У Чернівцях відзначили 175-річчя від дня народження Володимира Залозецького (ВІДЕО)

XVIII століття було складним для лікарів, особливо хірургів, пригадує Володимир Білоус.

- До цього часу не було білих халатів, до цього часу і до тих пір, поки Залозецький не почав працювати, лікарі мили руки, хірурги, після операції, коли вимастяться. Інструменти ніхто не стерилізував і мили теж лише після операції, - зазначив Володимир Білоус, військовий лікар.

Одним із тих, хто вивів медицину на Буковині на якісно новий рівень, став Володимир Залозецький.

- Тут закінчив він і першу чоловічу гімназію, це теперішня школа №1, а в подальшому його вибором у навчанні стала Віденська військово-медична академія, - розповіла Світлана Білінська, завідувачка відділу Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Про біографію Володимира Залозецького відомо не дуже багато. Та в державному архіві все ж вдалося знайти цікаві документи з його життя. 

- Перший документ, найбільш ранній, створений 1859 року, демонструє, власне, успіхи Володимира Залозецького, юного Володимира, 16-річного, коли він був учнем першої державної гімназії. Він тоді був учнем 7 класу, фактично це є табель його успішності і відвідуваності, - розповіла Наталія Масіян, начальниця відділу державного архіву Чернівецької області.

Під час Австро-Пруської війни Володимир лікував поранених. А після завершення бойових дій навчався в операційному інституті у Відні. Саме там здобув фахові навички у хірургії. 

- І незабаром розпочалася російсько-турецька війна. Він знову потрапляє у театр військових дій, але вже на Балканах, - сказала Світлана Білінська, завідувачка відділу Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

До Чернівців уже повернувся кавалером лицарського хреста. Після війни продовжив займатися хірургією.

- Це була людина-лікар, людина, яка мала такий хист лікаря, талант від Бога. Коли у 1876 році у Чернівцях відкрили крайовий шпиталь - це теперішня наша обласна лікарня, то серед тих кандидатур, які були рекомендовані на пост головного лікаря, його прізвище у списку було перше, - зауважила Світлана Білінська, завідувачка відділу Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Колеги говорили про нього як про фаната своєї справи. Адже хірургам доводилося працювати у надзвичайно складних умовах, оперувати без знеболювальних.

- Розрізають вену, вставляють катетер, без стерилізації, без нічого, і випускають кров до того часу, поки людина не втратить свідомість. Втратила свідомість, заспокоїлась, закінчилась операція. Після цього могли і не прийти до тями, - підкреслив Володимир Білоус, військовий лікар.

І саме Володимир став одним із тих, хто почав давати пацієнтам знеболювальні препарати, асептики та антисептики. У другій половині XIX століття Залозецький уже робив операції на черевній порожнині.

- Від банального апендициту можна було просто померти на той час, уже багато про що говорить, - зазначив Світлана Білінська, завідувачка відділу археології середніх віків та нової історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Та сталося так, що інших рятував, а себе не зміг. Володимир Залозецький помер від раку шлунка. Нині на його честь названа одна з вулиць Чернівців. Засновано також обласну премію ім. Володимира Залозецького для відзначення працівників охорони здоров'я області.