Війна у розпалі: волонтери-«УДАРівці» повернулися з передової
Танасій Гуцул та Олег Шемуня щойно повернулися зі Сходу України, куди відвозили гуманітарну допомогу. Волонтери дісталися крайньої точки, контрольованої українськими військами – всього за 200 метрів від лінії розмежування. Супроводжували «УДАРівців» спецпризначенці, які зустріли буковинців при в’їзді в зону АТО і провели до пункту призначення, а саме у район Трьохізбенки.
Про це BukNews повідомили у прес-службі ЧОО ПП "УДАР Віталія Кличка"
Танасій Гуцул зізнався, що ця поїздка була морально найважчою:
- Коли ми приїхали на передову, хлопці – спецпризначенці – відвели нас до місцевих. Це просто жах, у яких умовах ці люди виживають. Хто міг виїхати подалі від обстрілів – давно це зробив. А там залишилися переважно люди літнього віку, яким необхідна допомога, догляд.
Продірявлені паркани, завалені дахи, подекуди навіть і повалені стіни – такими є будинки поблизу Трьохізбенки. У магазинах практично нічого купити, люди виживають з того, що вирощують. Але найгірше – аптеки закриті, а на медичну допомогу мало хто розраховує.
Українські військові кажуть, що місцевим допомагають самі, як можуть. Отримали заплату – купили якісь необхідні речі чи медикаменти і віднесли людям. З часу перебування у цьому районі, а це близько півроку, стосунки з населенням значно покращилися. Вони бачать, що спецпризначенці допомагають, підтримують, захищають, чим і завоювали довіру місцевих. Сьогодні ж, навіть не розгледівши обличчя під балаклавою, зустрічають як синів.
- Зараз відчувається нестача медикаментів, у першу чергу – геріатричної групи: проти головокружіння, для розширення судин головного мозку, кістково-суглобові, для покращення мозкового кровообігу, для нормалізації тиску тощо. Також необхідні миючі засоби – пральні порошки, засоби для миття посуду, особистої гігієни. Ці люди просто покинуті напризволяще. Тому ми стараємося допомагати, як можемо, - каже військовий.
За словами Олега Шемуні, допомогу, яку везли спецпризначенцям, поділили на усіх. Та ближчим часом волонтери поїдуть знову:
- Там війна, і вона не втихає зовсім, навпаки – у розпалі. Тут, на мирній території, люди цього не відчувають. А там – зовсім інша реальність, інші проблеми. Холоди уже не за горами, а у місцевих жителів немає даху над головою. І не думаю, що скоро туди направлять людей щось відбудовувати. Будемо знову звертатися до знайомих, просити допомоги. Зберемо необхідні речі – і знову у дорогу.
«УДАРівці» висловлюють щиру подяку спецпризначенцям за супровід у зоні бойових дій та забезпечення амуніцією. Також велика подяка усім, хто долучився до збору та відправлення волонтерської допомоги.