У Чернівцях експерти звернулися до Голови Верховної Ради України і прем’єр-міністра з пропозиціями щодо реформи
Румунська громада - друга за чисельністю на Буковині. В Чернівецькій області проживає ще понад 70 різних національностей. Їхню думку також потрібно враховувати, вважають експерти. Попередньо вони вирішили поділити область на 25 територіальних громад. 6 центрів із них мають бути розміщені у тих населених пунктах, де переважає румуномовне населення. Це Красноїльськ, Волока, Магала, Мамалига, Колінківці і Герца.
Думка національних громад була врахована навіть більшою мірою, ніж навіть самі ці громади пропонували. Наприклад, відома позиція Красноїльська про те що вони не бачать себе центром об’єднаної громади, а схилялися до точки зору, що у Сторожинецькому районі може бути створена одна громада з центром у Сторожинці. Це питання далі обговорюється. У тій таки румунській Волоці, яку обрано за центр об’єднаної громади, ввійшли інші населені пункти, де переважають українці за даними перепису 2001 року – це Чагор і Коровія. У Магалу мали увійти три українських села досить чисельних – це Топорівці, Чорнівка, Рідківці. Уточнений план буде винесено на сесію обласної ради.
У вівторок, 30 червня, у Чернівцях за «круглим столом» обговорили тему "Участь національних громад у Конституційній реформі в Україні. Румунська громада Буковини в процесі децентралізації та євроінтеграції".
У роботі «круглого столу» взяли участь представники міжнародних правозахисних організацій, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, науковці, громадські активісти, представники національно-культурних товариств Чернівецької області, журналісти.
- Перед підписанням Угоди про асоціацію з ЄС працював з деякими пострадянськими країнами у рамках програми Східного партнерства. У рамка політики Східного партнерства ЄС вів переговори з владою і паралельно з представниками громадянського суспільства. Для цього в Єврокомісії був створений форум громадянського суспільства країн Східноєвропейського партнерства, в якому працює 5 робочих груп чи платформ, - розповів передумови процесу реформування Ростислав Дзунда, керівник 5-ї групи Національної платформи «Україна-ЄС». - П’ята група відповідає за соціально-економічні відносини, соціальний діалог. Ця група важлива в процесі децентралізації, оскільки Федерації роботодавців, Федерації профспілок є одним з елементів спілкування з державою. У регіонах ЄС і Єврокомісія потребує партнерів для вирішення їхніх проблем на місцевому рівні. І саме органи місцевого самоврядування органи представництва громад можуть бути одним з тих суб’єктів, з якими ЄС буде вести переговори, які будуть мати постійні стосунки з Європейською Комісією зокрема.
- У нас є ще велика проблема загальнодержавна - у нас перепис населення не проводився з 2001 року. І ми, станом на 2015 рік, не маємо точних даних, яка, власне, у нас чисельність населення, - підкреслив Тарас Халавка, експерт Чернівецького регіонального Офісу реформ.
Деякі румунські представники перед об'єднанням громад хочуть проводити місцевий референдум.
- Усі ці розмови, мені здається, є не дуже доречні, адже в державі зараз дуже складні часи, у нас йде війна, війна нелегка. Розмови про конституційні реформи, роз’єднання чи з’єднання сіл у громади можуть вплинути на мир і спокій у нашому краї, - наголосив Васіле Терицану, голова ГО "Румунський культурологічний центр "Єудоксіу Гурмузакі".
Експерти тим часом радять селянам обирати своїх представників у тих селах, де немає сільрад. Тільки так, на думку фахівців, можна зняти соціальну напругу в населених пунктах, де проживають національні меншини.
- Бо ж без самоорганізації на місцях реальних змін ми не відчуємо, адже не буде зрозуміло, чого хоче громада. Не буде зрозуміло, хто представляє громаду в тих чи інших питаннях, - зазначив Ігор Камінник, експерт ГО "Бюро соціальних і політичних розробок". - На рівні Конституційного процесу необхідно підняти ці питання. Зараз Конституційна комісія має три групи – децентралізація, судова реформа і права людини. Наскільки ми спілкувалися з учасниками цих груп, питання участі національно-культурних товариств у питанні децентралізації, в групі не розглядається. Група з прав людини розглядає більш загальні питання, які пов’язані з правами людини, правильними формулюваннями. Очевидно, що питання нашого круглого столу варто підняти перед групами з прав людини, децентралізації Конституційної комісії.
- Варто запропонувати Кабінету міністрів України розширити завдання Ради міжнаціональної злагоди з тим, щоб включити туди також питання участі представників національно-культурних общин в процес децентралізації, - переконаний Ігор Каміннік, Бюро соціальних і політичних розробок.
Попри все, децентралізація відбудеться. І для її успішного проведення фахівці радять буковинцям проявляти більше ініціативи.
Учасники зібрання обговорили питання забезпечення прав національних громад в процесі конституційної реформи та децентралізації влади, залучення до процесу реформування громад представників національно-культурних об’єднань, те, наскільки повно адміністративно-територіальна реформа враховує інтереси національних меншин, визначили її можливі ризики, а також напрацювали пропозиції для законодавців, виконавчих органів влади щодо підвищення рівня участі румунської та інших національних громад в процесі децентралізації та об’єднання громад, вирішенні інших актуальних проблем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернівцях виробили рекомендації для врахування проблем національних громад в процесі децентралізації
Частково використано синхрони ТВА
