"Три вірші за одну ніч, а на ранок - четвертий": Богдан Ільницький про поезію, чернівецьке телебачення та справжню музику
В «Literatur Cafe» відбулася зустріч з поетом та музикантом гурту "Тиха течія" Богданом ІЛЬНИЦЬКИМ. В рамках Літературного вівторка говорили про поезію, чернівецьке телебачення та справжню музику.
Чернівчанин за походженням, творець гурту "Тиха течія",автор телевізійної програми "Експромт" – Богдан ІЛЬНИЦЬКИЙ. Його ім’я говорить саме за себе.
Ще змалечку він мріяв стати музикантом. Впевнено, крок за кроком, він втілював свою мрію в життя. Потім – друк поезій у газеті "Буковина", альманахах та антологіях – і у світ виходить перша його книга під назвою "Осторонь".
- "Мені приємно, що музиканти вважають мене поетом, а поети – музикантом. Хоча я дуже багато значення надаю як музиці, так і текстам. Оце нещодавно за одну ніч написав три вірші, а на ранок – четвертий", – розповідає герой. Також він не сприймає написання текстів на музику: "Дещо пишу з текстів, а наступного дня – музику, бо писати на музику для мене складно, особливо на чужу, бо свою ще можна переробити...".
Також Богдан ІЛЬНИЦЬКИЙ розповів про свої перші фестивалі та досвід на телебаченні: "На своєму першому фестивалі – "Первоцвіті" дуже переживав, адже для людини, якій 19 років, спілкуватися з ЯРЕМЧУКОМ (який тоді був мені кумиром) – це щось неймовірне! Загалом на фестивалях складно, але цікаво. А щодо телебачення, то з кожною програмою реально відчуваєш, що ростеш і ростеш. Людину можна створити як ведучого, проте так само і знищити. Мені повезло, що були люди, які підтримували, підказували та допомагали".
Наприкінці поет зауважив, що можливо, справжньої музики і не потрібно, бо керувати натовпом набагато легше.
Вікторія ЯШАН
Старий сніг та його стріли
Інзі Кейван, Тарасові Григорчуку та Роману Жахіву
…коли виходив Сніг з печери
Він став заручником печалі
Старий потупив сиві очі
Вже ні до кого не волав:
Зима вела лихі маневри
Сповзала в безвість по спіралі
Хлоп-місяць в занебессі квочив
І важко дихав перевал
Я біг не бачив позавчора
Коли вертав з гори до хати
Як мовчки домерзало листя
І глеки на хитких кілках
В ялицях замерзали смоли
Старий виходив полювати
І стріли вигострив іскристі
Щоб розгубити їх в лісах
Як повертався з полювання
То падав у своїй печері
Так не знімаючи кожуха
І пив із тріщини небес
І спав голодним до світання
І снив Старий собі вечері
І ситим був Старий по вуха
І кам,янів «голодний пес»
Я справді бачив позавчора
Як Сніг шукав сліди таємні
Ішов до хати щоб зігрітись
З його печери ледве брів
Ламав розсипані довкола
Іще сліпі такі нечемні
Як одержимі щастям діти
Уламки визволених стріл...
...І сніг ряснів, ряснів, ряснів
Джерело:
