Велет-дуб на шилівському лісному кордоні пережив віки, але й він не вічний

Воістину цей дуб-велет із велетів. Хтось дає йому віку 550 літ, хтось 560-570, а дехто і всі 600. Але в державі він в числі найдавніших. За переповіддями, які я наслухався не раз від старожилів сусідніх сіл Корнешти, Шилівці, Блищать і ще деяких під цим дубом свого часу перепочивали та мед-горівку пили перед черговим наступом війська запорізькі, зокрема гетьмана Сагайдачного. Саме під ним, ще стверджують, влітку 1916-го за відвагу на фронтах Першої світової війни третій орден найвищої солдатської слави Георгіївський хрест вручали Василію Чапаєву.

Та вже по згадках-догадках. Бо і цьому дереву-велету природа відвела його вік. Саме влітку минулого року, коли блискавка так уразила його з верха до кореня, що за словами Галини, дружини місцевого лісника, кора летіла від ствола метрів за 50. Дерево, хоч і зеленіє, та на очах марніє, жолудями вже не родить. Внутрішня частина дуба практично висохла. У капличці на честь святого Володимира подорожні, відпочиваючи та споглядаючи підраненого дуба-велета, молять Бога, аби він дарував дереву-велету ще літ довгих. Та аби наступного року він ще й рясно жолудем землю устелив. 

Іван Агатій

На фото: ось так виглядає сьогодні ушкоджений блискавицею дуб-велет на шилівському лісовому кордоні, котрого жоден подорожанин не минає.