У Чернівцях знають, як буковинським румунам після децентралізації зберегти рідну мову і вивчити державну
Однієї з важливих складових реформи місцевого самоврядування, на яку звернули увагу експерти, є збереження мережі шкіл з національною мовою викладання для предстанвиків етнічних громад Чернівецької області. За «круглим столом» "Участь національних громад у Конституційній реформі в Україні. Румунська громада Буковини в процесі децентралізації та євроінтеграції" проблему озвучив Лівіу Русу, директор румунсько-українського бізнес-центру.
- Виріс рівень демократії, треба децентралізувати управління, але реформа має ще один аспект, про який чиновники думають, але воліють не говорити – це оптимізація бюджетних витрат. Очевидно, що спочатку оптмізація буде відбуватися за рахунок зарплат сільських голів і витрат, які зараз йдуть по бюджетній сфері. Але наступним кроком може стати оптимізація за рахунок навчальних закладів. Освітній момент для національних громад є одним із самих основних у реформі. І тут може виникнути проблема шкіл з національною мовою навчання. Буде вирішено, що через малу кількість дітей їх недоцільно утримувати з економічної точки зору. Таким чином буде зменшуватися кількість шкіл з румунською мовою навчання. У 1989 році на Буковині було 89 шкіл з румунською мовою навчання, а на даний момент 66 чи 67 шкіл. Тобто за часи незалежної України їх кількість зменшилася. Я не погоджуюся з тими колегами, які кажуть, що так відбувається через те, що в румунському селі немає садочка, а в українському селі є. Або в румунській школі потрібно купувати книжки, а в українській школі держава дає безкоштовно. Насправді ситуація скрізь подібна, в усіх населених пунктах, оскільки це пов’язано з економічною ситуацією в державі. В основному це відбувається через те, що з’являються змішані родини, є батьки, які хочуть, щоб їхні діти вчилися українською мовою. Таким чином в школі створюється спочатку один український клас, потім другий клас і поступово вся школа інтегрує румунську громаду в українське суспільство. З точки зору держави – це добре, а з точки зору представників громади - це не завжди добре сприймається. Саме ці моменти треба враховувати під час проведення реформи з децентралізації. Хотілося, щоб під час проведення реформи було враховане таке конституційне право, як право на отримання освіти рідною мовою.
Експерт регіонального Офісу реформ, який працює в структурі Асоціації міст, Тарас Халавка запевнив, що насправді освітня реформа і децентралізація – це різні реформи. І реформа місцевого самоврядування нічим не загрожує мереж ізакладів освіти з національними мовами викладання.
- Щодо зменшення шкіл, то проблема не в реформі децентралізації. А в тому, що в Україні не застосовуються ГААЗЬКІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН НА ОСВІТУ. Рекомендації, які розроблені ОБСЄ , апробовані у деяких державах. І які дають чітку перспективу - з одного боку вчитися рідною мовою, а з іншого боку - мати хороші знання державної мови, для того щоб людина потім інтегрувала в українське суспільство. Тут позиція зумовлена вибором батьків - діти вчаться виключно румунською мовою. А державну мову, на жаль, румуномовні школи не дають на тому рівні, який потрібно для продовження навчання в українському вузі.
Тут не потрібно керуватися суб’єктивними оцінками і сподіватися, що діти якось самі вивчать мову. Половина випускників румуномовних шкіл – взагалі не здавали ЗНО з української мови. Навіть більше, ніж 50 відсотків. В той час як в україномовних школах такий відсоток значно менший.
Насправді, для впровадження децентралізації і забезпечення при цьому прав національних меншин потрібно лише імплементувати Гаазькі рекомендації, розроблені на рівні Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин. Для децентралізації цього достатньо.