У Чернівцях хочуть знищити відділ охорони культурної спадщини

ЮНЕСКО ЗРОБИЛО СВОЮ СПРАВУ, ЮНЕСКО  МОЖЕ ЗАБИРАТИСЯ?

Відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради незабаром може припинити своє існування

Формальна причина – економія бюджетних коштів. Згідно з пропозицією фінансового управління міської ради, яку депутати повинні були розглянути на своїй 17-й сесії 29 грудня, але до вивчення цього питання Мінкультом перенесли у рік нинішній, чотири працівника відділу охорони культурної спадщини  мали би влитися в управління культури. Так і кортить запитати: а чому не в управління по фізичній культурі та спорту? Адже в назві і цього підрозділу також присутнє слово культура. До слова, це вже не перша спроба депутатського корпусу розправитися з незручною структурою. Перед’ювілейний 2007-й для Чернівців рік ключовий з точки зору перспектив розвитку міста, як туристичного, а не торговельного центру, підрозділ, перетворений на той час вже у сектор, зустрічав аж… з одним працівником. Ще один наслідок боротьби пана Азарова за економію бюджетних коштів, під час другого пришестя пана Януковича у прем’єрське крісло.

Як окремий виконавчий орган, нагадаємо, відділ охорони культурної спадщини функціонував у складі міської ради починаючи з 2010 року. Це той самий відділ, існування якого було неодмінною умовою включення колишньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації  до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. (Створення такого відділу також передбачено відповідною нормою Закону України “Про охорону культурної спадщини”). Пригадуєте, як у 2009-му році перепало на горіхи Чернівецькій ОДА від тодішнього президента Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) Миколи Яковини за те, що в її структурі не знайшлося місця для підрозділу, який би опікувався культурною спадщиною. “В Україні є лише чотири області, і Чернівецька область одна з них, де немає такого відділу, - наголосив тодішній заступник міністра культури і туризму України. - Це питання необхідно вирішувати у пожежному порядку”. Власне реакцією на цю нагальну вимогу часу і стало перетворення відділу охорони культурної спадщини, який до того функціонував у складі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в окремий виконавчий орган. Як засвідчило наступне включення колишньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації  до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, до чого працівники відділу теж доклали чимало зусиль, це було правильне управлінське рішення. І ось тепер знову такий несподіваний кульбіт. Особливо дивний після того, як на цьому по суті досягненні кількох ентузіастів добряче попіарилися як обласна, так і міська влада. Називаючи топ-десятку важливих для розвитку Буковини подій 2011 року голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв, наприклад, на перше місце поставив саме занесення головного корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Хоча нічого несподіваного у вже оприлюдненому депутатському намірі розправитися з відділом охорони культурної спадщини насправді немає. До спроб ліквідувати цю структуру Чернівецька міська рада вдається вже не вперше. Протиріччя, які виникли у стосунках між керівником створеного ще у 2006 році відділу з питань охорони культурної спадщини Світланою Біленковою та депутатським корпусом Чернівецької міської ради, виявилися нездоланними. Тому чи не єдиним виходом, який дозволив тоді розрубати тугий вузол взаємних претензій, стала ліквідація всієї структури. Проте вже незабаром його таки довелося відновити, адже джина ЮНЕСКО на той час вже випустили з пляшки. А неодмінною умовою для входження будь-якого об’єкта до списку є якраз державні гарантії його збереження, охорони та захисту. Гарантувати це все і покликана подібна структура.

