Цією мощеною каменем дорогою полоненими однієї з воюючих сторін того далекого 1916-го року на Буковині без проблем користуються й посьогодні

Подиву даєшся: як тоді без техніки, практично вручну та ще й в надкороткий термін побудували такий стратегічно необхідний шлях. Котрим навально, змітаючи ворога, йшли полки та дивізії армії генерала Брусилова, готуючись до вирішального кидка на його позиції в районі Буковинсько-Покутських Карпат.

• Будували не просто пуд дулами та багнетами – це само-собою, а споруджували важливу путь-дорогу ще й з почуттям гонору, відповідальності та вміння відповідально робити свою дорогу. Пройшли десятиліття, вік минув, але ця дорога своєю якістю і надійністю і досі вражає. Було б добре, навіть дуже, якби наші «славні» дорожники побували на цій дорозі. Так хоч трохи повчилися, з яких азів треба починати, аби при спорудженні таких об’єктів кошти на вітер не пускати. 

Іван Агатій

На фото: відтинок тієї дороги між селами Зелена Липа, Блищадь та Шилівці.