Відеоматеріал про Буковинське віче 1990 року знищили на чернівецькому державному телебаченні на догоду комуністичним ідеологам, - джерело

Відеоматеріал про Буковинське віче 1990 року знищили на чернівецькому державному телебаченні на догоду комуністичним ідеологам, - джерело

13.09.2018, 19:46
У Чернівцях відбулася зустріч з автором єдиного відеоролика про Буковинське віче 1990 року Богданом Леко.
 
 Цілих сто років віддаляє нас від подій, коли 3 листопада 1918 року в Чернівцях відбулося Буковинське Віче, результатом якого стало проголошення возз'єднання Буковини із Західно-Українською Народною Республікою та подальшу Злуку з «Великою Україною». На цьому Віче також було висловлено протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею».
   
Прагнення до волі та незалежності буковинці проявили і в 90-х роках, коли радянська імперія розвалювалась на очах у всього світу і в 1990 році тисячі краян вийшли на буковинське віче, щоб засвідчити свою віковічну мрію про державний суверенітет України. Тоді, 3 листопада, вперше після 1918 року, над державною установою був піднятий синьо-жовтий прапор. Студенти Чернівецького державного університету організували і здійняли національний прапор над центральним корпусом резиденції.
 
 Унікальні відеокадри подій Буковинського Віча 1990 року збереглися в одному-єдиному сюжеті тривалістю 4,5 хвилини, який днями представив його автор - колишній завідувач кафедри фізкультури, кандидат психологічних наук Богдан Аркадійович Леко. Саме пан Богдан на початку становлення Незалежності України, а саме таким був день 3 листопада 1990 року, фіксував на камеру події, які ввійшли в історію розбудови нашої держави. 100-річчя Буковинського Віча нинішнього року відзначатимуть на державному рівні, таке рішення підтримав парламент.
 
А тоді патріот і небайдужа людина Богдан Леко, ризикуючи роботою і власною репутацією та безпекою, з»являвся з камерою у найгарячіших місцях громадського спротиву, фіксував потоки людей, які заполонили вулиці Чернівців, їхні рішучі дії і палкі промови. У кадрах –  переважна більшість ще живих учасників та свідків тих буремних подій, чимало людей можуть впізнати себе у кадрах, які навіки ввійшли в історію буковинського Віча 1990 року.
 
Богдан Леко повідав про те, що насправді ним було зафільмовано кількагодинний відеоматеріал, який у нього попросили для використання на обласному телебаченні. Однак державний телеканал на догоду обкомівським ідеологам змонтував відеоролик на свій розсуд, в результаті чого залишився сюжет тривалістю понад 4 хвилини. Богдан Аркадійович повідомив, що решту відеоматеріалу було знищено.
 
Автор, до речі, має також унікальні відеозйомки першого фестивалю "Червона Рута" в Чернівцях, який є вагомою частиною національно-патріотичного піднесення на Буковині та у Чернівцях на початку становлення Незалежності України.
 
 Відповідаючи на запитання про те, чи не страшно було кидати виклик радянській системі, яка ще міцно трималась за своє панівне місце, Богдан Леко відповів, що ні, не страшно. Страшно було жити в імперській системі, а боротись з нею було вже не страшно. Ні йому самому, ні тим тисячам буковинців, які у Чернівцях на знак своєї волі і боротьби за незалежність встановили її символ – синьо-жовтий прапор.
 
-  Богдан Леко – не лише відомий науковець, це продовжувач знаного на Буковині роду, син священика, митрофорного протоієрея з Банилова Вижницького району Аркадія Лека. Доля його батька дуже складна, бо він зазнав переслідувань у румунські часи та в роки Другої світової війни. А тоді, як відомо, родини священиків вважалися ворогами народу, їхні діти дуже непросто пробивали собі життєвий шлях. Але саме ця якість і дала можливість Богдану Леко вперто нести знамено православної віри у своєму серці та все своє життя продовжувати боротьбу за Україну, - каже науковець, доктор історичних наук Марія Мандрик.
1