Щоправда тільки вдумливі спостерігачі тоді зауважили, що наділений делегованими йому державою повноваженнями орган чомусь створено у складі департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, а не як окремий підрозділ. Відтак конфлікт інтересів було закладено з самого початку. Але тоді цього чомусь ніхто не побачив. Чи не хотів бачити? А даремно! Вже через рік роботи раптом з’ясувалося, що мати на щось повноваження зовсім не означає можливості ними на практиці скористатися. Адже всі важелі впливу, можливість втілювати будь-які рішення у життя перебували в руках директора департаменту. Сектору ж залишалася тільки відповідальність: не те що формувати політику стосовно збереження культурної спадщини міста, а навіть просто впливати на порушників пам’яткоохоронного законодавства він практично не міг. Навіть попри те, що навесні 2009 року сектор пам’яток архітектури знову реорганізували у відділ. ЮНЕСКО допомогло. (Хоча чи не це саме пропонують зробити депутатам і зараз? Знову підпорядкувати відділ іншій структурі). У наступному, 2010-му році, відділ охорони культурної спадщини нарешті вивели зі складу департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин і він запрацював, як окремий  виконавчий орган Чернівецької міської ради. Як пообіцяв на одній з сесій міської ради тодішній Чернівецький міський голова Микола Федорук, цього разу – на постійній основі.

Проект “ЮНЕСКО” вийшов з-під контролю його розробників і вирушив у самостійне плавання. А кого, скажіть на милість, у ЮНЕСКО цікавить навіть найвишуканіший об’єкт, але вирваний з культурно-історичного контексту? Ні, подавайте їм тепер ще й охоронну буферну зону навколо нього. «Наша буферна зона закінчується парканом резиденції, а далі то вже справа міської ради», – каже з цього приводу ректор нацуніверситету Степан Мельничук. За що ж тоді боролися, питається? Це ж тепер, щоб відкрити у старому особняку в центральній частині міста чергову перукарню, ресторан чи аптеку – традиційний джентльменський набір новітніх капіталістів, прикрашений склопакетами з потворними пластиковими ролетами замість ліпнини, металодекору чи різьблення, треба буде вже не тільки колег депутатів та чиновників задобрювати, від яких залежить просування питання, але й у Париж подарунки возити. А це,  що б на камери не говорила влада, у Чернівцях багатьом не до вподоби. Можливо, хтось з депутатів міської ради досі не може пробачити працівникам відділу їх принципової позиції в питанні будівництва "літнього майданчика" кафе "Сорбонна" на вул. Університетській, 21 А. Адже ті навіть у суді не побоялися запевнити, що йдеться про варварське втручання в історичний ландшафт центральної частини Чернівців. Та ще й у безпосередній близькості до об'єкта, занесеного до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Чи, може, це взагалі помста особисто начальнику відділу пані Олені Пушковій, яка відкрила громаді наміри певних структур протиснути через міськвиконком рішення щодо будівництва торгово-виставкого центру на Центральній площі за спиною у Шевченка. Відмову екс-мера  Миколи Федорука дати старт цьому будівництву, навіть всупереч рішення суду, називали серед можливих причин дострокового припинення його повноважень. І якщо обраний громадою міський голова не зміг себе від цього захистити, то куди вже там якомусь відділу. А охоронні зони пам'ятників як затвердили, так і скасувати завжди можна.

Власне, в експертному середовищі вже доводилося  чути припущення, що владна підтримка проекту «ЮНЕСКО», започаткованого кількома ентузіастами-мрійниками, була лише вдало розіграною комбінацією у жорстокій боротьбі за контроль над «золотими» чернівецькими землями. Те, що стара частина міста (до слова, лише якихось 2 жалюгідних відсотка від загальної території) не дає спокою потенційним забудовникам засвідчила оприлюднена начальником управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитром Павелом інформація. Як повідомив чиновник, у Чернівцях на Соборній площі планується зведення готелю та підземного паркінгу. Робота з виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації вже триває. Об’єкти збудують у рамках реконструкції даної площі. Пошуки відповіді на питання чи не краще було б, за прикладом того ж туристичного Львова,  зробити весь центр Чернівців пішохідною зоною, чиновників, схоже, не цікавить. Не для того центр міста так активно захищали від приватизації, щоб зараз з кимось ділитися. А тут це якийсь відділ під ногами плутається!

 Юрій ЧОРНЕЙ