Віталій Чурай: Відсоток придатності на медичних комісіях – 25% ... На 8 хлопців – по 10 хвороб

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 9 липня  2015 року.

 Тема: 6-та хвиля мобілізації в Чернівецькій області

 Запрошені гості: Віталій Чурай, чернівецький обласний військовий комісар

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук: Пане Віталію, розкажіть як зараз проходить 6 хвиля мобілізації, чи вдається виконувати всі завдання в Чернівецькій області. Адже ця хвиля заявлена останньою цього року.

 Віталій Чурай: Остання не остання, це ми будемо бачити потім, просто в цьому році, на відміну від минулого року, коли були проведені дві черги мобілізації, в цьому році був указ Президента, який визначав завдання з початку 20 січня і впродовж 210 днів проведення мобілізації, тому поділ на 4, 5, 6 мобілізацію – досить умовний. Завдання ми отримуємо, коригували завдання і в сторону збільшення, і в бік зменшення. Що стосується 6-ї хвилі, то ми отримали завдання в більш ніж 1000 чоловік, поставити 100 чоловік офіцерів запасу, доставити в навчальні центри підготовки як солдатів так і офіцерів. Нагадуємо, що всі військові комісаріати, це відмінність цього року, що ми поставляємо в навчальні центри, навчальні полігони, навчальні частини, а офіцерів на курси перепідготовки. На протязі від 20 до 30 дів, в залежності від спеціальності, вони проходять підготовку базову, індивідуальну по своїй спеціальності, після чого розподіляються по військових частинах і вже там проводиться допідготовка в складі підрозділів з мотивів вдосконалення колективної готовності до виконання завдань за призначенням. І після цього в разі необхідності, при отриманні завдання, ступені навченості, військові частини відбувають для виконання цих завдань.

 Людмила Григорчук: Які професії потрібні зараз?

 Віталій Чурай: Так як і під час 4 і 5 черги, саме важливі спеціальності, це механіки-водії, водії різних систем, і водій автомобілів і бронетранспортерів, БМП, танків, фахівці розвідувальних спеціальностей, десантних спеціальностей, танкісти, бо прийняте рішення начальником Генерального штабу, на комплектацію частину високомобільних десантних військ, тобто ВДВ, зараз вводяться в штат і на їх озброєння приймаються танки Т 80, які в нас знаходилися на зберіганні, в порядку 150 одиниць, які зберігалися на складах. Прийняте рішення про їх знаття з зберігання, проводиться їхнє переоснащення, їхня розборка, башня відділяється, переоснащуються, доукомплектовуються, двигуни міняються і вони ідуть десантним військам. От таких фахівців нам не вистачає, танкістів. Фахівців протиповітряної оборони, артилеристів як завжди, і уже виходять такі спеціальності, як тилові спеціальності. Є необхідність. І офіцерів так само всіх спеціальностей.

 Людмила Григорчук: Як зараз відбуваються відправки? Вже закінчилося оповіщення?

 Віталій Чурай: Оповіщення проводимо далі. Тому що у нас з тисячі завдання, біля 509 чоловік ми відправили і будемо продовжувати відповідно завдання далі, відправляти у військові частини. До речі, що стосується ще однієї відмінності, то ми комплектуємо ще прикордонний загін, там невелика чисельність, десь 105 загального завдання, я уже казав нашим військовим, чернівчанам, буковинцям, якщо є бажання бути у прикордонному загоні, то прибути у військовий комісаріат і направитися до прикордонної частини. Ми відправляємо зараз у цю військову частину і є можливість проходили службу на теренах області, кількість місць обмежена. Не зволікайте, не думайте, а треба йти у комісаріат і йти у цю частину.

 Людмила Григорчук: Добровольців є багато?

