«Свіча пам’яті» чи московський шабаш у Чернівцях? (+коментар Петра Кобевка)

«Свіча пам’яті» чи московський шабаш у Чернівцях? (+коментар Петра Кобевка)

10.05.2018, 13:44

Якби не відвідала цей концерт з нагоди 9 травня у Чернівецькій органній залі, не могла б і подумати, що у Чернівцях, на четвертому році війни з російськими головорізами офіційний захід міг мати таке відверто вороже ідеологічне спрямування. Але помилилася. Совєтські атавізми через недолугість керівників і, можливо, кажучи м’яко, через байдужість окремих артистів, зробили свою чорну справу.

Так, друга світова війна – це історія. В ній полягли наші співвітчизники- українці, яких налічують нині близько 10 мільйонів. Гинуло також багато представників інших народів. Їх вшановують.

Але до чого, скажімо, в концерті з приводу тієї війни, російська пісня «На крилєчкє вдвойом»? Або ще – «Зємлянка», яка «в бєлоснєжних полях под Москвой». Чи то «Огоньок», де солдат б’ється «за савєтскую родіну», яку, аби не дратувати зайвий раз, замінили на «любімую родіну»?!

І справжнім «апофегеєм» стала «Катюша», під іменем якої колись стріляли совєтські гармати. Тільки тепер співати треба було не про катюшу та тумани над рєкой, а про «гради», які б’ють наших хлопців з берега Донця!

Ганьба завершувалася совєтським маршем «Дєнь побєди». 

З влади у органній залі був помічений перший заступник голови ОДА Михайло Павлюк із малолітнім сином. Щоправда, після однієї з російських пісень він пішов геть. Не знаю достеменно, з якої причини. 

Художній керівник філармонії Остап Савчук (чи не він традиційно зрежисував цю літературно-музичну пропутінську композицію?) досидів до кінця, стоячи вітав марш побєди.

Не долучилися до путінсько- совєтськогого бальзаму солісти філармонії Володимир Фісюк та Павло Дворський-молодший, вони виконали українські пісні.
Для мене досі незрозуміло, хто міг підготувати сьогодні, під час кровопролитної страшної війни з путінськими російськими фашистами настільки приємний для російської пропаганди концерт, в якому кількома ідеологічно заплямованими творами знівельовано інші пісні українських авторів. Невже організатори не спромоглися скласти програму з тематично спрямованих українських творів? Приміром, «Мальви» чи «Степом, степом». Та й сучасних є немало. Не зайвим було б задіяти пісні УПА, АТО. Там і захист Батьківщини, і патріотизм.

Що це – байдужість, небажання напружити свої мізки та трохи подумати? 

Куди скеровує начальниця обласного управління культури Віра Китайгородська, поетеса, яка позиціонує себе українською патріоткою, вже не кажучи про керівництво філармонії – ровесників та соратників Назарія Яремчука, Володимира Івасюка. Чому Івасюк не написав, а Яремчук за всю кар’єру не заспівав жодної російськомовної пісні! 

Але найгірше навіть не це. Допоки терпітимемо таких керівників-шкідників, ковтатимемо такі концерти вкупі з ворожими телемарафонами «Інтеру», наші хлопці будуть далі вмирати від куль і снарядів «катюш» і «градів» російських загарбників, війна на сході України не закінчиться, а путінська гідра нахабніше підніматиме голову!

Тетяна Кратко

Джерело: http://www.chas.cv.ua/

ДОВІДКОВО:

АНДРЕЙ БИЛЕЦКИЙ: «ИНТЕР» И ОППОБЛОК – ЗАЯВКА НА ГРАЖДАНСКУЮ ВОЙНУ. ПЕРВЫЙ И, НАДЕЮСЬ ПОСЛЕДНИЙ РАЗ ПИШУ ДЛЯ ВАТНИКОВ.

АНДРЕЙ БИЛЕЦКИЙ: «ИНТЕР» И ОППОБЛОК – ЗАЯВКА НА ГРАЖДАНСКУЮ ВОЙНУ. ПЕРВЫЙ И, НАДЕЮСЬ ПОСЛЕДНИЙ РАЗ ПИШУ ДЛЯ ВАТНИКОВ.
Первый и, надеюсь, последний раз пишу для ватников. Учитывая интеллектуальную отсталость большинства этих людей и их органическую неспособность выучить любой другой язык, кроме русского, пишу на «общепонятном».

Наступает 9 мая – день, который раньше ассоциировался у меня с моими дедами, прошедшими Вторую мировую. Один дед, Миша, воевал минометчиком, дед Толя – пехотинцем, протопал сначала финскую, а потом и всю Вторую. Окончил боями под Будапештом.

Сегодня куча уродов заставила меня тупо ненавидеть этот день. Потому, что вместо памяти предков, храбрых солдат, вы превратили этот день в главное идеологическое оружие врага моего народа. Вы со своими запутинскими маршами упырей, с вашими концертами, георгиевскими лентами, красными звездами, с вашим воем «победа одна на всех» – не дедов вспоминаете, а делаете заявку на раскол моей страны. Прямо говорите, что с Россией у вас общее всё – вплоть до совковой символики, а с Украиной, отдающей тысячи жизней в войне с той же Россией, ничего общего у вас нет. Ибо «фошизды». И «вы не допустите». Это – не память. Это – прямой пролог к гражданской войне, на которую вы, как мы уже поняли, давно надеетесь. Херово, что во всем этом вы используете подвиг и трагедию достойных людей, ветеранов. Вы говорите что хотите почтить память дедов? Чьих?! Ваши деды шапки сбивали и крали, как папка вашего президента Януковича. За что и просидели на казенных харчах в местах не столь отдаленных до конца войны.

Это наши деды воевали и родили воинов. И мы, их потомки, воюем за свою землю. Уроды рождают уродов, потому они родили вас – людей, разворовавших настроенное в том числе воевавшими дедами. Это вы в 90-ых распихали страну, все ее богатства, по своим карманам, сделав украинских стариков нищими и лишними. Хотите почтить их память? – Сд#хните!

Это ли память, когда за наворованные у страны деньги сегодня вы сгоните толпу скотов, которые, как в России, будут нести розданные перед акцией портреты чужих им людей? А по окончанию приведете их к «Газели», откуда будете раздавать по 400 гривен. Или, может, память – это жлобский концерт с ведущим-придурком, тамадой с корпоративов, чей гонорар за «ярость благородную» перевалит за десяток тысяч долларов? Да это же дискотека на кладбище, но никак не память!

Хотели бы почтить память этих людей – раздали бы бюджет этого балагана оставшимся еще в живых ветеранам. Бюджет – многомиллионный, а ветеранов – совсем мало осталось. Да и украли вы эти деньги из общего кармана.

Нет, не во имя памяти вы устраиваете свою пляску на костях. Совсем из других побуждений. Цель ваша – проста и понятна. Вы хотите использовать павших солдат, чтобы доказать: с Россией воевать нельзя, у нас «Победа одна на всех»; хотите ВО ВРЕМЯ ВОЙНЫ с Россией травить украинцев друг на друга, заставить часть Нации выступить против «своих», мотивируя тем, что они не такие, они «не чтут дедов», и они, а не Россия – настоящие враги.

Но мы прекрасно видим что вы делаете и зачем. И мы не собираемся бороться с памятью о павших солдатах. А вот с вами, скотами, бороться будем.

Вообще убогость ваших аргументов – запредельна. Логика ваша приблизительно такова: мы с Россией имеем общую победу, потому воевать никак не можем. Представьте так горячо любимую вами Российскую Империю в 1914-м, начало Первой Мировой. Германия и Австрия – враги. Антанта, союз с Францией и все такое. И тут выходят какие-то жмыхи и заявляют: «не-не, с Германией мы воевать никак не можем, это кощунственное издевательство над дедами 1812–го года – мы ж тогда с немцами, как братушки, плечом к плечу против Наполеона и проклятых французов». Так что никакой войны с Германией, пусть она против нас воюет, а мы не будем. Общая память, понимаешь, победа одна на всех! Представили? Думаю, такие чудаки тут же отгребли бы от также горячо вами любимых казачков с нагайками. И отправились бы либо в робах на Колыму, либо в солдатских шинелях на передовую. Вас нагайками не порют (пока), но вот отправить вас в тюрьму или на передок – давно пора.

