Цікавий спіч Корчинського до дня Незалежності. Дітям про совків-2

Гратися – це добре, вчить нас керівник Мао. Зокрема, добре гратися в індіанців, козаків, українців та росіян – хоч особисто мені більше до вподоби гратися у половців. Але кожна гра має навчати, а не дурити, як гра в наперстки, або на автоматах. Коли ви уявляєте себе лікарями це добре – доки ви не візьметеся робити застрики іншим дітям. Бо, насправді, ви не лікарі. Значна частина з вас – також не українці.

Вважати себе «українцем» ще не означає ним бути. Так, українців багато, це так звана ландшафтна складова. Але, більшість тих, хто називає себе «українцями» через якусь «ідею» - а не тому, що сформувався в цьому ландшафті, насправді в них грають – задля власного задоволення, або за гроші. Ці, останні – депутати та ті, хто на них працює. Ті хто грають – брешуть, щиро – як ви, коли граєте в лікарів, або з вигоди – як вони, коли називають себе «українцями» через партійну приналежність. Я не вважаю, що це погано – доки ви розрізняєте власну/їхню брехню та дійсність.

Ви маєте пам’ятати, ким ви є, навіть коли граєтесь в українців. Насправді – ви совки. Покоління совків починається з людей 1930 рр. народження, тих, хто виросли в іншому ландшафті, ніж їх батьки. Це дуже виразна суспільна група - «діти війни». В 1950 – 1960 рр. в цих людей народилися діти і їх віддали до дитсадків , шкіл, колоній для неповнолітніх злочинців та совєцького війська. Саме тоді в СССР було офіційно оголошено, що творення нової людини завершилося – постав «совєцький народ», далі – «совок». І це було правдою. 

Найпереконливіший доказ успішності проекту «совка» - дійсність. Як далеко сягає ваша власна – не з книжок, історична/родинна пам'ять, зазвичай - революційної (передреволюційної) доби. Яка подія в ній є головною - зазвичай – друга світова війна. Вік вашого родинного будинку (мешкання) – суцільно повоєнний.

Ми є учасниками конфлікту двох груп «совків», які змагають утворити дві нові нації – так звану російську та так звану українську. Ці назви не гірші за інші, приймемо їх, хоча могли б бути й інші: сармати, народ козаків, московіти… Як пропонував один з творців «совєцького народу»: «на а – армянє, на б – всє женщіни, на в – воєнние, на г – все остальниє»... В цьому змаганні використовують різний реквізит: мовний, культурний, історичний. Не варто сприймати його за щось справжнє, навіть коли ним користуєтесь – це лише реквізит, знаряддя пропаганди. 

Коли вам ліньки відкопувати артефакти власної ідентичності, зрештою, можна їх вигадувати. Але ж, дбайте за смак.