 Віталій Чурай: Добровольців набагато менше, ніж раніше, але вони все одно є. більше 50 чоловік було призвано добровольців під час 5 хвилі мобілізації, про деяких з них ми дізнавалися, коли вони вже прибували у військову частину, коли військова частина нам присилала запит і ми відповідним чином надавали інформацію. До складу, до речі, можна відмітити і тих, які добровільно укладають контракт. У нас більше 60 чоловік, які за перше півріччя вклали контракт, визначили собі посаду, військову частину обрали і заключили контракт з командуванням тих чи інших військових частин.

 Людмила Григорчук: Відправляєте у навчальні частини щодня?

 Віталій Чурай: Найбільші військові частини, які ми подаємо по солдатам і сержантам у Старичах Львівської області і біля Рівного навчальний полігон. Туди ми, як правило, централізовано відправляємо, будемо відправляти один чи два рази на тиждень. А що стосується офіцерів, то у нас є завдання і по декілька чоловік на курси перепідготовки, то ми будемо відправляти в залежності від військовозобов’язаних. Ми і вчора відправляли, і сьогодні, і завтра. По необхідності. Бо по кожному напрямку не треба збирати велику кількість.

 Людмила Григорчук: Коли ви підсумовували 5 хвилю мобілізації, то ви казали, що вона пройшла не так, як ви хотіли. Не виконали завдання навіть на половину.

 Віталій Чурай: Ми виконали на 44%. З двома іншими областями на одному рівні: з Сумською та Закарпатською областями. Відповідно було підведено підсумки в генеральному штабу, уточнили завдання, шляхи вирішення. Один з них, що зараз створюється і буде запроваджений один реєстр військовозобов’язаних і тих, які ухиляється, він буде об’єднаних з прикордонною службою, фіскальною, щоб було менше можливості уникнути призову по мобілізації.

 Людмила Григорчук: Скільки часу треба, щоб цей реєстр вже був готовий?

 Віталій Чурай: Він постійно опрацьовується. Ми над ним працюємо, він є, але ми його вдосконалюємо щодо законодавчого плану.

 Слухач. Яник. Щодо демобілізованих. Власне, мене цікавить, чи переймається він долею демобілізованих. Чи можна до нього звертатися з питанням лікування, протезування, реабілітації. Що в цьому напрямку вже зроблено паном.

 Віталій Чурай: Військовий комісаріат не є лікувальним чи оздоровчим закладом, але ми постійно працюємо у взаємодії, що стосується тих, які демобілізованих. З департаментом охорони здоров’я, з лікарнями, з департамент соцзахисту, постійно обмінюємося реєстром військовослужбовців, які були звільнені, в тому чисті учасників АТО. ті, які отримали статус учасника бойових дій. Було прийняло в області програма, що стосується реабілітації, і соціальної, і психологічної, і лікувальної реабілітації, всіх, хто проходив службу. Є програма, що стосується і протезування. Це, на жаль, болюча проблема, одна з болючих, не так гладко все проходить в цьому питанні. Ми працюємо не з лікувальними закладами в цьому плані з військовими закладами, бо хлопців, які були поранені, то ще знаходяться на військовій службі. Бо їхнє лікування і реабілітація передбачена закладами міністерства оборони. Відповідно по статусу учасника бойових дій, в травні місяці були прийняті зміни до законодавства, відповідно, комісія обласного військового комісаріата надає статус учасника бойових дій. Набагато скоріше тепер цей процес проводиться. Але у нас проблема тепер порядка 150 хлопців, які надавали документи через військові частини і поки що не отримали, загалом у нас по області більше 400, майже 450 чоловік отримали статус учасника бойових дій. Вч ора ще одна комісія засідала і визначили статус учасника бойових дій. Відповідно, найближчі дні вони отримають посвідчення і талони на скидку на проїзд залізничним, повітряним і іншим транспортом.

 Людмила Григорчук: В чому затримка?

