розрахована до 2020 року, – розповідає Степан МЕЛЬНИК, заступник генерального директора «Чернівціобленерго». – Гідроенергетичний потенціал малих річок нашого краю становить 884 мільйони кВт годин на рік. Його використання дозволить зекономити щороку майже 270 тисяч тонн органічного палива. Наразі відновлено лише одну міні-ГЕС – Яблуницьку, яка знаходиться на Білому Черемоші. Її потужність становить 1 МВт. Водночас потребують відновлення малі гідроелектростанції на річці Черемош – у селах Банилові, Мілієвому, Іспасі, у Глибоцькому районі на Сіреті – у Кам’янці та Йорданештах.

– А на Путильщині нічого не будуватимуть?

– У Путильському районі запропонували до будівництва нові міні-ГЕС: «Мар’їна Гать» (800кВт) – у селі Яблуниця на річці Білий Черемош, «Калиничі» (700 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, «Сарата» (700 кВт) – у селі Сарата на річці Сарата, «Кляуза» (500 кВт) – у Сараті на річці Перкалаб, ГЕС «Голошина» (3600 кВт) – у селі Голошина, що на річці Білий Черемош. Також у перспективі до 2020 року пропонують збудувати шість нових малих ГЕС у басейні Пруту загальною потужністю 2305 кВт та чотирьох нових ГЕС у басейні Сірету загальною потужністю 1015 кВт.

– Передбачається, що вартість однієї кіловат-години, яку закуповуватиме державний енергоринок від цих міні-ГЕС, становитиме 88,08 копійки без ПДВ, а з ПДВ – 1,05 гривні, – каже Анатолій МАЛЯР, начальник обласного представництва НКРЕ. – Розвиток малих гідростанцій – одна з програм розвитку альтернативних джерел енергії.

Василь ГРИНЮК (molbuk.ua)

У Чернівецькій області до 2015 року збудують 12 малих ГЕС із протипаводковими гідровузлами на гірських річках. Про це йдеться у Регіональній програмі розвитку малої гідроенергетики Чернівецької області на 2011-2015 роки, – інформує власкор ЗІКу. Малі ГЕС із протипаводковими ємностями дозволять збільшити надходження інвестицій в економіку області, зберегти екологічний баланс навколишнього середовища. Вартість будівництва – понад 1 млрд грн.

На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…