У Києві створено Загальнонаціональний страйковий комітет

Про це у четвер, 14 листопада, на пресконференції в "Інтерфакс" повідомив заступник голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко. 

Крім нього про входження до Загальноукраїнського страйкового комітету "Заради майбутнього" заявили: директор Інституту профспілкового розвитку Михайло Чаплига, голова Київської міської профспілки освітян Олександр Яцунь, голова ВГО "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич, голова громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков, президент Асоціації фермерів України Микола Стрижак.

Присутні оголосили про початок підготовки до спільного всеукраїнського страйку. Вперше в історії України страйковий комітет створено на загальнонаціональному рівні. До нього приєдналися: профспілки, фізичні особи, підприємці, малий і середній бізнес, сільгоспвиробники, фермери. Цим рухом може бути охоплено 20 мільйонів українців.

"Ми обурені випадками дискримінації прав трудової людини, які почастішали, а також тотальною лібералізацією трудових відносин на користь роботодавців, що ставить найманих працівників у нерівне становище. Продовжується знищення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, триває тотальна фіскалізація та тиск на ФОПи. Люди також невдоволені можливим відкриттям ринку землі без Всеукраїнського референдуму.

Крім того, як представник профспілок, хочу заявити, що ми категорично не згідні зі здержавленням системи соціального страхування, як важливого надбання українців. Після того, як Комітетом соціальної політики у Верховній Раді був висунутий законопроект про відміну рівнозначного управління Фондом соцстрахування: роботодавцями, профспілками та державою на користь лише державної сторони, ми припинили свою участь в управлінні Фонду. Розуміючи, що це черговий наступ на права трудящих. Протягом десятиліть роботодавці, держава та профспілки знаходили взаєморозуміння щодо прав трудящих. Зараз же держава намагається монополізувати сферу соцзахисту. Це вже призвело до того, що лише затримка по виплаті лікарняних перевищила 30 днів. Створилася заборгованість в 1,1 мільярда гривень з виплат лікарняних та за іншими статтями Фонду.

Крім того, задекларований державною стороною Трудовий кодекс, перекреслює всі узгоджені раніше позиції, а це життя кожного окремо взятого українця. Необгрунтоване спрощення трудового законодавства в порушення європейських стандартів є неприпустимим. Нівелювання ролі профспілок є атакою на права працівників. Чого варті лише закони № 128 та 129, які збільшують адміністративний та фіскальний тиск, обкладаючи бізнес додатковою даниною у понад 20 мільйонів гривень на рік.

Всяка реформа має мати на меті у першу чергу розвиток як економіки, так і суспільних інститутів. Кожне радикальне рішення потребує моніторингу та аналізу. А що ми маємо: держава надто швидко приймає зміни заради змін. І вони не спираються на думку профспілок, населення чи міжнародний досвід. Наша Федерація профспілок об'єднує всі галузеві профспілки держави, і з нашого боку, з боку кожної профспілки є демонстрація готовності до діалогу, але влада і далі приймає одноосібні рішення.

У сусідній Польщі на законодавчому рівні визначено, що з грудня цього року весь перелік соціального страхування буде розповсюджуватися і на трудових мігрантів з України. Це лікарняні, відпустки, медичне страхування. У нас же пропонують це все скасувати, і поставити роботодавця в більш вигідні, дискримінаційні умови у взаємовідносинах з працівником.

Цими днями профспілки брали участь в акціях протесту під Урядом та Верховною Радою. Люди не вірять, що перед другим голосуванням за закон про продаж землі його відкорегують згідно з їх вимогами. Нема віри і у нас. Тому ми і прийняли рішення ввійти у склад Загальнонаціонального страйкового комітету", - заявив Володимир Саєнко.

Як наголошували виступаючі, головним було прагнення знайти діалог з владою, вийти на взаємовигідні компроміси, захистити від тотальної ревізії Трудовий кодекс, який стоїть на сторожі прав трудящих. Проте, представники профспілок, підприємці, фермери та освітяни не були почуті, навіть після зустрічей з президентом та прем'єр-міністром.

Представники аграрного сектору економіки незадоволені тим, як готувався закон про продаж земель сільськогосподарського призначення, проголосований у першому читанні. Особливе несприйняття викликає норма закону, яка надає можливість отримати в одні руки до 200 тисяч гектарів землі.

Як заявив голова ГО "Аграрний союз України" Геннадій Новіков, земельна реформа у першу чергу має бути спрямована на розвиток національного фермерства, на створення преференцій для малого та середнього бізнесу у системі АПК, у тому числі через його кредитування під низький відсоток. Якщо проголосований у першому читанні закон вступить у дію, то українські фермери не витримають конкуренції з транснаціональними агротрейдерами і будуть прибрані з ринку. Це, на його думку, призведе до люмпенізації та маргіналізації сільського населення, його відтоку у міста, для життя в яких ця група населення не готова, неконкурентноздатна. Це нові виклики для держави ще й пов'язані з посиленням трудової міграції за кордон, та створенням високої соціальної напруги серед літнього сільського населення, якому подітися нікуди, і яке може бути, окрім усього, ошукане земельними аферистами. Найбільше людей насторожує поспішність влади у прийнятті закону про продаж землі. Необхідно вирішити це питання конструктивно, через діалог з фермерами, або ж у форматі Загальноукраїнського референдуму. Незадоволені аграрії і задекларованою вартістю української землі, значну частину якої становлять чорноземи - 2 500 - 3 000 євро, проти 25 000 у Німеччині.

Члени Загальнонаціонального страйкового комітету вимагають розгляду проектів "Трудового кодексу України" № 2410 та 2410-1 як таких, що відповідають інтересам людей та європейським стандартам. Виступають за збереження малого і середнього бізнесу та за продовження мораторію на продаж землі до ретельного і широкого обговорення цієї проблеми.

Як наголосив правозахисник, директор Інституту профспілкового розвитку Михайло Чаплига, існуюче законодавство передбачає 80 днів на оголошення про страйк. Але ця стаття вступає в суперечність з Основним законом - Конституцією. Згідно з її 5 Статтею, кожен громадянин України має право на протест. Проте і профспілки, і представники усіх галузей економіки та освіти все ж сподіваються на конструктивний діалог з владою. А він, на думку присутніх, буде можливим лише, коли влада відчує силу і натиск з боку людей.

Сергій СУЛИМА.

Фото автора.

Джерело: http://www.golos.com.ua/news/103951