ВНУК САДИГУРСЬКОГО ЦАДИКА ХОЧЕ ПОВЕРНУТИ ВЕЛИЧ СИНАГОЗІ ДІДА

Ремонт відомої у світі садгірської синагоги завершать наступного року. Принаймні таке завдання ставить перед собою головний рабин Чернівецького регіону Менахем Мендель Гліценштейн. " Синагога – це маленький дім Бога. У Садгорі є дуже велика синагога. Я теж займаюся її відновленням, – поділився подробицями ребе. – Туди вже вкладено більше півмільйона доларів. Ремонтні роботи постараємося завершити вже до наступного року. Це одна з найгарніших синагог Європи. Тому її відновлення буде дуже великою подією не лише для Чернівців і Буковини, але й всього світу. Нині в Ізраїлі живе син після сина цадика з тієї синагоги. Він також виявляє інтерес до її відновлення, бо зацікавлений у тому, щоб показати всьому світу, якою вона була раніше".

Гроші на реставрацію виділяє прямий нащадок відомого цадика Ізраїля Фрідмана, основоположника роду садгірських рабинів, 86-річний Аврам Яков, який проживає в Єрусалимі. Сприяти в межах своєї компетенції в передачі єврейській релігійній громаді "Ружин Садгора" приміщення Садгірської синагоги та залученню коштів на реставрацію торік обіцяв також голова облдержадміністрації Михайло Папієв. Інші синагоги Чернівців і області реставрувати поки що немає змоги. Хоча до 1940 року, як нагадали представники іудейської громади Буковини, на цих теренах функціонувало 47 синагог. Приміщення колишніх синагог збереглися на вул.А.Барбюса,23 та 31. Не забуває іудейська релігійна громада Буковини, як запевнив її голова Ісаак Бєзнос, і про синагогу на Єврейському кладовищі на вулиці Зеленій у Чернівцях та синагогу у місті Вижниця. Врешті Темпль – колишній дім Бога, де нині розташований кінотеатр "Чернівці", теж перебуває у полі їх зору. Інша річ, що тепер на Буковині вже немає такої кількості євреїв, які б могли збиратися під їхнім дахом.

Уже понад два століття чернівецька Садгора відома як один зі світових центрів хасидизму. Адже тут є священна для всіх хасидів могила садгірського цадика Ізраїля Фрідмана, відомого також як великий, або чудотворний рабин. Подейкують, що 200 років тому Садгора процвітала саме завдяки цьому особливому мешканцеві. Згідно з повір'ям, ще за життя цей рабин зцілював навіть безнадійно хворих. Люди прислухалися до слів ребе, бо все, що говорив пророк, справджувалося. Проте дехто вірить, що дух Садигерребе, як його інколи ще називають, продовжує це робити й дотепер. Декілька років тому чернівецькі хасиди вибудували на могилі пророка каплицю. Вони щиро вірять, що, коли помолитися біля її стін, навіть важкі хвороби відійдуть. Тож не дивно, що двічі на рік сюди на старе єврейське кладовище приїздять закордонні автобуси з паломниками зі всього світу. 1842 року його коштом у Садгорі спорудили розкішний ансамбль – родинний палац цадиків і клойз-синагогу. Фундамент цієї синагоги змурували із землі, яку два століття тому везли із самого Єрусалима. У 1940-х роках, коли закривали храми, славетну резиденцію Ізраїля Фрідмана перетворили на майстерню з ремонту сільськогосподарської техніки. Відразу після війни тут ремонтували танки. Саму будівлю спотворили, добудувавши корпуси фабричних цехів.

Цілком можливо, що садгірська синагога у майбутньому стане міжнародним центром паломництва хасидів на зразок Уманського. За умови, що обласний благодійний фонд "Ор Авнер" знайде кілька мільйонів доларів, необхідних для капітального ремонту клойз-синагоги та палацу цадика, а також реалізує решту своїх планів, на кшталт створення в Садгорі музею історії та культури єврейського народу, ліцею, готелю, кошерних ресторанів, бібліотеки, пансіонату, офісних центрів тощо, можна сподіватися, що вже зовсім незабаром це передмістя Чернівців перетвориться на один зі світових центрів хасидизму.

Ілля ЛІСОВИК, "ДОБА"