 Віталій Чурай: Тому що вони подали через військові частини, а там дуже довгий процес. Військова частина передає на командування, потім в штаб, потім в департаменти, там комісії розглядають. У нас були такі випадки, що ті, хто подавали в квітні і травні документи, то раніше отримували, ніж ті, хто подавав у січні і лютому.  Деякі також не ті документи подають, невірно оформлені військовими частинами. Військовий комісаріат іде на зустріч, але десь також до якогось порогу, щоб не порушити законодавство, не порушити ті вимоги, які подаються.

 Людмила Григорчук: Який найлегший і найшвидший шлях?

 Віталій Чурай: Всі вже знають перелік документів: стандартна довідка про участь в АТО, витяг командира про прибуття і вибуття з зони АТО і витяг з наказу командира сектор, начальника АТО про  прибуття і вибуття з відповідної зони.

 Людмила Григорчук: Часто до вас звертаються хлопці з проханням допомогти?

 Віталій Чурай: Не часто, бо вже налагоджена програма, і соцзахист і медики самі ідуть до учасника АТО. Але випадки є, і ми направляємо на реабілітацію. Є багато волонтерів психологів, які нам залишили свої координати і готові допомагати і дійсно допомагають нашим хлопцям. Адже не лише хлопці, але й їхні сім’ї також потребують реабілітації. Різні організації підключаються, Берегометський лісгосп, Брусницький санаторій, там під егідою департаменту охорони здоров’я. деякі хлопці ображаються, що щось не так швидко робиться, але хочу їм нагадати, що цей процес тільки налагоджується., є ще недоліки, підказуйте, без предвзятості, є у нас організація учасників АТО, і обласні, і районні. Треба виявляти ці проблеми і відповідним чином реагувати, підказувати і обласному військовому комісаріату, владі, на місцях. Найбільш болючим напевне питання, що стосується учасників АТО. Це надання земельних ділянок. Але, на жаль, хлопці приходили нещодавно в обласну державну адміністрацію, але землею володіють органи місцевого господарювання, сільські ради. Там в першу чергу треба піднімати питання, якщо не вирішується, то треба іти вверх. На жаль, дуже багато  в нашій державі, те, що задекларовано постановами, приходиться вибивати, такий шлях пройшли і хлопці, які служили в Афганістані, 20-30 років назад і зараз доказують свою правоту, на жаль, Так є. Іноді трапляється.

 Людмила Григорчук: Але дають вже землю?

 Віталій Чурай: Більше проблем по місту. По районах скоріше вирішується це питання. Але є села, де землі вже нема. Були зміни до законодавства, статус населеного пункту, іноді, не думаючи про подальший розвиток, були прийняті межі села, закріплені, сьогодні є такі випадки. Учасники АТО приходили в адміністрацію, пропонували створювати по прикладу Нового Киселева, який створили для переселенців Чорнобиля. Може створювати заново населені пункти, поблизу міста Чернівці, в районах, за їхнім бажанням, щоб задовольнити, вирішити цю проблему. Якщо це можливо.

 Людмила Григорчук: Поки що відповіді нема?

 Віталій Чурай: Так, нема, це була пропозиція. І обласна адміністрація з’ясовує можливості. Хлопці ж також, хтось хоче в себе в селі, хтось в Чернівцях. Треба консультації проводити і вирішувати цю проблему.

 Людмила Григорчук: Які райони в нас пасуть задніх щодо мобілізації?

