У селі на Вінниччині, де поховані буковинські євреї, які померли на шляху до Трансністрії, відкрили пам'ятний знак

10 жовтня 2021 р. у с.Тропове, яке неподалік Могилева-Подільського, урочисто відкрили пам'ятного знак на тому місці, де поховані буковинські євреї, які померли на шляху до Трансністрії.

Про це повідомила директорка обласного краєзнавчого музею Ірина Яворська. 

- Дорога на Трансністрію... Страшний шлях, яким пройшли десятки тисяч євреїв-буковинців, - розповіла Ірина Яворська. - Вчора, 10 жовтня у с.Тропове, що на Вінничині було відкрито пам'ятний знак, де були поховані у 1941 -1942 р.р. три сотні наших земляків, які по дорозі в табори померли від голоду, холоду та хвороб. Пам'ятаймо... Не забудьмо!..

 Таких місць, ярів, підлісків на Вінниччині аж 155.

 Фото з ФБ сторінки Ірини Яворської. 

ДОВІДКА Інституту історії України: 

ТРАНСНІСТРІЯ (румун. — Transnistria; "Задністров’я") — укр. землі поміж Дністром і Пд. Бугом, які впродовж 1941—44 були окуповані й адміністровані союзницею нацистської Німеччини Румунією. До складу губернаторства Т. було включено пд.-зх. укр. землі, а саме — пд. райони Вінницької області, зх. райони Миколаївської області та всю Одеську область у тодішніх її адм. кордонах, а також лівобережні райони Молдав. РСР. Зх. кордони губернаторства проходили по умовній лінії Могилів-Подільський—Бар—Жмеринка. Кордони вздовж Дністра і Пд. Бугу визначалися демаркаційними лініями із "власне Румунією" і відповідно з нім. зоною (на пд. — по узбережжю Чорного моря між устями річок Дністер і Пд. Буг; на зх. — по р. Дністер від устя до впадіння в Дністер лівої прит. Лядова; на сх. — по р. Пд. Буг від устя до впадіння в Пд. Буг правої прит. Ров; на пн. — по річках Лядова і Ров до їхніх витоків у Барському р-ні Він. обл.). Адм. центром був спочатку Тирасполь, а з 17 жовтня 1941 — Одеса.

Формально до складу Румунії Т. не входила, на відміну від Бессарабії та Буковини. За угодою від 30 серпня 1941, підписаною в Тигіні (Бендери) представниками нім. і румун. командування, Румунія одержала мандат на проведення тимчасової "адміністрації та економічної експлуатації". Задля кер-ва і координації діяльності окупаційної адміністрації і влади при уряді Румунії було створено "Воєнно-цивільний кабінет для адміністрації Бессарабії, Буковини і Трансністрії".

Румунський уряд, очолюваний Й.Антонеску, впровадив цивільне адм. управління. Очолював Департамент цивільного губернатора Трансністрії губернатор. Згідно з декретом № 1 від 19 серпня 1941 в підпорядкуванні губернатора перебував адм. апарат, який складався з ген. директора та 5-ти директорів, які очолювали фінансову, транспортну, пром., с.-г. і санітарну дирекції. Наприкінці 1941 кількість дирекцій збільшилася до 22-х. Губернатору підпорядковувалися жандармерія і поліція. Т. була поділена на 13 повітів: Могилівський, Жугастру (з центром в Ямполі), Тульчинський, Рибницький, Дубоссарський, Тираспольський, Балтський, Голтський, Ананьївський, Березівський, Одеський, Овідіопольський, Очаковський. Повітами управляли повітові префектури на чолі із префектами. 13 повітів поділялися на 64 р-ни, які очолювалися районними претурами на чолі із преторами. Райони, у свою чергу, поділялися на комуни, які складалися із сіл чи кількох невеликих присілків. Комуною управляла сільс. управа — примарія, якою керував примар. Рад. колгоспно-радгоспна система була збережена.

У містах були адм. органи — примарії. Одеса і Тирасполь були виділені в окремі муніципалітети, а примарії цих муніципалітетів підкорялися безпосередньо губернатору. Система дирекцій у містах була аналогічною губернаторському адм. апарату. Гол. жандармський інспекторат, поліцейські органи (карний відділ і таємна поліція (сігуранца)) підпорядковувалися губернаторові.

Від січня 1944, із наближенням фронту, цивільне губернаторство було ліквідовано разом із терміном "Трансністрія". Влада на території між Пд. Бугом і Дністром зосереджувалася в руках румун. військ. командування. Адм. апарат скорочено, а дирекції губернаторства і муніципалітети ліквідовано. Повіти реформовано в дистрикти.

21 березня 1944 керівництво Третього райху запропонувало румун. адміністрації і румун. окупаційним військам покинути зайняту територію, гітлерівське окупаційне командування перебрало владу.

1. Fisher J.S. Transnistria: The Forgotten Cemetery. New York — London, 1969
2. Жуковський А. Українські землі під румунською окупацією в часи Другої світової війни: Північна Буковина, частина Бессарабії і Трансністрія: 1941—1944. «Український історик» (Нью-Йорк—Торонто—Мюнхен), 1987, р. 24, ч. 1—4 (93—96)
3. Никульча И.Я. Румынский оккупационный режим в Транснистрии. В кн.: Записки історичного факультету, вип. 5. Одеса, 1997
4. Dallin A. Odessa, 1941—1944: A Case Study of Soviet Territory Under Foreign Rule. Iasi—Oxford—Portland, 1998
5. Verenca O. Administra?ia civil? român? în Transnistria 1941—1944. Bucure?ti, 2000
6. Solovei R. Activitatea Guvernamintului Transnistriei on domeniul social-economic ?i cultural: 19 auq. 1941 — 29 ian. 1944. Ia?i, 2004
7. Щетніков В.П. Одеса під час фашистської окупації 16 жовтня 1941 — 10 квітня 1944 рр. В кн.: Архіви окупації: 1941—1944. К., 2006