Тризальний кінотеатр, чудовий концертний та презентаційний зали із потенціалом на 20-30 років, - перспектива кінопалацу «Чернівці» для подальшого розвитку
Журналістка Альона ЧОРНА ("Шпальта") поспілкувалася з директором кінопалацу «Чернівці» Русланом Зваруном про виживання в умовах пандемії, про культуру, прогрес та кіно загалом.
Яким є кінопалац «Чернівці» вашої мрії?
Щодо ремонту, то я бачу його класичним з елементами такого дизайну, як у нашому драмтеатрі. Кінопалац повинен захоплювати, викликати благородні почуття. Щоб діти приходили, як у казку. Загалом же для того, щоби був якісний кінотеатр, варто зробити так, як це роблять в усьому світі. Нема що вигадувати. Тут єдина концепція розвитку — грамотний проєкт, залучення фахівців, поставлене технічне завдання і створення тризального кінотеатру. Тоді підприємство стане потужним із потенціалом на 20-30 років. Тобто місто матиме чудовий концертний та презентаційний зал. Сюди можна привозити митців, режисерів, акторів, влаштовувати презентації. А також можна спробувати варіанти використання залу як концертного.
Сподіваюся, вакцинація змінить ситуацію на краще. Це єдина надія. Я це розумію як людина, в якої батьки були лікарями. Добре знаю, що це може бути тільки так.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінопалац «Чернівці» потребує поворотної фінансової допомоги від міської ради
Торік у місті відкрили два невеликі кінотеатри. Як конкурувати найбільшому кінопалацу «Чернівці» з найновішими?
Для того, щоб конкурувати, необхідне повернення до нормального, звичного, життя. Нам потрібно зробити капітальний ремонт і оновити зал. Щоб глядачі приходили у сучасний, якісний кінотеатр. Упевнений, у кожного кінотеатру буде свій глядач. Конкуренція дає мотивацію бути в русі і ставати кращими.
Як управління культури міської ради бачить збереження і порятунок кінопалацу «Чернівці»?
Управління культури давно потребує реформ. Просто цю реформу потрібно було проводити три роки тому. Це ті якісні зміни, без яких ми так і будемо ще в 1978 році. Саме тоді проводили капітальний ремонт кінотеатру «Чернівці». Якщо не займатися розвитком культури, місто перетвориться на сумну, депресивну провінцію. Тож потрібно працювати над розвитком культурного життя. Без реформи воно не відновиться. Це потрібно зрозуміти.
Між іншим, ви помітили, коли розпочався занепад культурного життя у Чернівцях?
Близько трьох років тому розпочався катастрофічний спад. Я ще застав той час, коли було відчуття, що ти — працівник культури. Зараз, на жаль, у мене його немає. Просто бачиш, як течія несе вниз, і самотужки з нею неможливо впоратися. Тож знову наголошую на важливості реформи, які здійснюють особистості – люди, які працюють у культурі, розуміють її зсередини і знають, як потрібно працювати над її розвитком.
А як взагалі люди ходять на українське кіно? Є яка-небудь статистика?
Не існує стандартної статистики, приміром, американської, української. У кожного фільму є свої коефіцієнти. Всі стрічки мають різний потенціал. Люди йдуть у кінотеатр для переживання спільного досвіду, спільної емоції. І ті українські фільми, які зроблені саме для кінотеатрів, вони вдалі, а ті, що зняті для домашнього перегляду — ні.
Українське кіно буде розвиватися, як і в усьому світі, за двома векторами. Один буде для великого екрану, інший — для домашнього перегляду. Перша концепція — кількість переходить у якість, а друга – якість у кількість. Тобто спочатку створіть якісне кіно, а потім його можна зробити більше. От я прихильник другої концепції. Кіно повинні створювати кращі з кращих.
Які фільми особисто вам найбільше подобаються з українського кіно?
Більше за все чекаю зараз на «Довбуш» від Олеся Саніна, якого вважаю одним із кращих режисерів. Сподобався фільм «Додому», вразило «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. З продюсерів більше всіх поважаю Юрія Мінзянова, який, на жаль, покинув цей світ минулого року. Коли я вступав до інституту, він мав на мене великий вплив, надихав. А «Безславні кріпаки» – останній його фільм як продюсера.
Фото Альона Чорна
ДОВІДКОВО:
Найскладніше зробили впродовж останніх трьох років: повна заміна труб, проводки, ремонт щитової. Тож коли буде капітальний ремонт, робіт буде набагато менше. Це стосується й техніки безпеки, пожежної, силової частини. Найбільше потрібно буде приділити увагу декору, заміні підлоги.
Перед початком епідемії у кінопалаце були плани розвитку: тоді робили запланований ремонт сходів у великий зал. Також дали на ProZorro початок ремонт вбиральні. Та через пандемію призупинилися всі ремонтні роботи, кошти заощаджували для видачі заробітних плат і поточних рахунків.
Фото Альона Чорна
Джерело: https://shpalta.media/2021/03/14/kino-i-virus-yak-zhive-v-umovax-pandemii-kinopalac-chernivci/