 Віталій Чурай: У нас раніше чомусь по 4-й, 5-й хвилі виникла проба з містом Новодністровськ. Сьогодні ця проблема вирішується, розв’язується. В Герцаївському районі проблеми, в Новоселицькому, Сторожинецькому. До речі, перебували мої офіцери і в Новоселицькому, і в Глибоцькому районах, щоб вийти з цієї ситуації, голови РДА, районних рад, сільські ради, обдумують питання, щодо надання матеріальної допомоги хлопцям, які виявлять бажання бути призваними по мобілізації. Ще неодноразово питання піднімалося про матеріального стимулювання державою призваних за мобілізацією. Питання вирішується, але, на жаль, не так, як хотілося. Бо і державний бюджет, і Міністерства оборони, в минулому році заклали багато, здається, але були інфляційні процеси, долар скакнув і відповідно, в стільки разів зменшився реальний бюджет, його вага. Але все одно питання вирішується. На нараді минулого тижня в Генеральному штабі, начальник Генерального штабу зауважив, що солдати і сержанти, які беруть участь в бойових діях, будуть мати не менше 8 тисяч гривень. Вже прийнята постанова Кабміну, що ті, які призвані за мобілізацією, але підписали короткостроковий до завершення особливого періоду, або реальний контракт, військовослужбовці також отримуватимуть одноразову матеріальну допомогу. Солдати – 9 тисяч, сержанти – трохи більше 10 тисяч і менше 12 тисяч – офіцери. Це також стимулювання укомплектування збройних сил і заходи такі проводяться і не залишаються. Деякі хлопці, які прийняли раніше участь і зараз приймають участь, передають, що проблема в отриманні так званих бойових. У нас, на жаль, в державі бюрократія, яку необхідно виконати. Це стосується і підбитої техніки і реальної участі в бойових діях – це все треба підтвердити документами, починаючи від взводу і до сектора. Є проблема, але за останніх 2 тижні було декілька розгромних наказів  міністра оборони, начальника Генеральн6ого штабу, щодо прискорення таких виплат і недопускання затримки чи відмови.  На особистому контролі і міністра оборони це перебуває.

 Людмила Григорчук: Коли прогнозують це підняття виплат?

 Віталій Чурай: Найближчим часом. Питання опрацьовується, буде виконано найшвидше. Всі можливі надбавки для хлопців, які знаходяться в зоні АТО, вони передбачені і виконуються.

 Слухач. Іон. Ті, хто хоче працювати волонтером, чи до вас звертатися? Чи є у  Україні ракетні сили, чи можна через вас подавати заявки на службу?

 Віталій Чурай: Що стосується волонтерів, то у нас є волонтерський рух і в кожному районі в ОДА, і в міській раді, звертайтеся до них. Якщо не можете знайти їхні контакти, то приходьте в обласний комісаріат, то ми з ними контактуємо, підтримуємо один одного. Що стосується ракетний військ, то залишилися ще військові частини, які за це відповідають. Я знаю, що вони укомплектовані. Якщо є бажання служити там, то звертайтеся в військовий комісаріат, щоб ми з’ясували таку можливість. За  останні декілька років я не пам’ятаю, чи ми відправляли туди людей. Але якщо є бажання – то ми допоможемо.

 Людмила Григорчук: Були проблеми з лікарями і з офіцерами щодо мобілізації раніше. Зараз як ситуація з медиками?

 Віталій Чурай: По лікарях ми продовжуємо виконання, нам більше не дають, ще 5 офіцерів лікарів маємо відправити. Що стосується збройних сил, бо ще один чи два в прикордонний загін маємо відправити. Це наш борг. По медичним комісіям, там починають звинувачувати. Я не стороннік цього, але у нас відсоток придатності 25%, тобто кожен 4-й, який прийшов медичну комісію, придатний. А середній по Україні – 50-60%, і в сусідніх областях такий же. Навіть у нас по області є розброс відсотка від 16 до 55%. Ну, не скажу, що хтось зловживає. Може у нас гіпердіагностика. Зайвих хвороб шукають і військовозобов’язані. І лікарі не приймають рішення на місці, не визначають. Що стосується і строкової служби, і призову до мобілізації, дозволяється призивати з деякими відхиленнями, бо зараз немає абсолютно здорової людини, або дуже мало таких. Навіть по досвіду минулих призовів, що стосується призовників, хлопців 18-25 років, були раніше, зараз ценз віковий помінявся призову на строкову службу. То було на 8 чоловік 10 хвороб. Якщо один з них не мав відхилень, то деякі мали по два-три захворювання. Один час ми їх зараховували в резерв, тепер такого нема. Ми їх призивали. Призов був завершений 30 червня, останню, крайню команду відправили, укомплектували повністю, вчасно відправили.