Вы хотите изобразить украинских националистов неадекватными троглодитами, бросающимися на стариков и крушащими памятники солдатам. Уверяю, у вас ничего не выйдет. Мы прекрасно знаем, кто наш враг. Это: Россия, нынешняя капитулянтская вороватая украинская власть и вы.

Вы надеетесь, что мы кинемся бороться с «Интером», а вы будете завывать о притеснениях свободы прессы. Этого не будет. Мы знаем, что «Интер» – никакое не СМИ, а просто шалман с проститутками. Точно так же, аудитория Интера – это не вражеская армия, а сборище медианаркоманов. Чтобы побороть проституцию или наркоманию, глупо сажать проституток и наркоманов, нужно посадить сутенера и дилера. Так вот. Мы знаем фамилии сутенера и дилера – Левочкин и Ко. Мы знаем, что вас нужно было вышвырнуть из жизни нашей страны еще в четырнадцатом году. Но тогда вы притихли, «затихарились», порешали с помощью денег и вашего медиаресурса с властью. Ничего, мы исправим это упущение. И тогда, когда-нибудь, можно будет спокойно помянуть наших предков – простых и честных солдат.

А не наблюдать отвратное прославление нашего врага и похабную пляску на костях.

Андрей Билецкий

Джерело

Ð?Ñ?дÑ?мо Ñ?еалÑ?Ñ?Ñ?ами - Ð?нÑ?еÑ? оголоÑ?ив нам вÑ?йнÑ?.

Усі ці "наше дєло правоє, ми побєдім", "нєт фашизму" - зовсім не про Гітлера.

9 травня телеканал Інтер оголосив себе окремим антиукраїнським формуванням у інфопросторі - такою собі ДНР.

Як на це реагуватимуть СБУ, Нацкомісія та інші органи - подивимося. Але нам здається, що істерика на Інтері - дуже добрий знак. Адже телеканал Інтер воює проти України вже не перший і не десятий рік. Однак раніше він це робив з позиції сили - тому був спокійним, певним себе, показував Шустера-Кісєльова, російські серіали і мав нас усіх в носі.

Сьогодні ситуація змінилася. Деміурга-Шустера, до ручки якого спішили припасти усі серйозні політики, змінила в інфопросторі базарна Влащенко, і до неї відповідальні люди зовсім не поспішають. 112-й та Ньюс-Ван відкусив у Інтера великий шмат совкової аудиторії та розпорошив її. Одним словом, Інтер втратив монополію на совок. Змілів та зубожів. Тому пішов у психічну атаку.

На що він розраховує? Так само, як і ДНР у 2014-му - на підтримку Росії. Так само, як і ДНР у 2014-му на підтримку Заходу. Бо свобода слова.

Зрозуміло, що у таких умовах мало шансів, що Інтер закриють - адже це не сподобається Європі. Це зовнішня політика і воєнні розклади. Тому особисто ми не знаємо, як належить чинити владі і не будемо її повчати.

А проте відчуваємо позитив. Ситуація змінилася. Застій в українському інформаційному болоті закінчився - почалася відкрита війна, а відкрита війна вигідна передусім українцям, адже нас так легко заколисати красивими словами і так легко підняти з диванів неприхованою агресією. Ми це бачили на війні військовій і зараз побачимо на війні інформаційній.

І знову головне навантаження впаде на добровольців - так само, як тоді.

Отже, на війні як на війні. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коней, черкніть для охоти вина. До боку шабельку, на руки повіддя, на ноги стальні стремена!

Брати Капранови

1


КОМЕНТАРІ (3)

А тепер, пане савчук, як режисер цього  концерту, поясніть нам, як ви дійшли до такого життя? Хто ви є насправді? Ви "совітська урка", яка прикрита українською "Просвітою", чи черговий хохол-запроданець?

avatar

Юрій

10 травня 2018 14:16

П.Юрію, я чому ви не говорите, що саме Павлюк малий "благословив" О.Савчука на такий концерт???

avatar

Дьордій

10 травня 2018 14:19

А може не треба бачити у піснях те. чого там немає? Ненависть розпалюють не концерти. а такі пости і їх авторки 

avatar

1

10 травня 2018 18:01