У Чернівцях інвентаризують могили (+коментар Buknews)

З метою детального вивчення місць поховань, надгробних споруд, могил, малих архітектурних форм та їх фіксації МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища по вул. Зеленій» проводить роботу з інвентаризації кварталів християнського та єврейського кладовищ, – повідомляє прес-служба Ратуші.

Уже завершено інвентаризацію гробівців на християнському: виявлено 1970 гробівців (склепів), на 267-х з них відсутні будь-які написи чи інформація щодо наявності в них померлих осіб. Як повідомила директор «Історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» Анжела Ніколаєва, по завершенню порівняльної роботи поквартальної інвентаризації поховань буде сформовано комп’ютерну архівну базу, в якій відображатиметься реальна картина поховань християнського, а в майбутньому і єврейського кладовищ. Продовжується робота щодо перереєстрації власників гробівців і підготовки та видачі їм паспортів нового зразка. Упродовж 2014 року виявлено та підготовлено 15 історичних довідок на відомих осіб краю. За рішенням виконавчого комітету міської ради, в архівні книги реєстрації померлих та похованих буде внесено інформацію про поховання, які виявлені під час інвентаризації 2004-2014 років.

КОМЕНТАР BUKNEWS:

Важливість цієї роботи можна проілюструвати прикладом з життя відомого чернівчанина Вернона Кресса - автора документального роману "Перше життя" - спогадів про міжвоєнні Чернівці.  

Мати Петера – Паула Демант нібито померла під час єдиного авіаційного нальоту.  «Моя мати, яка безглуздо померла, бо помилково прийняла отруту замість снодійного, часто повторювала: не хотілося б померти раніше часу», – розповів її син. Водночас відповіді на питання, в якому саме місті це трапилося  немає.

Якщо у Чернівцях, то гіпотетично це могли бути нальоти німецької авіації чисельністю до ста літаків, що бомбардували міський аеропорт та інші об’єкти уже першого дня радянсько-німецької війни. Дослідник Сергій Комарницький розшукав документи, що підтверджують: лише на чернівецьке летовище і Садгору  22 червня 1941 року фугасні бомби скинули чотири рази. Через два дні аеропорт знову бомбили. Повітряні бої над Чернівцями тривали також 25 червня. Загалом, за неповними підрахунками, з 22 червня по 5 липня 1941 р. на Чернівецькій ділянці фронту було збито понад 30 німецьких літаків. Авіацію німецькі війська використовували також у березні 1944 р. під час оборони Чернівців. Тоді було здійснено понад 200 літаковильотів. У переліку приданих Радянській армії частин, що звільняли Чернівці, також зустрічаються авіаційні підрозділи, які могли тут застосовуватися.  Зокрема, 41-й гв. винищувальний авіаційний полк, 597, 989, 690-а нічні бомбардувальні авіаційні полки.

Якщо ж 1940 року родина таки залишила Буковину і переселилась до Відня, тоді мова може йти про бомбардування столиці Австрії радянськими, англійськими та американськими повітряними силами. З 1942 по 1944 роки місто пережило понад півсотні повітряних атак. Найпотужніший авіаналіт, під час якого було знищено чимало архітектурних і культурних пам’яток Відня й околиць, відбувся 12 березня 1945 р.

Та якщо Паула Демант загинула в Чернівцях, то тут мала  бути похована. Те саме стосується бабусі Авґусти. Але письменник ні разу не згадує, що шукав їхні могили на чернівецьких кладовищах. Щоправда так само, як і про будь-які інші пошуки місця їхнього поховання.  Вдова це підтверджує: «Петер ніколи не розповідав про відвідання яких-небудь могил знайомих  на Заході. Не знаю, де поховані його мати й бабуся». 

Спроби розшукати поховання осіб з прізвищем Демант чи Швайцер після 1940 року на так званому Руському християнському цвинтарі у Чернівцях виявилися невдалими. 

Можливо, якісь сліди вдасться розшукати під час інвентаризації кварталів християнського та єврейського кладовищ, про які наразі йдеться.