 Людмила Григорчук: А скільки всього треба було лікарів?

 Віталій Чурай: Починалося 22, добавлялося два чи три. Загальне завдання 25 чи 26 чоловік. Досі не можемо це завдання виконати. Тут є своя специфіка. Треба відповідну спеціальність, лікарі загальної практики, не потрібні стоматологи, гінекологи не підходять. Треба саме загальної практики.

 Людмила Григорчук: Ви завжди тішили нас інформацією, що у нас добре було з постачанням техніки.

 Віталій Чурай: По досвіду, я аналізував поставку ресурсу і в цьому році, і в минулому. Ми напевне єдина область в Україні, яка завдання по техніці виконувала вчасно і краще всіх. Цього року ми взагалі на 100% виконали завдання по минулих чергах мобілізації. Небагато, у нас невелике завдання, бо у нас область сама маленька в Україні. Завдання визначають у відповідності від наявності ресурсів. Ми своє завдання виконали.

 Людмила Григорчук: Які організації працювали з вами по техніці?

 Віталій Чурай: Якщо ми визначали Сторожинецький район як гірший по мобілізації солдат, то по техніці нас виручають, постачають нам і важко підйомники, автомобілі високої прохідності. Виконують завдання в усій області. Практично всі райони виконують. Ту техніку, які купують волонтери, то вона не йде нам в залік. Вона йде у ті військові частини, які визначали. Ми думали, що можна було б приобщити до завдання мобілізації. До речі, зараз багато техніки, яка вийшла з ладу, так як і люди, бере участь у проведенні завдань і начальник генерального штабу дозволив замість своєї техніки, ремонтувати ту техніку, яка вийшла з ладу і вона піде в залік для області по виконанню мобілізаційного завдання. Зараз ці питання вивчаються, вирішуємо, що краще і дешевше зробити. Чи ремонтувати ту техніку, яка знаходиться в Житомирській, Харківській, Хмельницькій області, чи купувати нову.

 Людмила Григорчук: В нас є фахівці, які можуть це зробити?

 Віталій Чурай: В нас нема потужних підприємств, ремонтних майстерень. Але відпрацювати можна. Треба розібратися, в якому стані та техніка, що ми зараз і робимо. Упирається також не стільки в можливості підприємств, скільки в наявність запчастин, в їхній ціні. В агрегатах, які треба відремонтувати, замінити.

 Людмила Григорчук: А ви берете участь у тій співпраці між волонтерами і військовими. Підказуєте, що купувати?

 Віталій Чурай: Ми на якомусь етапі в минулому році, коли зароджувався цей волонтерський рух, то ми підказували і виводили на військові частини. Але зараз багато волонтерських організацій, кожен має свою частину і не зважаючи на те, що змінилося укомплектування, якщо раніше ми комплектувати винятково за рахунок чернівчан, буковинців, то зараз вона комплектується за рахунок навчального центру, там вихідці з усіх областей. Помінялися ці принципи, але волонтери залишилися з тими частинами, з якими і працювали раніше. 

 Людмила Григорчук: Після перерви, цієї весни ви оголошували набір на строкову службу. Люди трохи лякалися цього, бо не розуміли десь різницю між мобілізацією і строковою службою, ви наголошували, що строковики не будуть служити в АТО. Як все пройшло?

