У Чернівцях знову позбиткувалися з дерев  навколо собору

У Чернівцях знову позбиткувалися з дерев навколо собору

26.11.2012, 18:46

Загалом понівечено більше десятка дерев, які ростуть навколо Святодухівського кафедрального собору УПЦ Московського патріархату, що у Чернівцях. Назвати це звичайним осіннім обрізуванням дерев язик не повертається. Адже після варварської процедури, якій піддали  зелених красенів, залишилися сторчати лише обрубки стовбурів: жодного натяку на гілочку.  Таким чином дерева, які, можливо, пам’ятають ще будівництво собору, готують до подальшого знищення. Про це повідомляє кореспондент  www.buknews.com.ua

Нищення дерев навколо саме цього чернівецького собору  – традиція. Кілька років тому громадськість краю вже протестувала проти знесення дерев, які ростуть  на території прилеглій до собору. Протест навіть набув організаційної форми у вигляді пікету, виставленого активістами Блоку Національних Сил Буковини по всьому периметру огорожі: вулицях Головній, Вірменській, Кобилянській та Гакмана. Учасники акції, яка відбулася у серпні 2008 року, протестували  також проти знищення огорожі навколо собору, яка має архітектурну та історичну цінність. Тоді у ній, нагадаємо, підприємливі батюшки прорубали проїзд, щоб автомобілям було легше заїжджати на розташовану  тут таки автомобільну стоянку. Проте захистити історичну огорожу, в якій проклали ворота,  тоді так і не вдалося. Навіть попри те, що для облаштування заїзду на території собору так само знесли кілька старих дерев.

Згодом нинішні утримувачі собору відзначилися тим, що пофарбували його в агресивно рожевий колір. На неприродність такого кольорового вирішення вказували не лише фахівці відділу охорони культурної спадщини, але й численні туристи. "Таким рожевим кольором кафедральний собор пофарбували самовільно, – запевняла журналістів  Олена Пушкова. – З культовими спорудами питання у нас до кінця не врегульоване. Церква вважає їх своєю власністю, а тому думає, що має право робити там що заманеться. Але ми потроху і на такі споруди укладаємо охоронні договори, попереджаємо – це також пам'ятки архітектури, де не можна самовільно щось робити. Бо воно справді виглядає бутафорно".

Ще влітку цього року влада запевняла, що собору обов’язково повернуть природний колір. Адже колись собор святого Духа  мав фасад м’яких пастельних кольорів і був окрасою старовинного центру спочатку австро-угорських, а відтак румунських Чернівців. Проте він і досі лякає туристів кольором агресії й несмаку.

Тепер до цього додалося ще й нищення дерев. Коли у 90-х історичну споруду передавали в користування церкві, святі отці запевняли що обов’язково збережуть цю оазу зелені у центрі міста. Але щойно отримали те, що хотіли про обіцянки надійно забули.

Так незабаром поблизу собору постали господарські споруди. Хоча одну лише присутність у такому місці непропорційної  прибудови  з потворною теплоізольованою трубою, що безглуздо стирчить у небо,  вже можна вважати гучним ляпасом будь-якому доброму смаку. Але й цього порушникам архітектурного стилю й здорового глузду, схоже, замало. Захаращений будівельними матеріалами простір навколо будівлі, сліди активної господарської діяльності, врешті загублені у пожовклій минулорічній траві гнилі яблука довершують картину, яку більше очікував би зустріти десь у російській глибинці, а не посеред вишуканої європейської архітектури позаминулого століття. Громадські організації краю зверталися з листом до тодішніх голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша, голови Чернівецької обласної ради Івана Шилепницького, депутатів з вимогою покласти край „свавіллю єрарха Православної Церкви Московського Патріархату Онуфрія у Чернівцях”.

Скаржники закидали владиці, що „дерева навколо храму спиляли, квіти знищили, траву забили тротуарною плиткою під стоянку автомобілів, які газують день і ніч. Значна частина святої землі, на якій був раніше гарний сквер у європейському стилі, перетворили на господарський двір зі складом деревини, з цехом з виготовлення плитки, старими котлами, великими вантажівками і табличками з попередженнями про злих собак (це ж треба, аби на воротах, які ведуть до храму, був напис: „У дворі злий собака”). Картину довершує хата-стодола, яка раптом виросла серед вишуканої архітектури історичного центру міста”.

 Окремим пунктом звинувачення значилося спорудження на території собору „величезного пам’ятника першому Митрополиту Буковини Євгену Гакману”. „Усупереч здоровому глузду (мабуть, консультації з мистецтвознавцями, художньою радою, фахівцями з архітектури, скульпторами вважали зайвими), за сприяння недолугих політиків, які кидали кошти, аби тільки перемогти на виборах, на високому постаменті перед собором з’явився величезний пам’ятник першому Митрополиту Буковини Євгену Гакману. Добру справу некомпетентні люди перетворили на недолугість. Адже пам’ятники великих розмірів встановлюють на низькому постаменті”, – зазначалося у документі.

Насамкінець лідери громадських об'єднань вимагали до 600-річного ювілею першої письмової згадки про Чернівці (жовтень 2008 року) „відновити і повернути первісний вигляд скверу, в якому розміщений Свято-Духівський собор. Потрібно забрати з його території автостоянку, громіздку споруду з пам’ятником перед собором, виробничий цех, вантажну фуру, склад деревини, весь непотріб та різні прибудови”.

Міський архітектор Сергій Гомонович так і не зміг відповісти – чи давала влада дозвіл на спорудження ряду будинків на території парку на Соборній площі, а якщо ні, то які заходи вживаються до знесення самовільного будівництва. С. Гомонович тільки повідомив, що комісія міської архітектури відвідувала це самовільне будівництво в березні 2006 р., але безрезультатно, бо самобуд вже завершено. Ніхто з чиновників не зміг дати пояснення того факту, як самовільні забудови були підключені до мереж водо-, газо- та електропостачання.

Тим часом, як засвідчує в спогадах наш краянин Петер Демант «В самом центре города, где стояли могучие каштаны, было царство ворон – они гнездились в парке вокруг кафедрального собора. На многолюдной Панской улице иногда гремели выстрелы: какой-то пожилой человек с висячими усищами, в крестьянском платье – белые холщовые брюки в обтяжку и красиво вышитая рубашка навыпуск, подпоясанная широким, в узорах, кушаком, - палили з старой двустволки по обитателям «верхних этажей» каштанов. Вокруг него собиралась толпа зевак, которые громко обсуждали каждый выстрел - охотник редко промахивался».

Використання даного матеріалу або інформації з даного матеріалу  дозволяється за умови обов’язкового посилання на джерело www.buknews.com.ua! Для інтернет-ресурсів обов'язкове активне гіперпосилання, відкрите для пошукових систем. Гіперпосилання повинне міститися в першому чи в другому абзаці тексту.

1


КОМЕНТАРІ (1)

Цей наш архітектор міста п.Гомонович, як те МУМУ, як той дурник: він нічого не знає, що твориться в забудовах міста. Але ж ра дозвільних документах стоїть САМЕ ЙОГО підпис, а не Пупкіна. коли задаєш йому питання, хто давав дозвіл на будівництво і де згода мешканців, він як дурник стоїть (саме головне) і либиться. Хтось візьметься за цю контору і наведуть там порядок?

avatar

dushka

26 листопада 2012 21:30