Татові, захисникові України, присвятила поетичну збірку шестикласниця з Кам'янки

„Я — маленька дівчинка, але вже всім серцем люблю рідний край. А коли підросту — буду гідним громадянином і постараюсь прославити свою націю” — з такими словами звертається до читача книги „Батьківщино моя волелюбна” шестикласниця Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ст. Олександра Зеленівська. Дівчинка з самого малечку любить римувати вірші, складати казки та оповідання, а ще малює, займається музикою і бальними танцями, вивчає іноземні мови. Її серце радіє весні і сонцю, несміливому дощу, нарцисам, метеликам на тюльпанах…

Та у дитячу свідомість раптом увійшла тривожна новина — татуся забрали захищати Україну у зону антитерористичних дій. У книзі дитя зізнається: „Мир, незалежність та цілісність держави відвойовують для нас справжні герої сучасності. І мого татка забрали у зону АТО. Ми молилися, щоб Бог зберіг йому життя”.

На щастя, батько Олександри повернувся додому. А вірші Сашуні упорядкували і видали першу поетичну збірку під промовистою назвою „Батьківщино моя волелюбна” — на знак подяки татові і всім сміливим воїнам. Ось одна з поезій „Хоробрий орле Батьківщини!”.

Хоробрий орле Батьківщини!

Не здавайся! Мужній з кожним днем!

Нехай в бою тобі сонце світить ясне,

Захисти нашу Вкраїну і людей!

Солдате, передай своїм братам-орлам,

Що не віддасть ніхто рідну землю ворогам.

Солдате, Україна — наша рідна мати,

Не дозволь її загарбнику віддати!

Мій тато — теж відважний прикордонник,

Говорить про Вітчизну кожен день.

Українського роду не цурається,

За Україну серце в нього кров’ю обливається.

Стрілянину, смерть і рани

Я бачу по новинах на екрані.

Скільки можна людям помирати?!

Захисти, хоробрий мій солдате!

Нехай наша земля довіку процвітає,

У напрямку Європи нам сонечко засяє!

Слава Україні!

Лариса Дущак.