Влада запевняє, що не дає красти гравій
На Буковині вдалося припинити системне розкрадання гравійно-піщаної суміші з річок області, проте залишається невирішеним питання незаконної вибірки гравію на річках фізичними особами у селах Верхні Петрівці, Панка, Комарівці Сторожинецького району, Сучевени, Тереблече, Карапчів, Черепківка Глибоцького району, Стрілецький Кут, Мамаївці Кіцманського району та Зелений Гай Новоселицького району. Про це йшлося сьогодні на апаратній нараді під керівництвом голови Чернівецької облдержадміністрації Михайла Папієва.
Як повідомив начальник державної екологічної інспекції в Чернівецькій області Василь Дутчак, за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 452 особи на загальну суму штрафів 39,8 тис. грн. За завдані збитки на суму 730,5 тис. інспекцією виставлено 145 претензій та позовів на суму понад 44 тис. грн. В правоохоронні органи за незаконну вибірку гравійно-піщаної суміші направлено матеріали на суму понад 700 тис. грн. Майже 95 відсотків виявлених порушень вчинені пересічними буковинцями. Поширеними, за словами В.Дутчака, є явища стихійного створення бригад з навантаження піску і гравію, які проводять незаконні роботи в нічний час. Особливо широкого розмаху цей процес набув у Новоселицькому, Кіцманському та Сторожинецькому районах. Про це повідомляє прес-служба облдержадміністрації.
"РУСЛОРЕГУЛЮЮЧІ РОБОТИ" ЗАБУТИ І НЕ ЗГАДУВАТИ
Антропогенний вплив на річки Західного регіону країни досягнув критичної межі, – констатували під час п'ятої всеукраїнської наукової конференції "Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія". Форум науковців, на якому значну увагу було приділено проблемам сталого розвитку річкових басейнів, систем, планам інтегрованого управління ними, підвищенню якості водних об'єктів, екологізації водного господарства тощо, відбувся на базі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Питання розглядалися у контексті запровадження європейського досвіду, зокрема Водної рамкової директиви ЄС, Карпатської конвенції та інших документів.
Силами кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Чернівецького національного університету ім. Федьковича були проведені експедиційні дослідження на річках Передкарпаття після проходження паводка 2008 року. Виявлені основні проблемні питання. Вони стосуються протипаводкових споруд, мостових переходів, амплітуд змін рівнів води, процесів затоплення, небезпеки житловим спорудам, засміченню русел та заплав. Фахівці констатували, що наразі практично не залишилося ділянок річок, що збереглися б у природному стані. Хоча, згідно з водною рамковою директивою ЄС, саме вони отримують найвищу оцінку якості та знаходяться у найкращому екологічному стані. Відтак виникає об'єктивне протиріччя між здійсненням протипаводкового захисту, регулюванням русел і підвищенням якості річок, відповідних систем, геосистем, розвитком екологічної мережі.
"У таких стратегічних підходах, як сталий розвиток, інтегроване управління річковими басейнами, слід передбачити принципово важливі складові стосовно відродження річкових ландшафтів, екосистем і переходу до екотолерантного протипаводкового захисту, – переконаний завідувач кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, голова науково-технічної ради при Басейновій раді Дністра Юрій Ющенко. – Пропоную терміново переглянути такі поняття, як "регулювання русел ("руслорегулюючі роботи"), "шкідлива дія вод" тощо. Також необхідно розвивати "систему гідроморфологічного моніторингу, відповідні геоінформаційні системи, кадастрові описи.
Очевидно, що під час реалізації у Чернівецькій області протипаводкових заходів, передбачених "Державною цільовою програмою комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет", Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів мало би враховувати ці висновки науковців. Зокрема, під час будівництва АІВС "Прикарпаття", реалізації проектів "Кріплення берега р. Черемош в с. Шпетки Путильського району Чернівецької області" (вже завершено), "Відновлення дамби на р. Черемош в с. Чортория Кіцманського району", "Кріплення берега р. Сірет в с. Панка Сторожинецького району", "Відновлення дамби №3 на р. Черемош в с. Банилів Вижницького району" тощо.
Оптимістичні заяви начальника Держекоінспекції в Чернівецькій області Василя Дутчака про те, що "якщо порівняти 2011 рік із попередніми, то процес вибірки гравію став практично керованим. Того, що було 2009 року чи 2010, коли ми затримували на рік по 600-800 машин, немає", звісно, додають оптимізму. Проте науковці все одно твердо переконані у тому, що саме формулювання "руслорегулюючі роботи" є некоректним, яке вигадали винятково для обгрунтування забору гравію. Насправді, якщо слідувати такій логіці регулювання, то русла всіх річок світу треба перетворити на гладкі канали. Відтак навіть якщо вже сьогодні повністю заборонити відбір алювію, то річки все одно зможуть відновити свій попередній стан не раніше ніж за сотні років. Можливі негативні наслідки для життя людей такого бездумного експериментування зі стихіями – від зникнення води у криницях і аж до катастрофічних зсувів – взагалі тема окремої розмови. Власне, нещодавній приклад зменшення води у Сіреті, з якого райцентр Глибока отримує воду, – яскраве тому підтвердження. Основними причинам антропогенної катастрофи фахівці називають варварський вибір гравію і сильні повені останніх років, під час яких вода додатково вимила шар гравію.
Тому, звісно, добре, що виконання запланованих на Буковині протипаводкових робіт у повному обсязі дасть змогу ввести в експлуатацію загалом 1150 п.м берегового кріплення та 700 п.м водозахисних дамб, проте, чи не заплатить за це громада врешті-решт надто високу ціну? І вимірюватиметься вона, до слова, не тільки витраченими десятками, а то й сотнями мільйонів гривень. Щоправда, годі сподіватися, що голос розуму буде почуто, особливо у справі, де ті самі сотні мільйонів гривень замішані.