 Віталій Чурай: Указом Президента був збільшений термін проведення строкової служби, до червня місяця. Дуже проблематично було укомплектування крайніх команд наприкінці червня. Не зважаючи на те, що було моральне стимулювання, були прийняті зміни законодавства тих, які призвані на строкову службу, за ними також зберігається місце працевлаштування, зарплатня, як і мобілізованими. Намагається держава щось робити в цьому напрямку. Все одно дуже проблематично, ми один в один укомплектували крайні команди, але завдання все повністю було виконано 480 чоловік ми відправили до лав збройних сил, служби транспорту і Нацгвардії. Ще раз нагадую, що є відповідний указ Президента, який забороняє всім керівникам, використовувати строковиків в АТО. Тому якщо батьки будуть чути, що це не виконується, то звертайтеся у військовий комісар, щоб це вияснити. Хоча у нас були такі випадки, що хлопці, які вже були звільнені, то вони проходили два і два з половиною року замість того року, який повинні бути. То вони також учасники бойових дій в АТО і отримають статус учасника бойових дій. Але це ті, які проходили службу. Ті хлопці, які на строковій службі, бажали, щоб їх відправили в частини спеціального призначення, то вони при ймали участь і з того боку в оцепленні охорони Президентського дворця, а потім змінилися ситуація і вони прийняли участь в АТО. І не рік, а два, два з половиною. Проходили службу.

 Людмила Григорчук: Змінився і віковій ценз.

 Віталій Чурай: Так. Законодавчому плані пройшли зміни. Призовний вік від 18 до 27 років, але згідно указу Президента ми призивали тільки з 20 років. Але з 27 річний вік залишився. Відповідно ті, які раніше у нас, особливо випускники медичних академій, які проходили інтернатуру, які виходили з віку призовників, вони зараз залишаються і підпадають на строкову службу восени.

 Людмила Григорчук: Багато було серед цих 500 людей віком 25 років і вище?

 Віталій Чурай: Небагато. Досвід нам показує, що 18, 19 до 20 років, то це 60-80% тих, яких призивали. Призовники старшого віку уже мають розквітаючі хвороби, які у них були. Відповідним чином вони одружуються, у них діти, вони мають відстрочку, якщо дві дитини, то вже мають відстрочку до кінця призовного віку. Були такі самі проблеми у нас, які і при мобілізації.

 Людмила Григорчук: Скільки часу вони мають служити?

 Віталій Чурай: Півтора року термін проходження служби. А ті хто має повну вищу освіту – то рік. Трошки піднявся. Було 9 місяців, які мають вищу освіту, зараз рік, і замість року – півтора тим, які не мають повної вищої освіти.

 Людмила Григорчук: По контрактниках, є багато бажаючих?

 Віталій Чурай: Цього року військових за контрактом більше 60 чоловік призвали. Документи робили військові комісаріаті, це ті, які прийшли через комісаріати. Біля 15% військових частинах тих, яких призивали за мобілізацією, залишилися служити, підписали контракти. Це показує, що у нас разом з строковиками, які більше 300 чоловік, які звільнені з строкової служби, якщо з ними рахувати 1300, якщо відняти строковиків, то тисячу чоловік стало на облік після звільнення, тобто демобілізація, а ми призвали півтора тисячі чоловік. Теж, може бути, що відсоток загальний, 15-20% по Україні, у нас навіть більше тих, які схотіли залишися служити за контрактом у військові частини.

 Людмила Григорчук: Скількох людей покарали за ухилення від мобілізації?

 Віталій Чурай: Що стосується 4-ї черги і минулого року, то міліція заносила у єдиний реєстр досудових розслідувань про кримінальне правопорушення щодо ухилення від військової служби, то біля 30 чоловік наскільки мені відомо. Ми уточнюємо ці дані, бо міліція це вела і суди мали це виясняти. Це також один з елементів військового обліку, суди, ЗАГСи, що всі вони повинні інформувати про настання інвалідності, про померлих, про засуджених, а не завжди це робиться. То велику роботу роблять комісаріати, щоб налагодити роботу. Це що стосується кримінальної відповідальності, а щодо адміністративної відповідальності, то ми під 250 чоловік в цьому році вже отримали адміністративне стягнення, тобто адмінпротокол і постанову про адміпорушення через військові комісаріати. Більше 170 чоловік це фізичні особи. 25 керівників підприємств і порядка 40 сільських голів, начальників ЖРЕПів, секретарів сільських рад, які порушували чинне законодавство, що стосується військового обліку, що стосується проведення мобілізації. Деякі керівник підприємств були оштрафовані двічі.

