У Чернівцях моделюють і прогнозують екологічні ситуації у лабораторії за 17 тисяч євро

Науковці кафедри протягом року брали участь у різних міжнародних проектах

У час зміни глобальних тенденцій та напрямків світової економіки і науки, всебічної актуальності набувають екологічні аспекти. Найгостріші екологічні проблеми сьогодення досліджують науковці і студенти Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ під керівництвом професора Михайла Марченка.

У 2014 році кафедра екології стала учасником шостого конкурсу проектів Європейської комісії Темпус IV і виборола право участі у великому міжнародному проекті EcoBRU, присвяченому  удосконаленню системи екологічної освіти.

Чотири роки учасники робочої групи на чолі з професором Костишиним Степаном Степановичем брали участь у міжнародних координаційних зустрічах, як в країнах Євросоюзу, так і на базі ЧНУ. В рамках проекту за 17 тисяч євро від ЄС на кафедрі екології та біоресурсів створили сучасну тренінглабораторію.

Світлана Руденко, завідувач кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ: В рамках ЄС на ці кошти була створена ця лабораторія моделювання і прогнозування екологічних ситуацій. Лабораторія включає 17 потужних ноутбуків. Великий мультикомплекс, куди входить принтер , сканер та ксерокс. Мультимедіа та дуже цікавий пристрій з’явився – стереоскопічний мікроскоп, на якому декілька студентів навіть захистили свої магістерські роботи. Він дозволяє побачити мікрооб’єкти, які раніше ми не могли собі дозволити побачити. Мікроскоп підключений до мультимедійної установки, що дозволяє демонструвати мікрооб`єкти на великому екрані.

Комплекс для біологічних досліджень на базі стереомікроскопу, що включає Conus Pro зі стаціонарною відеокамерою, кільцевим освітлювачем і додатковим об’єктивом дозволяє робити якісні фото, як , наприклад, фото павуків виду Carpathonesticus eriashvilii (КАРПАТОНЕСТІКУС ЕРІАШВІЛІ), самець якого донедавна не був відомий для науки. І лише у 2017 році був описаний науковцями кафедри екології.

Світлана Руденко, завідувач кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ: Тепер синхронно всі студенти-екологи можуть заходити в режим он-лайн. Прогнозувати, моделювати, навчатись найновітнішим методам аналізу. Прогнозувати. Ми вчимо студентів оцінювати здоров`я екологічних систем. Для цього в нас є спеціальні системи, і вони в режимі он-лайн.

Наразі кафедра екології та біомоніторингу у співпраці з кафедрою молекулярної генетики та біотехнології беруть участь у виконанні завдань українсько-австрійського проекту з моніторингу смертності бджіл. Керівник проекту –професор Федоряк Марія Михайлівна.

Марія Федоряк, професор кафедри екології та біомоніторингу : «Бджолам належить винятково важлива роль як  в біосфері, так  і в забезпеченні продовольчої безпеки людства. І справа не стільки в тому, що бджоли виробляють цінні та корисні продукти (мед, бджолине пилкове обніжжя, пергу, прополіс, отруту, маточне молочко тощо). Справа в тому, що бджоли  забезпечують запилення більшості квіткових рослин як в агроекосистемах, так і в природних екосистемах.  Однак, в останнє десятиліття відбувається глобальне скорочення чисельності бджіл. Так, за даними партнерів, що як і ми беруть участь у моніторингу смертності бджіл під егідою міжнародної дослідницької асоціації COLOSS, після минулої зимівлі 2016/2017 рр. у Німеччині втрачено 44 % бджолиних сімей, що увійшли в зиму, в Іспанії, Бельгії, Австрії, Македонії та деяких інших країнах – більше 20 %. Втрати бджолиних сімей  на пасіках України сягнули майже 18 %. На з’ясування масштабів і причин цього явища і спрямовані зусилля міжнародної дослідницької асоціації COLOSS.»

Крім того науковці кафедри брали участь й у інших міжнародних програмах: ТЕМПУС, ЕРАЗМУС+, Британської агенції BRITISH COUNCIL, Ізраїльського центру міжнародного співробітництва MASHAV та ін.

Марія Федоряк, професор кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ: «Нині кожен колектив намагається долучитись до міжнародних програм. Безперечно, це дає безліч переваг  - і налагодження контактів з колегами-екологами з України та європейських ВУЗів. По-друге – це оволодіння новими методами, підходами до екологічних досліджень. В першу чергу, я б хотіла відмітити метод оцінки послуг екосистем. Також у Європі зараз набуває популярності метод картування зацікавлених сторін. Або ж соціально-екологічні дослідження у теорії та практиці.

Тепер мета науковців і викладачів кафедри екології та біомоніторингу – передавати набутий досвід та ділитись можливостями зі студентами.

Марія Федоряк, професор кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ: "Набутий досвід ми не тримаємо для себе, ми ділимось зі студентами. Починаючи від елементарного тестування у ході наших навчальних предметів, закінчуючи питаннями виконання науково-дослідницьких, магістерських робіт, студенти бачать наше натхнення, з яким ми повертаємось з Ізраїлю, Німеччини чи Австрії. Використовують сучасні програми статистичної обробки. І це величезні переваги. Та молодь ,котра цікавиться і станом довкілля і має цікавість до вивчення рослин і тварин, любить подорожувати і володіє англійською мовою, ми з нетерпінням чекаємо на таких студентів. На кафедрі давні традиції ,великий багаж знань. Ми запрошуємо молодь до на навчання, в нас на кафедрі велике держзамовлення."  

Джерело: http://acc.cv.ua/