 Людмила Григорчук: Ті, які оштрафовані, вони підпадають під мобілізацію?

 Віталій Чурай: Так, вони  будуть призвані і відправлені у військові частини. Але над ним ще буде порушення і той умовний термін, що буде стимулювати до добросовісного виконання завдань

 Людмила Григорчук: На державному рівні Чернівецьку область називають такою, з якої найбільше виїжджають за кордон.

 Віталій Чурай: Так, є інформація, що виїжджають, але вся область не може виїхати. Якщо у нас 50 тисяч військовозобов’язаних, які перебувають на обліку, не можуть всі вони виїхати. Просто це нереальні факти і цифри. Але все одно, генеральний штаб ініціює законопроект щодо створення реєстру тих, які ухиляються від призову, щоб обмежити їх можливо. Чинне законодавство ясно і конкретно говорить, що з настанням мобілізації, військовозобов’язаним заборонено міняти місце проживання, місце перебування без дозволу військового комісаріату, але, на жаль, не було прописано механізми виконання цієї норми. То зараз намагаються всі ці пробіли в чинному законодавстві генеральний штаб закрити і законопроект готовий, проходить узгодження у комітетах.

 Людмила Григорчук: Люди говорили, що військові комісари стояли на кордонах і не пускали людей з України.

 Віталій Чурай: Дуже багато є юристів, адвокатів, розказують де мають вручатися повістки. Сьогодні чинним законодавство не визначено де вручається або не вручається повістки військовозобов’язаним. Існує система військове оповіщення. Що вручає представники сільських рад, будь-хто. Тим більше, хочу нагадати є правили військового обліку. І відповідальні за здійснення і налагодження військового обліку, про всіх призовників і військовозобов’язаних, керівники підприємств зобов’язані повідомити у військкомати, а в разі потреба, вони зобов’язані оповіщати і поставляти призовників у військовий комісаріат. Що стосується пунктів збору сільських рад, то представник пункту цього не обов’язково представник адміністрації, дозволяється брати з інших установ, організацій додаткових людей, якщо їм не вистачає працівників. Не заборонено вручати і двірника, і в тролейбусах, і на вулиці. Був ажіотаж у Харкові, але було повідомлення адвоката, що військовий комісаріат не порушував ніяких норм. І все згідно чинного законодавстова. Може треба піднімати інше питання, чому ухиляється, чому не приходять і військовим комісаріатам і представникам, на яких покладено оповіщення , таким чином діяти.

 Людмила Григорчук: Зараз навіть бояться йти за дипломами

 Віталій Чурай: Ми звернулися до керівників навчальних закладів, щоб в обхідний бігунок включити військові комісаріати, для уточнення обліку, нагадування тим військовозобов’язаним про їхній військовий обов’язок і відповідним чином налагоджувати той військовий облік. Ми запрошуємо у військовий комісаріат, але ж не призиваємо відразу. Вже другий рік відсоток не міняється 40% мають право за сімейними обставинами на відстрочку, а потім на медичній комісії кожен 4-й визнаний придатний і направляється у військову частину.

 Людмила Григорчук: Навчальні частини добре готують зараз мобілізованих?

 Віталій Чурай: Було на початку травня призупинка і скарги, що в навчальних центрах не було речового майна. І були скарги на міністерство оборони, хоча міністерство проводило розрахунки і графік поставок виходячи з своїх відповідно матеріалів. Ті хто шиє форму, вони зобов’язалися подати майно речове, але порушили терміни поставки, тому були затримки, деякий час були проблеми в деяких навчальних центрах. Ми призупиняли поставки, чекали, коли отримують те речове майно, але всі шишки по ЗМІ летіли в бік міністерства, не розібравшись, тому що по вихідних даних було зобов’язано і був ще деякий термін, що на всяк випадок міністерство оборони робили зазор на можливий зрив поставок, але все одно було зірвано поставки речового майна хлопцям. Що стосується харчування, то не проблема. Я спілкувався з солдатами і офіцерами, то все гаразд. В січні були проблеми з палатками, зараз інша проблема – вода, бо жара, але вода як проблема вже знята з повістки дня. Питною водою навчальні частини забезпечені бутильованою водою, а не цистернами. Був приклад, коли ми проводили навчання з територіальним батальйонам, то ми були більш ніж забезпеченні бутильованою водою для пиття і приготування їжі для хлопців, які проводили навчання.

 Людмила Григорчук: Хлопці не скаржаться на погане проведення навчання?

 Віталій Чурай: Загалом підготовка проведена на досить серйозному вигляді і в навчальних центрах, і в навчальних частинах, що стосується сержантів, і що стосується офіцерів.

 Людмила Григорчук: В нас на полігоні також проводяться навчання.

 Віталій Чурай: Так, ми проводили заняття з загоном територіальної оборони. Це визначена дуже серйозним фактом стримування для Російської федерації, яка не відмовилася від бажання провести повномасштабну війну, про що говорить наша розвідка. От одним з факторів стримування є військові частини підрозділи територіальної оборони. З ними ми проводили навчання в Сторожинці. Дуже серйозно ми готувалися, дуже старалися провести нормально, щоб воно було з користю. Всі відмічають з добрими словами жіночий взвод, який проходив навчання, який дуже завзято, вони бажали бачити все, вони бажали бути на всіх завданнях і скрізь прийняти участь. Починаючи з інженерної підготовки, медичної підготовки, рукопашного бою, вогневою підготовкою, стрільбою з стрілкової зброї і з кулемета. І вони своїм завзяттям і свої бажанням підштовхували, і підтягували чоловіків, бо вони після того, як жінки скрізь ідуть, і ні від чого не відмовляються, не зважаючи ні на спеку, ні на що. Хлопці, які приймали участь в АТО, то вони казали, що може жінкам не треба скрізь іти, то вони не погоджувалися, скрізь ішли. Дивилися на спостережний пост. Всі досі задоволені, з такими добрими згадками про це говорять, це було дійсно яскравим прикладом для всіх.

 Людмила Григорчук: Територіальна оборона далі буде готуватися?

 Віталій Чурай: Так, ми вже отримали завдання генерального щтабу щодо уточнень і приписки, і завдань, і порядку виконання завдань і формування, в тому числі вже ми готуємо розрахунки для проведення аналогічних завдань, занять після завершення 6-ї черги мобілізації, десь на початку вересня місяця. При чому наша область визначена однією з областей небагатьох, на які буде зосереджено зусилля проведення цих занять.

 Людмила Григорчук: Через те, що ми прикордонна область?

 Віталій Чурай: Так, те, що ми знаходимося на кордоні, в нас мало військових частин, не зважаючи на те, що не відмовлено про створення військової частини, але відтягуються ще терміни її формування.  Придністров’я не так далеко від нас, не зважаючи, що треба пройти через Молдову, є важливі об’єкти, які треба захищати, в тому числі і моральний, патріотичний дух населення підвищується, при проведенні цих занять. Це точно. От тому визначено нашу область як одну з основних зосереджень територіальної оборони.

Насамкінець скажу, що на жаль, нашому поколінню приходиться захищати державу, її суверенітет, майбутнє зі зброєю в руках і військовозобов’язаним, нашим чоловікам, треба виконати не тому що є військовий комісар, а дійсно тому, що соромно перед сусідніми областями, де більший відсоток виконання завдання, щоб потім, коли прийдуть роки, щоб діти нас питали, що ти батьку зробив для нашої України, щоб вона була сама, сама знала свій шлях, щоб не треба було ховати очі і придумувати якісь небилиці. Допомагати хлопцям, які вернулися з АТО, в їхньому становленні в мирному житті. До речі, багато з них приходять і просять знову бути призваними. Дуже мені подобаються слова 95-го кварталу: Мирного неба над головою і рідної землі під ногами.

Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ  www.buknews.com.ua